Як Куїнджі з Маріуполя став символом змін, а його російський опонент – символом забуття

Українці були не просто "частиною" мистецтва російської імперії – вони були її проривом, її бунтом, майбутнім її мистецтва. Імена Антона Лосенка, Івана Крамського, Казимира Малевича, Давида Бурлюка — це не просто слава на полотні, а виклик естетичному застою. Натомість російські митці часто залишались охоронцями традицій, що в’янули, доки вони відмовлялись бачити нову епоху.

• Пропаганда насильства: росіяни на ТОТ примушують дітей відвідувати виставки російської зброї

Деталі

У межах російської імперії саме українські художники задавали нові мистецькі вектори. Вони ламали шаблони, експериментували з формою, кольором, змістом.

Одним із найяскравіших прикладів протистояння між творчою свободою та академічною зашореністю став конфлікт між Архипом Куїнджі, уродженцем Маріуполя, і бароном Михайлом Клодтом фон Юрґенсбурґом, професором петербурзької Академії мистецтв.

Куїнджі – митець-самоук, закоханий у природу України, створив пейзажі, які буквально світилися з полотен. Його "Місячна ніч на Дніпрі" стала шоком навіть для столичних снобів. Він був експериментатором, новатором, візіонером.

Клодт — навпаки, залишався вірним академічним канонам, змальовуючи “русскую глушь” як замкнену, статичну, позбавлену розвитку. Він не сприймав новаторство Куїнджі, вважаючи його підривником традицій.

Цей конфлікт закінчився полярно для них: Куїнджі став багатим, впливовим і вписаним у світову історію мистецтва. Клодт спився, залишившись з купою “правильних” картин, які ніхто не пам’ятає.

Детальніше про це – у відео нового випуску авторського блогу “РОЗКУЛЬТУРЕННЯ” соціолога культури Богдана-Олега Горобчука, який виходить на каналі Центру дослідження мордоRU.

Раніше ми писали, що маленький українець Артем підкорив Берлін: заспівав із Twenty One Pilots на весь зал.