Штучний інтелект допоміг ідентифікувати давно забутий шедевр Рафаеля

Колекціонер мистецтва Джордж Лестер Вінворд у 1981 році придбав картину й був упевнений, що вона належить перу Рафаеля. Експерти не поділяли його впевненості й заявляли, що картина, яку придбав Вінворд, є копією вікторіанської епохи, але сучасні технології стали на бік колекціонера й технологія штучного інтелекту змогла підтвердити здогадки Вінворда.

• Вченим вдалось розкрити "золоту" стоматологічну таємницю аристократки XVII століття

Деталі

Таємнича робота довжиною 94 сантиметри, яку придбав Вінворд, не мала встановленого автора. Дивлячись на обличчя Діви Марії та Ісуса, Вінворд помітив дивовижну схожість з двома фігурами в центрі іншої картини: "Сикстинської Мадонни" – двометрового шедевра епохи Відродження, завершеного Рафаелем приблизно у 1513 році.

Вінворд переконався, що за обома роботами стоїть один художник. Але його думка була в меншості. Експерти вважали, що картина, тепер відома як "Тондо де Бресі", швидше за все, була вікторіанською копією "Сикстинської Мадонни".

Незадовго до своєї смерті у 1997 році Вінворд створив фонд де Бресі, пожертвувавши свої картини організації, щоб дозволити дослідникам продовжувати розкривати їхні таємниці. Відтоді вчені вивчають "Тондо де Бресі".

Тепер, після 40 років суперечок, дослідники з Університету Ноттінгема та Університету Бредфорда зробили прорив. Використовуючи технологію розпізнавання облич і штучний інтелект (ШІ), вони дійшли висновку, що картина "дуже ймовірно є шедевром Рафаеля". Експерт із візуальних обчислень у Бредфорді Хассан Уґейл зазначає:

Погляд на обличчя людським оком показує очевидну схожість, але комп’ютер може бачити набагато глибше, ніж ми, у тисячах вимірів, на рівні пікселів.

Інструмент, який використаний для аналізу картини — це алгоритм, навчений на мільйонах зображень, і Уґейл працює над ним з 2002 року. Він може кількісно визначити, наскільки одне обличчя схоже на інше, порівнюючи риси та розпізнаючи шаблони. Вчений зазначає:

Ці риси можуть бути фізичними атрибутами (наприклад, форми, кольори та текстури обличчя), але також включають багато (потенційно тисячі рис), які неможливо описати візуально чи фізично. У цьому сенсі аналіз, проведений за допомогою цих систем розпізнавання обличчя, може порівнювати два зображення обличчя набагато більш детально і може перевершити людський.

Якщо два обличчя схожі більш ніж на 75%, Уґейл вважає їх ідентичними. У цьому випадку інструмент виявив, що дві Мадонни були схожі на 97%, тоді як дві версії немовляти Ісуса були схожі на 86%.

Аналіз за допомогою ШІ є останнім із серії відкриттів, зроблених протягом десятиліть вивчення цієї картини. "Тондо де Бресі" є одним із найбільш обговорюваних і науково перевірених шедеврів епохи Відродження. Серед таких відкриттів є також висновок експерта з молекулярної спектроскопії Хоуелла Едвардса, який проаналізував пігменти фарби й знайшов докази того, що робота містила певні кольори та хімічні речовини, які були характерні для мистецтва епохи Відродження, а не для пізніших епох.

Раніше ми публікували відео, де розробник використав штучний інтелект для встановлення зорового контакту й переробив сцени з відомих фільмів. Вийшло дивно, але дуже весело.