"Зелений" курс України: чому вітрова енергія — ключ до інтеграції з ЄС?

Відновлення України після повномасштабної війни з росією відкриває низку можливостей для побудови нової енергосистеми — екологічно сталої, децентралізованої та енергоефективної. Перехід до зеленої енергетики стає не лише сучасним викликом, а й ключовим етапом інтеграції до енергетичного простору Європейського Союзу.

Одним із пріоритетних напрямів у цій трансформації виступає розвиток вітрової енергетики. За оцінками експертів, вона відіграватиме важливу роль у зменшенні залежності від викопних джерел енергії та забезпеченні енергетичної безпеки країни.

Дарина Ярошовець, фахівчиня з енергетичної політики ГО «Екодія», пояснює:

Щоб гармонійно інтегруватися в енергосистему ЄС, цілі доведеться підвищувати. Європейський Союз планує до 2030 року досягти 42,5% ВДЕ, а в електроенергетиці — близько 69%. Зокрема, частка вітру в ЄС має зрости до 35%. Тому Україні доцільно прагнути, щоб до того часу вітрова енергетика забезпечувала принаймні 20–25%. Це відповідатиме як кліматичним амбіціям ЄС, так і потребі України у стійкому, децентралізованому енергопостачанні

Чи можливо досягти таких показників, зважаючи на нинішній стан енергетичного сектору?

Внаслідок війни Україна втратила до 80% потужностей вітрової генерації, більшість із яких була зосереджена в південних регіонах. Серед ключових перешкод — зруйнована інфраструктура, борги перед виробниками ВДЕ, окупація перспективних локацій і відсутність страхування воєнних ризиків для інвесторів.

Попри це галузь демонструє ознаки відновлення. У 2024 році на Закарпатті розпочалося будівництво першої вітроелектростанції в регіоні — потужністю 80 МВт. Її реалізує компанія «Вітряні парки України», яка використовує вітротурбіни українського виробництва від «Френдлі Вінд Технолоджі» — єдиного національного виробника такого обладнання. Компанія вже оголосила амбітні плани: збудувати на Закарпатті до 1,5 ГВт нових вітроенергетичних потужностей. Це може перетворити регіон на ключовий центр зеленої енергетики України та суттєво посилити загальнонаціональний енергетичний баланс.

На перспективу Україна має вивчати досвід країн, які вже пройшли шлях енергетичної трансформації.

Як приклад Дарина Ярошовець наводить Німеччину:

Вітрова енергетика відіграє ключову роль у переході Німеччини до відновлюваних джерел енергії. Залучення громадськості до розвитку вітрової енергетики — одна з визначальних рис німецької енергетичної трансформації. Саме широке включення громадян, муніципалітетів та кооперативів у процес виробництва “зеленої” енергії стало ключовим чинником високої громадської підтримки вітроенергетики в Німеччині

На її думку, подібна модель може стати рушієм і для України:

Такі демократичні моделі — коли енергетика стає спільною справою громад і бізнесу — можуть стати рушієм і для України

Це дозволить не лише залучити інвестиції та посилити економіку, а й зробить країну лідером децентралізованої енергетики в регіоні.

Таким чином, переконана експертка, Україна має потенціал не просто наздогнати Європу, а й стати прикладом унікального відновлення енергетики — на засадах безпеки, кліматичної відповідальності та соціальної справедливості.