Голова Верховного Суду: формального підходу до залишення частини військовими не має бути

Формального підходу до злочинів, пов'язаних із самовільним залишенням військовослужбовцями військової частини (СЗЧ) не має бути, сподіваюся, прокуратура підтримає таку позицію і на практиці, заявляє голова Верховного Суду Станіслав Кравченко.

• Звільнення з військової служби: факт догляду за особою встановлюється в позасудовому порядку

Деталі

Висловлюючи в ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" свою думку щодо позиції директора Державного бюро розслідувань (ДБР) про те, що правоохоронці не роблять статистики щодо СЗЧ, а навпаки, прагнуть повернення військовослужбовців до частини, Кравченко сказав: "Дуже правильно говорить керівник ДБР, - не має бути виключно формального підходу до таких речей. Сподіваюся, що прокурори як процесуальні керівники підтримують таку позицію, і це працюватиме в практичному руслі".

...Чесно: я дуже боявся, що винятково формальний підхід призведе до формальних звинувачень. Іще на початку війни на той час керівник Військової служби правопорядку генерал Гуцол звертав увагу на те, що з чотирьох осіб, які відмовляються виконувати наказ або залишають бойові позиції, буквально одразу троє готові повернутися до строю, - розповів голова суду.

Він звернув увагу на те, що йдеться про людський фактор: "почуття страху є природним, тож це потрібно враховувати".

...Інша справа - як ми використовуватимемо це на практиці. І правоохоронні органи, і суди. Ви порушили важливе питання дискреції прокурорів від імені держави під час формування публічного обвинувачення: в яких випадках формувати це обвинувачення, а в яких ні, - наголосив Кравченко.

Голова Верховного Суду наголосив: "Тут якраз ідеться про визначення межі: чи буде більше користі від того, що ми формально поставимося, і суд ухвалить людині вирок, чи ця людина може принести користь державі на волі? У прокурора є право на угоду, зокрема і право відмовитися від обвинувачення в певних випадках".

• Самовільне залишення військової частини (СЗЧ) є найпоширенішим злочином серед військовослужбовців, торік за нього було засуджено 1 тис. 577 військових, з яких 30 - жінки, свідчить статистика Державної судової адміністрації (ДСА).

...Давайте подивимося відкриті дані статистичних звітів Державної судової адміністрації на сьогодні. За СЗЧ у 2023 році засуджено 1 тис. 577 військових, з яких 30 - жінки. Згідно з даними ДСА, це найпоширеніший злочин, оскільки становить 61% усіх засуджених за військові кримінальні правопорушення (злочини проти військової служби - ред.)", - розповів Кравченко.

За його словами, за втрату військового майна засуджено 37 осіб: "Що це за майно, наскільки важливе, щоб засудити людину і відправити для відбування покарання"?

За порушення правил поводження зі зброєю торік, як повідомив Кравченко, було засуджено 35 осіб, за дезертирство - 113, ухилення від військової служби через завдання собі каліцтва - 32.

...Загалом, згідно зі статистичними даними ДСА, кількість засуджених за воєнні злочини у 2023 році була значно вищою, ніж у 2022 році, - 2 тис. 585 осіб і 1 тис. 490 відповідно. Йдеться про вироки, які вже набули законної сили, - зазначив голова Верховного Суду.

• Частка злочинів, скоєних військовослужбовцями щодо свого керівництва та інших військових, є незначною, у 2023 році вироки щодо таких злочинів становили менше ніж 1% від загальної кількості злочинів проти військової служби.

Уточнюючи, чи поширені злочини, скоєні військовими щодо самих військових, факти нестатутних відносин, Кравченко сказав: "Від загальної кількості засуджених за вчинення злочинів (проти військової служби - ред.) - це всього від 0,1 до 1%".

...Ці кримінальні правопорушення ДСА обліковує так само, як і інші військові правопорушення, без виділення в певну категорію, - пояснив Кравченко.

...Можу озвучити кілька цифр з облікових даних ДСА. Минулого року засуджено 30 осіб за погрозу або насильство щодо начальника, за опір начальнику – три особи, за порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості засуджено 18 осіб, - повідомив голова Верховного Суду.

• До судів першої інстанції надійшло п'ять тисяч позовів із оскарженням рішень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), що незначно за кількістю і точно не є показником загального негативу в цьому питанні, зазначає голова Верховного Суду Станіслав Кравченко.

