У NASA показали, як тестують змієподібного робота для пошуку життя на супутнику Сатурна

У NASA показали, як тестують змієподібного робота, який у майбутньому зможе шукати життя на крижаному супутнику Сатурна Енцеладі. Розроблена Лабораторією реактивного руху NASA (JPL), автономна машина вагою 100 кілограмів і довжиною 4 метри називається EELS або Exbiology Extant Life Surveyor.

• Спецназ США продемонстрував у дії костюм Залізної людини

Деталі

Поки робот все ще проходить тестування та вдосконалюється., але інженери сподіваються, що незабаром він самостійно буде ковзати різними планетними та місячними територіями — від хвилястого піску та льоду до крутих скель, глибоких кратерів, підземних лавових труб і навіть вузьких ущелин у льодовиках. Керівник проєкту EELS Метью Робінсон зазначає:

Він має можливість побувати в місцях, куди інші роботи не можуть потрапити. Хоча деякі роботи краще справляються з тим чи іншим типом місцевості, ідея EELS полягає в здатності робити все. Коли ви йдете в місця, де ви не знаєте, що знайдете, ви хочете надіслати універсального робота, який усвідомлює ризики, який готовий до невизначеності та може приймати рішення самостійно.

Відколи перший прототип робота був виготовлений у 2019 році, інженери постійно випробовували та переглядали його конструкцію. Вони випробували робота в різних середовищах — від змодельованого марсіанського ландшафту до засніжених гір Південної Каліфорнії.

Інженери JPL сподіваються, що зрештою робот зможе вирішувати проблеми без участі людини. Через часові затримки в передачі інформації між нами та Енцеладом, EELS потрібно розраховувати ризик, пересуватися та збирати дані без допомоги команди на Землі. Використовуючи стереокамери та лідар, робот може створити 3D-карту свого оточення, щоб зрозуміти навколишнє середовище перед навігацією.

Команда порівнює себе зі стартапом, кажучи, що їхній менталітет полягає в тому, щоб "будувати швидко, часто тестувати, вчитися, коригувати, повторювати". Що б вчені не вимагали від робота, інженери намагатимуться цього досягти. Головний дослідник EELS Хіро Оно заявляє:

Ми маємо іншу філософію розробки роботів, ніж традиції будівництва космічних кораблів, з багатьма швидкими циклами тестування та коригування. Є десятки підручників про те, як сконструювати чотириколісний транспортний засіб, але немає жодного підручника про те, як сконструювати автономного робота-змію, щоб сміливо йти туди, куди раніше не заходив жоден робот. Ми маємо написати свій.

Довгостроковий пункт призначення проєкту — Енцелад, є одним із найцікавіших, з наукової точки зору, місць нашої Сонячної системи. Коли зонд НАСА "Кассіні" досліджував цей супутник Сатурна, він виявив океан рідкої солоної води під крижаною кіркою — з гейзерами холодної температури, які викидають клуби газу, пилу та льоду. Спостереження Кассіні показали, що Енцелад може бути придатним для життя і одного дня EELS зможе це перевірити.

Вчені сподіваються завершити EELS до осені 2024 року. Однак після того, як робота буде побудовано, космічному кораблю знадобиться близько 12 років, щоб доставити EELS на Енцелад. Опинившись там, він міг би спуститися через один із гейзерних отворів супутника та вивчити його величезний океан.

Раніше ми повідомляли, що під час дослідження місіями Галілео та Кассіні планет Юпітер та Сатурн було виявлено кілька супутників на яких, як припускають вчені, може бути рідка вода. Там, відповідно, може бути й життя.