Воєнні злочинці були на лаві підсудних у 15% вироків

Найскладнішим у розслідуванні воєнних злочинів і притягненні до відповідальності окупантів є збирання доказової бази в умовах війни, не всі воєнні злочинці будуть встановлені навіть з урахуванням практики заочного розслідування і судового розгляду, зазначає голова Верховного Суду Станіслав Кравченко.

• Голова Верховного Суду: формального підходу до залишення частини військовими не має бути

Деталі

...Зібрати в цих надскладних умовах доказову базу, яка буде прийнятною для міжнародних судових інстанцій – і є та сама надважка задача і за рівнем складності, і за обсягом роботи, - розповів Кравченко в ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

Водночас він наголосив, що правоохоронні органи України загалом справляються з цими викликами.

...Очевидно, що не всіх воєнних злочинців вдасться встановити, навіть з урахуванням процедури in absentia (спеціальне досудового розслідування і спеціальний судовий розгляд, так звана заочна відповідальність - ред.), - сказав голова Верховного Суду.

Відповідаючи на запитання про те, скільки воєнних справ українські суди розглядають у присутності обвинуваченого, Кравченко зазначив: "Станом на 1 липня цього року спеціальна процедура кримінального провадження, так звана процедура in absentia, була застосована в 85% кримінальних проваджень за статтею про порушення законів і звичаїв війни. Здебільшого – це про насильство, вбивство мирного населення. У 15% досудове розслідування та судовий розгляд здійснювалися за присутності обвинуваченого".

• Українські суди дотримуються всіх норм національного та міжнародного законодавства під час розгляду кримінальних справ щодо злочинів окупантів, справа російського військового Вадима Шишимаріна визначила підходи роботи з такою категорією проваджень.

...Безперечно, українські суди дотримуються всіх норм міжнародного законодавства. Частина нашого Кримінального процесуального кодексу - це цитати з рішень Європейського суду з прав людини. Також є ст. 9 Конституції України, яка визначає, що норми міжнародних конвенцій, ратифіковані державою, є частиною національного законодавства, - розповів Кравченко, відповідаючи на запитання щодо дотримання міжнародних норм українськими судами під час розгляду воєнних злочинів окупантів.

Очільник Верховного Суду зазначив, що ще навесні та влітку 2022 року в онлайн-режимі були зібрані судді, які розглядають справи в районних і апеляційних судах.

...Говорили про розгляд воєнних справ: хоч би як нам складно було, маємо діяти в суворій відповідності до закону, бо вкрай важливо, щоб наші рішення сприймалися в усьому світі, - розповів він.

Такий підхід, за словами Кравченка, повністю виправдав себе.

Очільник суду нагадав, що перша справа з воєнних кейсів - Солом'янського районного суду м. Києва щодо російського військовослужбовця Шишимаріна - складалася з одного епізоду злочину: убивства мирного жителя Сумської області. Також обвинувачений окупант визнав свою провину.

....Але хто тільки не критикував це рішення саме в частині призначення найсуворішого вироку! Апеляція визначила, що довічне позбавлення волі, призначене судом першої інстанції, є надмірним покаранням і змінила вирок Шишимаріну на 15 років позбавлення волі, - зазначив Кравченко.

Він звернув увагу на те, що ця справа стала прикладом розгляду воєнних справ українськими суддями: "Ми її проаналізували з усіх боків і аналізуємо досі".

За словами Кравченка, таких справ щодо воєнних злочинів стає дедалі більше. "Загалом зайшли до судів понад 2 тисячі справ щодо воєнних злочинів, 1,5 тисячі вже розглянули районні суди, понад 100 справ переглянуто в апеляційному порядку, 13 - у Верховному Суді", - додав він.

...Під час розгляду таких справ якихось особливих проблем не виникало. Тобто на сьогодні можемо говорити, що за цією категорією ми певні напрацювання маємо, - резюмував Кравченко.

• Юридичний термін "війна" важливий за своїм змістом, оскільки передбачає статус комбатанта і можливість обміну військовополоненими.

Відповідаючи на запитання про важливість того факту, що Україна називає війну війною в юридичному сенсі, Кравченко сказав: "У тому, що ми називаємо війну війною, є важливий зміст".

За його словами, Путін не просто так назвав війну так званою СВО: "Дуже важливо було, як ми відреагуємо".

Він розповів, що ще на початку повномасштабної агресії на той час генеральна прокурорка Ірина Венедіктова ініціювала нараду, на якій, зокрема, порушували питання про те, чи має Україна називати речі своїми іменами. Кравченко пояснив, що термін "війна" передбачає статус комбатанта для тих, хто бере участь у бойових діях.