...Те, що бачу з новин, соцмереж, тг-каналів мене насторожує - стільки уваги приділено цьому! У країні, що воює, триває велика мобілізаційна кампанія, а ми чомусь бачимо весь цей негатив, - сказав Кравченко.

...Звісно, випадки звернення до суду щодо оскарження рішень про мобілізацію є, але їх небагато, поки що ми не бачимо масовості. 5 тисяч позовів наразі подано до судів першої інстанції щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності ТЦК. І це - про всі аспекти, зокрема правильність взяття на облік чи зняття з обліку, - наголосив він.

Очільник Верховного Суду звернув увагу на те, що 18 травня 2023 року лише набув чинності закон, а днями спливають строки оновлення даних у ТЦК: "Нам ще зарано говорити про наслідки дії нового закону про мобілізацію в аспекті розгляду позовів в судах. Вже пізніше побачимо тенденції і судову практику щодо оскарження мобілізації, напевне, ближче до кінця цього року".

...Загалом не думаю, що позови матимуть масовий характер. Новий закон удосконалив мобілізаційні механізми, але сама мобілізація триває вже третій рік, - зазначив голова суду.

Він висловив переконання в тому, що українське суспільство дуже організоване і патріотичне, що дає змогу Україні стримувати агресора тривалий час: "У нас велика країна, велика армія, тривають масштабні мобілізаційні процеси. І навіть якщо ми говоримо, що маємо декілька тисяч проваджень щодо оскарження мобілізації - це точно не показник загального негативу".

• Законопроєкт про заборону публікації в реєстрі судових рішень щодо мобілізації та військового обліку не суперечить національному та міжнародному законодавству, такі обмеження зумовлені війною.

...На цей період часу в нинішніх умовах – так, це доцільно. Ми дуже поважаємо відкритість, водночас розуміємо, що слово можна використовувати і як зброю. І тут, думаю, йдеться саме про виправданий баланс, - сказав Кравченко, відповідаючи на запитання про те, чи є така заборона доцільною та чи співвідноситься вона з нормами законодавства.

...У законі про державну таємницю є застереження щодо зазначення кількості військовослужбовців, їх озброєння, переміщення. Коли ми називаємо окрему кількість та дані військовослужбовців, які притягуються до відповідальності за ті чи інші злочини, зокрема у сфері несення військової служби, – ворог може використовувати це проти нас, - пояснив голова суду.

Він додав, що, наприклад, оприлюднення інформації про затримання поліцією військовослужбовців у конкретному місці за адміністративне правопорушення, якщо ці бійці перебувають на ротації, може призвести до дуже серйозних наслідків.

За словами Кравченка, критерії та категорії рішень, що підлягають забороні публікації, вже визначать законодавці.

...Ще важливий момент. Такі обмеження можуть діяти тільки в період воєнного стану. У нас є ст. 615 Кримінально-процесуального кодексу, яка регламентує певні звуження прав під час війни. Ст. 10 Європейської Конвенції з прав людини прямо вказує, що свобода слова гарантується, але можуть бути обмеження в випадках, зокрема, коли це має загрозу територіальній цілісності і національній безпеці, - пояснив голова Верховного Суду.

...Тобто обмеження, які пропонують законодавці, повністю корелюються з національним і міжнародним законодавством, це обумовлено необхідністю під час воєнного стану, - підсумував Кравченко.

Як повідомлялося, 23 травня Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроєкт №7033-д про заборону публікації у відкритому Реєстрі судових рішень про мобілізацію, ухилення від військового обов'язку та військового обліку, а також колаборантів і державних зрадників.

...Із безпекових мотивів загальний доступ до судових рішень у кримінальних провадженнях щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки, у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації або встановленого порядку несення військової служби забезпечується через один рік після дня закінчення (скасування) воєнного стану, - йдеться в документі.

Профільний комітет парламенту виступив на підтримку законопроєкту, але запропонував його доопрацювати з урахуванням ухвалення оновленого закону про мобілізацію.

• Відповідальність за законність звільнення ув'язнених умовно-достроково для несення служби із захисту держави лежить на всіх державних структурах, які задовольняють такі подання і випускають засуджених воювати.

