ШІ – більше 20-и років: запитали про загрози ШІ у найрозумніших, які користалися ним чи не першими
Вони знали ШІ до того, як стало хайпово переживати, що він «з’їсть» твою роботу. МЕТА зібрала думки інтелектуальної еліти України про розумо-робота

ШІ – більше 20-и років: запитали про загрози ШІ у найрозумніших, які користалися ним чи не першими
9 червня – День технічного обслуговування. А ШІ – як на мене, найбільш модна та знаменита система технічного обслуговування людей. Хоча сам розумо-робот сумнівається. Не знає, чи він є технічним обслуговуванням людей (я його знітила такою дефініцією). Вважає, радше, що сам потребує деякого технічного обслуговування.
Отож, заради хайпу та з огляду на парадоксальну інноваційність мого бачення ШІ, я поставила представникам інтелектуальної еліти України провокаційно-тупі запитання: чи користаєтесь ви ШІ, чи боїтесь ви ШІ і чим ви кращі за нього. Отримала, на диво, цікаві відповіді. Пробачайте мій лонг-лонгрід (не змогла вибрати менше найкращого) і читайте далі:
- чому ШІ – не вибухова революція, а просте продовження промислової еволюції;
- кого він з’їсть, а кого підніме вище;
- чим люди кращі за ШІ (спойлер – не тільки почуттями, як стверджує ШІ);
- та поради найрозумніших, для чого і як його краще користати.
Намагався створити ШІ в 2014-у: розробник освітніх програм із використанням ШІ – PhD технічних наук Андрій Шкітов

Андрій – науковець у галузі прикладної математики, системного аналізу, кібербезпеки та інформаційних технологій. Він розробляє методики оптимізації складних систем, створює навчальні програми з аналітичного моделювання, моделі прогнозування для бізнесу, співпрацює з ІТ-компаніями в галузі машинного навчання.
Андрій уперше ознайомився з темою штучного інтелекту в аспірантурі, коли досліджував моделі машинного навчання та алгоритми оптимізації. І це було більше 10-и років тому:
Тоді ШІ виглядав як сукупність складних математичних моделей. Трішки пізніше, у 2014-у, я навіть сам намагався створити штучний інтелект. Але було надто складно – і я закинув
Відтоді ж, за словами науковця, автоматизований інтелект розвинувся колосально. Тепер він йому слугує навіть не як інструмент, а як повноцінний партнер у науковій і практичній діяльності.
Я використовую ШІ для обробки інформації, генерації статистичних звітів, створення навчальних матеріалів. Також – для оптимізації складних моделей, зокрема у дослідженнях з прикладної математики, ризик-аналізу та системного моделювання. Окрім того, як людина, яка працює з великою кількістю текстів, я ціную допомогу ШІ в редагуванні, структуруванні та перекладі наукових статей
Але Андрій геть не боїться, що інтелект-машина "з’їсть" його професію, убачаючи в ньому не загрозу, а виклик і можливість:
Так само, як поява калькуляторів не знищила математику, а комп’ютери — не замінили викладачів, так і ШІ не позбавить нас професій. Він вивільнить час від рутинної роботи і змусить нас зміститися в бік креативу, міждисциплінарності, критичного мислення. Той, хто вміє використовувати нові інструменти — завжди буде затребуваним
І також науковець впевнений, що людський розум набагато краще за штучний. Адже останній працює в рамках заданих алгоритмів і обмежень, людина ж здатна вийти за межі шаблону:
Насамперед, людський досвід — це не лише знання, а й інтуїція, етика, контекст. Людина здатна побачити несподівані зв’язки. У науці це особливо цінно, бо великі відкриття народжуються не з повторення, а з прориву. Крім того, ШІ поки не має суб’єктивності, цінностей, внутрішньої мотивації — а саме це часто є рушієм наукового прогресу
Маркетологиня Олена Скрипка: запускала ШІ в роботу, коли курси про нього викладав лише один українець

