Тарас Чмут: "Ми точно рухаємося не до перемоги. Але в нас є козирі"

Керівник фонду "Повернись живим" Тарас Чмут в інтерв'ю PRESSING розповів, яка різниця між Сирським і Залужним, чи бачить він Залужного президентом, чи можливо військовим шляхом повернути кордони 1991 року і що попереду — замороження конфлікту?

• росіяни перегруповують сили у Вовчанську для продовження штурму — ОТУ "Харків"

Деталі

За словами Тараса Чмута, зараз ми точно рухаємося не до перемоги. Основні проблеми — провалена інформаційна політика навесні 2022 року, і відповідно — мобілізація. Втома, виснаження суспільства, активне російське посилення ІПСО, гіперболізація проблем, погані кадрові рішення, відсутність політичної готовності приймати непопулярні, але потрібні рішення на різних рівнях. Це все, помножене на три роки великої війни і десять років просто війни, дорівнює тому, що ми маємо сьогодні.

Війна вперлася, жодна зі сторін не має достатньо сили і ресурсу для виходу на оперативний простір і глобальних змін поля бою, говорить керівник благодійного фонду. 

"Посадками війну не виграєш. Але й не борячись за них, не втримаєш країну. Безглуздо відправляти людей "на убой", де це очевидно і для командирів. Але водночас ми не може відступати всюди, де нам би хотілося. Це питання адекватності прийняття рішень і критерію, що скінченні люди - важливіші за нестратегічні квадратні метри. Якщо люди закінчаться — втрачених посадок буде багато. Зараз складається враження, що чомусь багато хто в цій країні думає, що люди — відновлювальний ресурс". 

Чмут упевнений, що Залужний мав думки, які можливо, могли б змінити поле бою. Чи призвело б це перемоги? Він не знає. Зараз, на його думку, ми знаходимося в ситуації, коли втратили стратегічну ініціативу. Ми ведемо оборонний бій майже на всій лінії зіткнення, окрім Харківщини, де намагаємося витіснити росіян на кордон.

"Не таємниця, що по лінії розвідки ми завжди ведемо перемовини. Але якщо говоримо про перемовини, про можливе урегулювання цього етапу війни — ми маємо заходити з позиції максимальної сили і козирів у руках. Африка, дальні удари по російському наступальному потенціалу, знищення Чорноморського флоту — це козирі. І їх має більшати. Нам треб шукати подібні історії, де ми можемо максимально посилювати себе і перетворювати тактичний успіх на геополітичний або стратегічний вплив".

На запитання, чим відрізняється Сирський від Залужного, Тарас Чмут відповів:

"Багато чим. Є позитивні моменти. Є негативні. Значною мірою мені подобається зменшення політизації ЗСУ. Не подобається ставлення до людського життя солдата. Список можна продовжувати довго". 

Одна із проблем — переведення з одного підрозділу до іншого. Вільне переміщення людей між військовими частинами означає, що люди кудись прийдуть і звідки підуть. Тобто десь щось так, а десь не так. І це покаже, що в системі — багато не дуже позитивних нюансів. 

Чи побачив Чмут у Залужному політичний хист до президентства?

"Я побачив людину після звільнення з посади, яка дуже сильно мислить державницьки і значно ширше, ніж військовий генерал, навіть Головнокомандувач. Це позитивно для нас. Як складеться його доля — покаже тільки час".

Разом із тим українців запитали, яким може бути процес реінтеграції Донбасу та Криму після звільнення територій.