...Треба розуміти, що кримінальне середовище дуже специфічне і завжди дуже складне. Ще на початку війни особи, які знаходилися під вартою, просили змінити їм запобіжний захід для того, щоб мобілізуватися і захищати державу. Був такий випадок, що одного обвинуваченою в тяжкому злочині звільнили з-під варти, бо хотів йти на фронт і, напевне, ще досі шукають десь на західній Україні, - розповів Кравченко", кажучи про те, як не допустити, щоб під приводом військової служби на волі не опинилися ті, хто вчинив тяжкі злочини.

Загалом же, як наголосив голова суду, цей підхід себе повністю виправдав: "Мені відомі випадки, коли люди, звільнені з-під варти, героїчно обороняли державу на початку війни, багато хто загинув".

Кравченко пояснив, що на початку війни це питання було врегульовано у такий спосіб, що відповідальність була на прокурорах.

...Зараз всі процедури звільнення умовно достроково для проходження військової служби більш чітко регламентовані в законі, тому і відповідатимуть за законність дій всі державні структури, які задовольняють подання і випускають засудженого воювати, - зауважив голова Верховного Суду.

Як повідомлялося раніше з посиланням на дані Офісу генерального прокурора, станом на початок липня 2023 року понад 3 тис. засуджених, звільнених умовно-достроково для проходження військової служби за контрактом, прибули до військових частин. "Станом на 27 червня 2024 року суди задовольнили 3 тис. 424 клопотання відповідної категорії, до військової частини прибула 3 тис. 171 особа", - поінформували у відомстві.

17 травня 2024 року президент України Володимир Зеленський підписав ухвалений Верховною Радою України закон України, який урегульовує порядок реалізації прав засуджених на їх безпосередню участь в обороні нашої держави.

Відповідно до закону, УДЗ для проходження служби не застосовується до осіб, засуджених за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, за умисне вбивство двох чи більше осіб або поєднане зі зґвалтуванням чи сексуальним насильством. Також не підлягають звільненню від відбування покарання для проходження військової служби засуджені за корупційні злочини.

• Апелювання українців до міжнародних судів, напевно, буде, але не лише у справах, пов'язаних зі злочинами, скоєними військовослужбовцями, - досвід розгляду цієї категорії справ в українських суддів є, наголошує голова Верховного суду Станіслав Кравченко.

Відповідаючи на запитання про те, чи може відсутність військової юстиції в Україні стати приводом для подальшого оскарження рішень українських судів у міжнародних інстанціях, зокрема, щодо злочинів, скоєних військовими, Кравченко сказав: "Відсутність військових судів не є проблемою або приводом для оскарження, тому що весь світ визнає, що кожна країна будує національну систему судів так, як вона це бачить".

...У контексті можливого апелювання до міжнародних інстанцій, напевно, будуть претензії, але не думаю, що вони будуть пов'язані конкретно з цією категорією справ, - заявив він.

Голова Верховного суду пояснив, що такого масштабу військової агресії на європейському континенті світ не бачив із часів Другої світової війни, - "звідси всі питання і проблеми".

За словами Кравченка, Україна сьогодні посідає "непочесне третє місце" за кількістю заяв, які перебувають на розгляді Європейського суду з прав людини.

...Щоб справи розглядалися в розумні строки, нам потрібен кадровий ресурс, а коли в суді працює один або два судді, а справ величезна кількість, то, звісно, це впливає на тривалість розгляду і має місце навіть невиправдане спрощення, - пояснив він.

Очільник Верховного суду назвав важливою подією для судової системи складення присяги новими суддями 5 липня, однак наголосив, що це лише 10% від тієї кількості суддів, яких бракує українським судам.

Розповідаючи про досвід українських суддів у розгляді справ щодо злочинів проти військової служби, вчинених військовослужбовцями, Кравченко наголосив, що такі справи розглядаються ще з 2014 року.

...Протягом 8 років практика певним чином формувалася. Увесь цей час було проблемним питання, зокрема з тим же СЗЧ (самовільне залишення частини, СЗЧ), його відмінностями від дезертирства. Тобто, не можна говорити, що ми починали з нуля - база розгляду військових справ у нас уже була до повномасштабного вторгнення РФ, - наголосив голова суду.

Також він додав, що немає радикальної відмінності у злочинах у сфері несення військової служби, якщо порівняти з довоєнним часом.

...Тому судді готові розглядати справи щодо таких злочинів і роблять це. Безперечно, потрібно прагнути до спеціалізації, а для цього теж потрібен ресурс. Тож одне прив'язується до іншого, - підсумував Кравченко.

Верховний суд пояснив особливості відступлення права вимоги за основним та іпотечним зобов’язаннями.