Сьогодні Олена найбільше захоплена просуванням власного бренду соєво-органічних свічок MAАТ. Проте за плечима має величезний досвід різноманітно-креативно-інтелектульної роботи – у страховій компанії, пасажирських перевезеннях, благодійності, на телеканалі (де контент потрібно було створювати для цілодобового промотування у прямому етері) тощо.
І вона почала працювати із ШІ чи не першою в Україні – усередині 2022-го року. Тоді для нашої країни він був іще взагалі недоступним. На той момент була директором з маркетингу в міжнародній логістичній компанії, власник якої проживав у Британії. Він запропонував спробувати запровадити штучний інтелект у роботу.
У ШІ можна було зареєструватися через VPN або через сім-карту з іншої країни. На той момент була тільки безкоштовна версія АІ. І насправді імплементація цієї моделі в нашу роботу була непростим процесом. Але ШІ став для нас обов'язковим інструментом. У першу чергу, через те, що власник був великим новатором і вважав: АІ покращить наші процеси, зробить їх більш сучасними й плідними. І він був правий. Проте команді було складно це прийняти
Однак компанія оплатила Олені та її колегам один із перших курсів навчання роботи з ШІ, який запустив український емігрант в Америці:
Уявляєте, іще 3 роки тому у США уже активно запускали цей інструмент
На думку Олени, GPT з того часу дуже розвинувся і став більш комерціалізованим через величезний потік користувачів. Тож, сьогодні маркетологиня активно й впевнено використовує GPT-Plus у роботі й не тільки:
Досить часто це економить мені час на те, щоб просто поресьорчити дуже багато сторінок, де може бути неякісний та непотрібний матеріал, з проблемними завантаженнями абощо. Цього можна уникнути, просто задавши правильний промпт, зібравши конкретні, наприклад, сайти чи назви компаній, які ти аналізуєш. Якщо раніше на обробку конкурентних переваг в якомусь продукті потрібно було витратити 1-2 тижні – то зараз GPT допомагає скоротити цей термін до 1-2 днів, повністю виконуючи завдання під твоїм пильним керівництвом
Але недоліки в ШІ Олена ще теж знаходить суттєві. Якось, займаючись освітнім волонтерством, вона дала йому тест на українську мову:
Вирішила перевірити, як GPT знає правила правопису і так далі. І насправді списувати через GPT не раджу. Він не підтягує актуальні правила й нововведення, навіть ті, які є відкритими в інтернеті, не може синтезувати інформацію. І тому орієнтується на якесь одне із джерел
Пізніше ця її теорія проявилася і в роботі:
Одного разу я мала завдання створити серію патріотичних мерчів. Копірайтер нагенерила цитат відомих українських мислителів через GPT з тематики рекламованої нами компанії. Він видав близько 20-и цитат: деякі з них були знайомі нам, а деякі – знахідкою, чітко потрапляючи в нашу ціль. Але пізніше, виявилося, що більшість з них були фікцією – просто GPT узяв потрібні нам сенси й сам їх вигадав, вкладаючи в уста знаменитостей
Але, звичайно, прикладів "розумного" і вправного використання GPT Олена має значно більше – і в цілому вважає його важливим компонентом майбутнього, який допоможе не тільки в роботі:
Світ цифрофізується – це нормально. А GPT – це модель, яка є буквально у вашій кишені, і може допомогти покращити ваш лайфстайл і самопочуття.
АІ – це чудовий інструмент, асистент, якого часто керівникам або топовій ланці не вистачає. Звісно, є професії, які будуть зазнавати певних змін. Я впевнена, що це також нормально, оскільки світ змінюється. Це не значить, що люди, які зараз малюють, фотошопять абощо будуть непотрібні. Радше вони стануть спеціалістами, які матимуть необхідність знати, як використовуючи ШІ, робити свою роботу, можливо, певною мірою швидше, яскравіше, краще. Насправді зараз ШІ без людського керівництва не може бути повноцінним співробітником
Кандидат технічних наук Андрій Топалов: ШІ – не унікальність, а лише генерація ідей загального потоку однотипної інформації

Андрій Миколайович викладає в Київській школі економіки, головує в науковому журналі "Методи і прилади контролю якості" і веде телеграм-канал "Наука України". Будучи глибоко зануреним у найпрогресивніші досягнення технічної науки, про ШІ він дізнався в процесі його розробки:
Розвиток цього програмного продукту був надзвичайно стрімким. По суті, за кілька років він пройшов від простих алгоритмів – до сучасних мовних моделей, що можуть писати тексти, створювати програми, малювати, навіть мислити, схоже до людини
Андрій активно використовує розумо-робота у своїй роботі, особливо в якості аналізатору інформації. ШІ допомагає з оптимізацією робочих процесів у частині генерації текстів, з ідеями для презентацій, з чернетками, рутинною документацією. Хоча Андрія перспективні можливості інтелектуальних машин лякають, у науці вони досі йому конкуренції не складають.
Мене турбує той момент, що штучний інтелект створює багато продуктів інтелектуальної праці людей. І боюсь, що ми дійдемо до тієї стадії, коли ШІ буде створювати контент і сам же його оцінювати. Що стосується моєї професії, то зараз він не досяг того рівня, щоб замінити роботу науковця. Адже вона насамперед передбачає унікальні рішення, а не генерацію ідей загального потоку однотипної інформації
Людина краща за інтелектуальні алгоритми, на думку Андрія, критичним мисленням і здатністю діяти в умовах невизначеності:
Штучний інтелект – це лише інструмент. Він працює з тим, що йому дали. Тоді як людина здатна створювати нове, керуючись емоціями, досвідом і мораллю
Консультант з інноваційного розвитку підприємств і стартапів Тарас Думенко: ШІ – це математичні моделі 50-х минулого сторіччя