...На кінець лютого - початок березня 2022 року у нас вже було до 70 російських військовополонених в реєстрі досудових розслідувань. Це означало для правоохоронців і суддів наявність лише 72-х годин для ухвалення рішення щодо цих фігурантів. Тому вкрай важливо було визначитися з дефініціями, щоб не сталося катастрофи, - зазначив голова Верховного Суду.

Отже, за його словами, з початку березня 2022 року російські військовослужбовці вже набули статусу комбатантів і перебували під вартою саме в цьому статусі за нормами Женевської конвенції.

...Завдяки визначенню "комбатант" стало можливим питання обміну військовополоненими. Серед них були ті, кого переслідували за скоєння саме воєнних злочинів, а не просто за участь у бойових діях. Зокрема, той самий Шишимарін (російський військовослужбовець, якого український суд засудив до 15-річного терміну в'язниці за вбивство мирного жителя - ред.), - додав голова Верховного Суду.

• У питанні притягнення окупантів до відповідальності Україна покладається на національну судову систему, а міжнародне право має розвиватися з урахуванням воєнної агресії РФ, щоб запобігти такому в майбутньому.

Відповідаючи на запитання про те, чи бачить він як голова Верховного Суду реальні перспективи притягнення до відповідальності вищого військово-політичного керівництва країни-агресора, Кравченко сказав: "Міжнародне право має розвиватися. Якщо ситуація в Україні не буде оцінена належним чином в контексті вдосконалення міжнародного права, то воно втратить сенс саме собою".

Очільник суду наголосив, що Україна якраз і ставить питання цього розвитку, щоб надалі світ міг запобігти жорсткій невиправданій агресії.

...Зараз ми бачимо важливий розвиток цього питання, а саме створення трибуналу щодо злочину агресії на базі Ради Європи. Таких прецедентів ще не було, тому поки що рано говорити про те, як це питання розвиватиметься далі, - сказав Кравченко.

Щодо видачі Міжнародним кримінальним судом ордерів на арешт вищого політичного та військового керівництва країни-агресора, то, як зазначив голова Верховного Суду, це має певний вплив.

...Але ключове в них (ордерах - ред.) - можливість затримання цих осіб у разі перебування в країнах, які визнають юрисдикцію МКС, - пояснив він.

Відповідаючи на запитання про те, чи можна сказати, що загалом у питанні притягнення окупантів до відповідальності Україна має розраховувати на себе, на національну судову систему, Кравченко сказав: "Саме так. Незалежно від того, чи буде створений трибунал щодо злочину агресії та як просуватиметься розслідування МКС, основне завдання стоїть перед національними судами. Мабуть, понад 99% від усіх воєнних злочинів розглядають і розглядатимуть саме українські судді".

• Прецедентне рішення Великої палати Верховного Суду щодо визначення суб'єктів злочину агресії є знаковим і визнане в усьому світі.

...Це рішення стосувалося підготовки, планування, розв’язування та ведення агресивної війни (ст. 437 КК України), воно справді є знаковим. Ішлося про те, хто саме є суб'єктом злочину агресії – тільки найвище політичне і військове керівництво держави-агресора чи інші також?, - розповів Кравченко.

Він нагадав, що у цій справі до відповідальності притягували двох учасників бойових дій рівня рядового складу, які брали участь у подіях 2015-2016 років, і Велика палата Верховного Суду визначила, що ст. 437 КК України - не для цих суб'єктів.

...У своєму рішенні Велика палата ВС наголосила, що діяння, передбачені ст. 437 КК України, здатні вчиняти особи, які в силу своїх службових повноважень або суспільного становища спроможні контролювати або керувати політичними чи воєнними діями, - розповів Кравченко.

За його словами, злочин агресії також можуть вчиняти особи, які здатні чинити суттєвий вплив на політичні, військові, економічні, фінансові, інформаційні та інші процеси у власній державі або за її межами.

...Тобто суб'єктами злочину агресії можуть бути і представники бізнесу – маємо приклад справи щодо будівництва Кримського мосту приватною компанією, - пояснив голова суду.

...Рішення Верховного Суду було позитивно сприйняте у всьому світі. Мабуть, вперше з часів Другої світової війни на рівні національних судів аналізували питання про те, що таке агресивна війна, чим вона відрізняється від звичайної війни, хто може бути суб'єктом цього злочину, - наголосив Кравченко.

Він також повідомив, що за ст. 437 КК України в судах лише шість справ, оскільки більше застосовується ст. 438 КК (порушення законів і звичаїв війни) - за нею 291 провадження. Зокрема, це справи за фактами насильства над мирним населенням, притягнення до примусових робіт, сексуального насильства.

Звільнення з військової служби: факт догляду за особою встановлюється в позасудовому порядку.