Чому росіяни мають успіх на Покровському напрямку – пояснює військовий експерт

Наступ ЗСУ в Курській області продовжується. Проте, одночасно з цим, ворог продовжує просуватися на Покровському напрямку. Редакція МЕТА.UA звернулася до військового експерта Павла Нарожного, засновника благодійної організації "Реактивна пошта", щоб дізнатися, чому росіяни мають успіх на цьому напрямку, і як бойові дії в Курській області можуть на це вплинути.

• Таке вперше: після наступу на Курськ росія зробила Україні пропозицію

Деталі

Далі – слова експерта

Є два фактори. Перша найбільша проблема української армії – нестача людей. Вона склалася через те, що дуже довго у ТЦК не було правильних інструментів для проведення мобілізації. Закон про підсилення мобілізації було ухвалено 16 травня цього року, а наступ на Харківщину почався 10 травня. Тобто росія рухалася в цьому напрямку якось швидше за нас. І після того, як цей закон було ухвалено, ТЦК отримали багато різних інструментів для підсилення мобілізації. Але це все одно не робиться за один день.

Уявіть собі людину, яку мобілізували, скажімо, 1 червня. Вона не піде одразу у військо, вона піде в навчальний центр, де повинна провести 80 днів для базового навчання. Після цього вона потрапить у якусь військову частину, де пройде щонайменше злагодження, це як мінімум тиждень. Тобто приблизно у вересні людина, яка була мобілізована у червні, потрапить у військо. А якщо мова йде про людину, яка буде ще отримувати фахову освіту, щоб стати артилеристом або танкістом тощо, це може розтягнутися на три-чотири місяці. Тобто людей не вистачає. На всіх ділянках фронту. Росіяни переважають нас кількісно. У них більше людей та техніки. 

Друга проблема – КАБи. Це бомби, які є дешевими замінниками крилатих ракет, і які ворог скидає у великій кількості. Вони б'ють абсолютно по всьому, що може слугувати як укріплення: будинки, окопи, бліндажі. Артилерії у них також доволі багато. Щоб зупинити бомбардування КАБами, нам необхідно в промислових масштабах збивати їх носії – літаки Су-34/35. Учора було повідомлення про збиття Су-34, останній раз ми збивали такий літак у лютому, тобто доволі давно. Так стається, тому що у нас не вистачає ППО далекого радіусу дії, а F-16 у нас тільки з'явилися. Ворог мав на озброєнні приблизно 200 таких літаків станом на початок вторгнення, і виробляє на рік приблизно 3-4 штуки. Коли ми кажемо, що у них є 200 літаків, а ми знищили 30-40, це мало. Ми повинні ліквідувати не менше ста, щоб це було відчутно для ворога, і бомбування КАБами зупинилося.

Також є питання в спроможностях нашої артилерії. Ми багато розмовляємо про снаряди, але крім снарядів нам потрібні ще й стволи. Усі ці фактори складаються і в підсумку ворог сфокусував усі свої зусилля на Покровському напрямку. Так, вони несуть там величезні втрати, але й ми втрачаємо території. Майже щодня ми чуємо про те, що вони просунулись на певну сотню метрів. 

Це може змінитися, коли почнуть просувати у великих кількостях F-16, коли ППО почне збивати ворожі літаки, і коли ворог перекине війська з Покровського напрямку на інші, наприклад, на Курський. А вони в будь-якому випадку перекинуть туди війська, це лише питання часу. Вони вже почали це робити. І є ще два фактори, як можуть нам допомогти. Через Суджу проходить автомобільна дорога, через яку йде постачання підрозділам російської армії, які раза наступають на Харківщині. І ще є те, про що ми часто забуваємо. Це бойовий дух наших солдат. Ми давно вже не чули про наші перемоги, хіба що під час звільнення Херсонської області. Тому це також може вплинути.

Нещодавно ми розповідали, чим події в Курській області вигідні для України.