Звісно, штучний інтелект не можна називати неважливою інновацією, яка не змінить чи не вплине на світ. Але штучний інтелект – це, в першу чергу, наслідок тих інновацій, які впроваджуються досить давно. Наприклад, математичні моделі, які сьогодні лежать в основі штучного інтелекту, були розроблені в 50-х роках минулого століття. І почали вони впроваджуватись не тому, що стали краще. А тому що з’явилась технологічна можливість із проведення великих розрахунків. Наприклад, із впровадженням хмарних технологій тощо.
Тому я би називав штучний інтелект не революційним методом зміни технологій чи розвитку, а еволюційним. І лише одним з етапів еволюційного розвитку нашого світу і, можливо, таким логічним продовженням четвертої промислової революції, яка відбувається наразі на наших очах
Тарас був серед перших працівників державного Українського фонду стартапів; допомагав українським підприємствам залучати грантове фінансування ЄС; очолював першу військову адміністрацію вже після повномасштабного вторгнення; доклав зусиль до розробки оборонних технологій. І залежно від того, що вважати ШІ, він послуговується ним від 2 до 20 років:
Якщо під терміном "ШІ" розуміти Generative Artificial Intelligence, то роки 2; а якщо ж під терміном "AI" – системи, які в своїй основі мають недискретну логіку, то користуюсь десь з 2005. Але сьогодні щодня кількість інструментів ШІ, які я використовую, зростає.
Наразі, з мого спостереження, навіть найкращі моделі генеративного штучного інтелекту відповідають рівню студента-хорошиста, який стажується на вашому підприємстві. Тобто якийсь поверхневий пошук здійснити він може, якісь логічні тези побудувати може. Але в більшості це зводиться до такого собі реферату, який потрібно потім адаптувати, доповнювати, перероблювати
А найкраще, що робить ШІ для Тараса – допомагає боротися з вадами. Наприклад, зі страхом чистого листа:
ШІ робить мені базу-основу, яку я дополіровую, і таким чином, уникаю прокрастинації.
Дуже допомагає в перекладі наукових праць, книг, систематизації цих знань, у структуруванні та навіть в розборі й створені протоколів нарад конкретних завдань на основі цих нарад тощо.
І так, загалом, можу порекомендувати використовувати штучний інтелект у своїй повсякденній роботі, особливо для тих завдань, які викликають у вас неприємні відчуття з їх виконанням
І звичайно, пан Думенко ШІ не боїться, а навіть навпаки – вважає, що той допоможе його кар'єрному зростанню:
Не боюсь, мабуть, також тому, що працюючи у сфері інновації, консалтингу, завжди доводиться бути в курсі нових подій, зростати, вчити щось нове, слідкувати за оновленнями і намагатися бути на крок попереду. Нові технології треба пробувати застосовувати у своїй щоденній праці та професійно зростати разом з ними.
І якщо повернутись до історичних подій, то перша промислова революція дозволила світу подолати рабство, феодальний лад і забезпечити ріст креативних індустрій.
Друга промислово революція з електрифікацію не вбила професію кравця, а трансформувала, дозволивши людям зосередиться на креативній складовій, а не лише на ручній мануфактурній праці.
Так само комп'ютерна революція 50-х років, можливо, і вбила частину стенографістів і діловодів, але водночас породила великий клас інших фахівців.
І штучний інтелект, на моє глибоке переконання, матиме той самий шлях. Сказати, що штучний інтелект залишить нас всіх без роботи чи мене, чи ще когось – ні, так, на мою думку, у жодному разі не можна казати
А замість того, щоб відповідати на питання "чим він краще за ШІ" Тарас розповів, чим усі ми, люди, кращі за ШІ:
- Схильність людей до людських помилок. Вони забезпечують революційну зміну підходів тощо. В історії багато помилок, завдяки яким суспільство розвивалося в інший бік. Наприклад, помилкове зараження колоній бактерій грибком в лабораторії Флемінга, що призвело до відкриття пеніциліну. Це перший антибіотик, відкриття якого революціонізувало медицину, урятувавши мільйони життів.
- Здатністю приймати рішення, зокрема колегіально, і нести відповідальність за ці рішення. Сьогодні не існує генеративних моделей, які можуть колегіально прийняти якесь рішення з урахуванням різних точок зору. Будь-яке рішення штучного інтелекту дискретне: так чи ні, добре чи погано. А зазвичай більшість рішень сірі: не однозначно добрі чи однозначно погані. А також досі точаться дискусії: хто ж має нести відповідальність за рішення ШІ, якщо такі будуть?
- Емпатія і прив'язаність до людей. Люди прив'язані до людей, відчувають емпатію, викликають емпатію один одного. Я сподіваюся, що ми не житимемо у світі, де штучний інтелект може замінити спілкування з живою людиною, з рідним, близьким, другом чи сім'єю…
Не пропустіть цікавинки!
Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!