Чому ми не можемо відірватися від новин і як це нас повільно знищує – експерт

Новини в сучасному світі, а особливо – в Україні, стали мало не новим наркотиком. Суспільство отримало звичку постійно перевіряти новини, шукати найбільш свіжі з них, вивчати кожен Телеграм-канал на предмет нової інформації. Нерідко це негативно відображається на ментальному стані. Зоряна Міщук, психологиня центру Далі, тренерка, коуч, ведуча груп для людей з РДУГ, розповіла, чому так відбувається і що з цим робити.

Деталі

Далі – слова експерта

Звичка постійно скролити стрічку новин – це спосіб мозку впоратися зі станом майже перманентної непередбачуваності сучасного світу, викликаної реальними та інформаційними війнами, пандеміями, зміною клімату та іншими викликами, що стоять перед людством. Особливо гостро невизначеність переживають українці, з огляду на щоденні ризики війни та незрозумілі перспективи її закінчення.

Коли світ навколо здається нестабільним і небезпечним, а майбутнє важко прогнозованим, в мозку активуютьсяеволюційносформованімеханізми тривоги (амигдала та гіпоталамус), спонукаючи нас до швидких, але часто ірраціональних дій. Не маючи справжнього контролю за ситуацією, мозок хапається за його ілюзію. Саме цю функцію виконує регулярне перевіряння новин. Мозок наче заспокоює себе: “я в курсі, що відбувається, отже більше підготовлений до подальших поворотів подій”.

Але тут є пастка: коли ми звично перевіряємо зранку, де прилетіло цієї ночі чи які чергові розвороти політики відбулися у Вашингтоні, високі шанси дізнатися про ще одну загрозу, ще один привід непокоїтись. Тож ми потрапляємо у замкнене коло: шукаємо полегшення, а стає лише гірше, і що більше тривоги, то більш залежними від новин ми стаємо.

Зв’язок між проблематичним споживанням новин (тобто коли людина потрапила у коло емоційної залежності) та погіршенням не тільки ментального, але й фізичного, здоров’я підтверджено дослідженнями. Постійне читання новин провокує хронічний стрес, що в свою чергу порушує сон, погіршує концентрацію та емоційну регуляцію, а такожослаблює імунну систему та чинить іншу негативну дію на організм.

Варто додати, що потяг до емоційно заряджених новин експлуатують алгоритми соцмереж та новинних стрічок, змушуючи споживати якомога більше такого контенту. Українці до того ж перебувають під постійними атаками російських ІПСО, мета яких – посіяти недовіру, паніку та розбрат, загострити напругу у суспільстві, тож, гортаючи ЗМІ, особливо сумнівної якості, ризикуємо наштовхнутися на маніпулятивні матеріали, що навмисне “розводять” читача на тривогу та інші важкі емоції.

Наприкінці 2024 р. Інститут соціології НАН України провів дослідження, яке показало, що саме споживання новин та іншої інформації зі ЗМІ є найбільшим чинником психологічного напруження українців, майже 80% яких відчувають негативні емоції через новини.

Що з цим робити? Немає нічого поганого в бажанні бути поінформованими, тож зовсім відмовлятися від новин не потрібно, але важливо додати у процес їхнього споживання усвідомленість (на противагу звичним майже автоматичним діям).

• Визначте мету читання новин, а в процесі читання якомога частіше запитуйте себе: “Які емоції це в мене викликає?”, “Для чого мені ця інформація? Що я планую з нею робити?” тощо.
• Встановіть рамки (час і місце) – наприклад, читайте новини лише у транспорті, повертаючись з роботи, максимум по 15 хв на день, і уникайте новинних сайтів решту часу (а надто одразу після сну та перед ним, коли мозок особливо вразливий до впливу).
• Обмежтеся одним-двома надійними новинними джерелами з якісною журналістикою та абстрагуйтеся від решти інформаційного шуму. Незайвим буде курс з критичного мислення чи медіаграмотності (такі безплатно пропонують Прометеус, EdEra та інші освітні майданчики), щоб помічати, коли автори текстів чи відео навмисно провокують у вас певні емоції.
• Вимикайте автоматичну подачу новин (пуш-повідомлення, генератори стрічок тощо)
• Частіше виходьте в офлайн-життя – гуляйте, насолоджуючись природою, майструйте разом із дітьми, ходіть на каву чи в кіно з друзями, займайтеся спортом.

Нещодавно ми розповідали про “тихі розлучення” й незручну правду про них.