Романтичний фермер, у якого рф вкрала 1 400 га землі: сумне інтерв’ю до Дня фермера України

Будеш піклуватися про землю – то й прибуток прийде

– за таким принципом Михайло Драганчук розбудував з невеликої ділянки господарство завбільшки майже 2 000 футбольних полів. Його фермерство першим в Україні поставляло салат для МакДональдз, він реалізував у ньому найпередовіші сучасні технології обробки у світі, вклав у свою землю серце й душу...

А тепер через рф Михайло – фермер від Бога, але без землі. Зате став автором книги про фермерство, яку перекладено вже 5-а мовами, фермерського ютуб-каналу "No-Tiller" і засновником міжнародних конференцій ReAgro25 та "Лабораторія "No-till". Як бути фермером у воєнній Україні?

Народившись у Рівне, 1991-го року пан Драганчук заснував своє фермерське господарство у Криму. Вибір цей зробив за ідеєю сродної праці: вивчившись в Інституті водного господарства на меліоратора – він мріяв розробляти важкі ґрунти курортного півострова із засушливим кліматом. Фермерська "кар’єра" Михайла розпочалась із маленької площі землі в 3 га:

Ми починали з оренди велосипеда, щоб поїхати за 5 км до клаптика землі, на якому починали своє фермерство. І дійшли до 1400 га землі в обробітку, найбільш сучасна техніка найкращих світових виробників, трактори, комбайни, John Deere тощо. І все це було створено своєю працею на землі

У господарстві Михайло успішно вирощував пшеницю, ячмінь, соняшник, нут, льон, кукурудзу, коріандр тощо…

Але в Крим прийшла рф – і все відібрала.

Зараз Михайло із сім’єю живе в Ірпені. Хоча вільної землі для обробітку тут знайти не вдалось, фермерство він не може полишити. Тому для всіх "колег" у це свято в Михайла доволі болючі побажання:

Хочу побажати фермерам України триматися, не здаватися і працювати, не зважаючи ні на що. І щоб ті, хто втратили свою землю й господарство – усе ж таки повернули їх і працювали на своїй землі.

У будь-якому випадку не треба зневірюватись – треба вірити в краще і працювати там, де можливо, для того, щоб наша країна перемогла у цій війні. Аграрний фронт теж дуже важливий зараз

Як ваші фермерські справи сьогодні, чим займаєтесь, якими досягненнями хочеться похвалитись?

Хвалитися нема чим. З початком повномасштабної війни все рухоме й нерухоме майно мого господарства, навіть мій будинок і техніка, було націоналізовано країною-агресором.

У мене забрали все: і дім, і землю, і фермерське господарство. Але залишились – досвід і знання. Після втрати господарства в мене з'явився час, який я витратив на те, щоб написати книгу "No-Till для початківців", про яку я давно думав. І вона вже видана на 5-и мовах.

Довідково. No-Till – сучасна система землеробства з нульовим обробітком ґрунту.

Крім того, ще до війни я проводив міжнародні конференції, присвячені технології No-Till, які щорічно відбувались у Києві. Але це було для мене хобі. А зараз стало основним заняттям. Тепер моя робота – це організація конференцій, "Днів Поля" у різних природно-кліматичних умовах, ютуб-канал, який вже має 49 тисяч підписників.

Я розробляю тему ідеї регенеративного землеробства та збереження ґрунту. Вони і зараз, під час війни, актуальні для наших фермерів, тому що працювати в гармонії з природою – найбільш вигідно у будь-який час

Чи важко вам жити без землі, без свого господарства?

Коли працюєш на землі, завжди є багато проблем. То нема дощів, то багато дощів, то ціни не такі, як ми хотіли. Але все це не так важливо. Насправді працювати на землі й вирішувати ці проблеми – прекрасно. Але це розумієш тоді, коли втрачаєш таку можливість.

Чи можете ви конкретно описати масштаби своїх збитків через війну?

Як можна конкретно описати масштаби своїх збитків: як можна оцінити свій дім і 30 років будування свого господарства з нуля?

Які, на ваш погляд, сьогодні є проблеми в українського фермерства, окрім війни? Чи є у вас бажання щось змінити в державній підтримці фермерства?

Щодо взаємодії з державою і раніше, і зараз: важливо, не щоб допомагали, а щоб не заважали.

Надмірне втручання держави в діяльність фермерів завжди приносить шкоду. І тому, якщо не можете допомогти, я звертаюся до держави – хоч не заважайте. Це найкраща допомога

Чого вас навчила робота на землі, чого б не навчила жодна інша робота?

Робота на землі унікальна найбільше тим, що ти працюєш з природою. І найголовніше, чому вона мене навчила – мабуть, тому, що треба намагатися працювати в гармонії з цією природою. І це найкращий шлях.

Треба не просто отримувати прибуток, а й піклуватися про землю, ґрунти, на яких цей прибуток отримуєш.

Якщо будеш піклуватися про землю – то й прибуток прийде однозначно. І от, знайти баланс у цьому – це найвищий клас. І чим ближче ми будемо триматися до природи – тим краще майбутнє очікує не тільки нас, а й прийдешні покоління

А яку пораду ви би дали фермерам-початківцям, які тільки починають свій "професійний" шлях?

Молодим фермерам пораджу – навчатися. Навчатися скрізь: у своїх сусідів, їздити на різні заходи дивитись відео на Ютубі. Зараз дуже багато досвіду можна почерпнути, навіть не виходячи з дому.

А найголовніше – усе це випробувати на своїх полях, у своїй практиці. Крок за кроком ви ставатимете сильніше, успішніше. І саме ви будете визначати, яким шляхом буде розвиватися сільське господарство України в майбутньому.