Тропічні ліси перебувають під загрозою зникнення
Амазонські джунглі можуть повністю зникнути вже до кінця нинішнього століття через глобальне потепління та діяльність людини

Істотне зростання глобальної температури призведе до незворотних наслідків у джунглях Південної Америки. Фото: pixabay.com
Якщо глобальне потепління вдасться стримати на рівні +1,5 °C від показників минулого століття, то вже до 2100 року південноамериканським тропічним лісам загрожує зниження продуктивності і часткова трансформація в савани (льянос). Якщо ж температура на планеті підніметься більш ніж на 2,7 °C, то до 2300 року цей екосистемний регіон може зазнати практично повної деградації. У той же час сибірська тайга, навпаки, за будь-якого сценарію потепління демонструє тенденцію до розширення лісових площ та зростання продуктивності. Такі дані наводяться у новому дослідженні, опублікованому в журналі Nature Climate Change.
Через активні викиди парникових газів з початку індустріальної епохи клімат Землі стрімко змінюється. Найближчими десятиліттями потепління, скоріше за все, продовжиться. Втім, його темпи залежатимуть від кліматичної політики різних країн та ступеня виконання ними взятих зобов'язань. Тому вчені часто використовують сценарний підхід: оцінюють наслідки різних рівнів викидів та природоохоронних зусиль.
Група дослідників під керівництвом Грегорі Мундея (Gregory Munday) із Британської метеорологічної служби спрогнозувала вплив майбутнього потепління на дві ключові місцевості на планеті — тропічні ліси Амазонії та сибірську тайгу. У роботі використовувалися сучасні чисельні моделі PRIME (Probabilistic Regional Impacts of Model patterns and Emissions) та JULES-ES (Joint UK Land Environment Simulator Earth System).
Вчені розглянули три можливі кліматичні сценарії: утримання потепління на рівні 1,5°C, його перевищення з подальшим поверненням до цієї позначки до 2100 року, а також стійке перевищення з досягненням +1,8°C. Аналіз включав як короткострокові наслідки до 2100 року, так і довгострокові до 2300 року. Враховувалася частка лісового покриву і чиста первинна продукція — кількість вуглецю, накопиченого рослинністю з урахуванням енергетичних витрат на дихання.
Згідно з отриманими даними, навіть при строгому обмеженні викидів, тобто при тимчасовому перевищенні 1,5 °C і подальшому зниженні темпів потепління, тропічні ліси басейну Амазонки до 2100 зіткнуться зі зменшенням продуктивності і значними втратами. Частина території лісів незворотно перетвориться на савани чи їхній аналог у Південній Америці – льянос. Тайга в Азії, навпаки, в умовах стійкого зростання температури у північних широтах, поступово розширюватиметься за будь-якого сценарію.

Автори дослідження зазначили, що у 58% модельних розрахунків спостерігалася значна втрата лісів в Амазонії вже до 2100 року – близько 60 тис. км². А у 49% сценаріїв при перевищенні температури більш ніж на 2,7 °C відбувалося майже повне зникнення тропічних лісів (до 130 тис. км²) до 2300 року, якщо таке потепління настане до кінця XXI століття. Загалом, за будь-якого з прогностичних сценаріїв доля лісів у Південній Америці складається дуже песимістично. Додатковим негативним чинником є масова вирубка лісу та розорювання земель під тваринництво та сільське господарство. Це вже призвело до того, що в Південній Америці суттєво зросла повторюваність та масштаби лісових пожеж, а також став більш посушливим клімат.
Продуктивність лісів відіграє ключову роль: від неї залежить здатність поглинати вуглець з атмосфери та впливати на глобальний клімат. Нещодавні дослідження показали, що висадка дерев, які швидко ростуть — таких як тополя, осика або верба — не настільки ефективна, як вважалося раніше. Ці види поступаються місцевим деревам по щільності деревини, швидкості росту і площі листового покриву, а отже, гірше справляються із завданням поглинання вуглецю.
Не пропустіть цікавинки!
Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!