Святослав Шеремет відповів, скільки представників ЛГБТІК+ захищають Україну на фронті
Координатор з політики та законодавства Національного ЛГБТІ-консорціуму розповів, як долучення сексменшин до війська вплинуло на ставлення суспільства

Святослав Шеремет відповів, скільки представників ЛГБТІК+ захищають Україну на фронті
Координатор з політики та законодавства Національного ЛГБТІ-консорціуму Святослав Шеремет спеціально для Meta.ua розповів, скільки представників сексменшин пішли на фронт та як це вплинуло на ставлення суспільства до них.
Шеремет зазначає, що ЛГБТІК+ завжди були в армії, але не було їх видимості та визнання. Він навів як приклад декількох людей зі свого близького оточення, які стали на захист України. При цьому він зазначив:
Питання про те, скільки саме ЛГБТІК+ на фронті, як на мене, позбавлене сенсу. А скільки ЛГБТІК+ живе у вашому багатоквартирному будинку? А скільки ЛГБТІК+ серед українських залізничників? А скільки серед педагогів? Відповідь одна і та ж для всіх випадків: БАГАТО. Найкраща особиста установка для кожного та кожної з нас — просто знати, що ЛГБТІК+ багато і що ЛГБТІК+ завжди поруч, навіть якщо вони нам не підморгують. Це справедливо і для армії.
Шеремет також звертає увагу, що медіапростір рясніє матеріалами про ЛГБТІК+ в армії, і бути героєм чи героїнею сюжету, чи публікації про ЛГБТІК+ в армії — часто ризиковано та шкодить людині з погляду її особистого комфорту. За словами представника Національного ЛГБТІ-консорціуму, не кожному командирові подобається, коли хтось із підлеглих оголошує, що він служить саме в його підрозділі й що він чи вона — з числа ЛГБТІК+. Щодо ставлення суспільства він зазначає:
Так, це значно змінило ставлення в суспільстві. Це з того ж розряду, як питання до пацієнта, що потребує донорської крові: а ти приймеш здорову кров від донора-гея в критичній ситуації? Чи відповіси: ні, шукайте мені іншого донора! Ось так і тут. Але самі військові (і це мали би казати вони, а не я) перебувають у дивній позиції: службу несуть нарівні з усіма, а питання соціальних гарантій для членів їх сімей, а саме — для партнерів чи партнерок — в Україні донині не врегульоване.
Про ставлення в суспільстві до ЛГБТІК+ скажу двома тезами. По-перше, з плином років ставлення постійно покращується. По-друге, частка тих дорослих співгромадян і співгромадянок, які погоджують з потребою в рівних правах для ЛГБТІК+, вже декілька років упевнено перевищує 50 %. Тому всі революційні зміни на користь ЛГБТІК+ вже сьогодні спираються на міцне соціальне підґрунтя.
Це фрагмент з нашого великого інтерв'ю зі Святославом Шереметом, у якому він також розповів, як почуваються організації ЛГБТІК+ в Україні під час війни.
Не пропустіть цікавинки!
Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!