ТОП-страхів путіна: чого боїться російський диктатор

Сьогодні, 9 травня, в Москві відбувся “парад перемоги”, на який з'їхалося дуже багато зарубіжних гостей. Вони, до речі, стали своєрідним щитом для диктатора путіна, бо якби не вони, то Україна з великою часткою ймовірності зіпсувала б «свято» росіянам.

• Мерц і Трамп домовилися про спільну гру проти путіна

Путін уже неодноразово доводив, що боїться ударів по Москві, боїться, що його зрадять близькі люди. Meta.ua вирішила озвучити ТОП найпотаємніших страхів путіна, чого боїться цей кривавий диктатор.

Допомогти нам у цьому погодилася правозахисниця, практикуюча юристка, психолог за освітою Наталія Климчук. Вона досліджує вплив дитячих травм на поведінку лідерів, політичні процеси та трансформаційну стійкість.

“Цей аналіз зроблено з опорою на типологію і концепції аналітичної психології Карла Густава Юнга. Не для виправдання - а для розуміння. Тому що людина, замкнена у своїх дитячих травмах і тіньових аспектах психіки, здатна перетворити цілу країну - а то й світ - на декорації свого внутрішнього конфлікту”, - розповіла вона.

Страх самотності та покинутості

Путін народився в Ленінграді через кілька років після війни. Його батьки пережили блокаду, втратили двох синів. Путін багато часу проводив на вулиці, фактично наданий самому собі.

Аналіз: це класична травма відсутності безпечної прив'язаності. Дитина, позбавлена емоційного відгуку і тепла, або замикається в собі, або вчиться маніпулювати, щоб вижити. Почуття «мене ніхто не врятує» переростає в установку «контролюй усіх, інакше загинеш».

Прояви в дорослому житті:

- патологічна підозрілість;
- відмова від близьких зав'язків (жодного публічного друга, максимально закрита сім'я);
- демонстративна самотність;
- прагнення контролювати всіх і вся (внутрішні репресії, «вертикаль влади»).
- постійне самоствердження через зовнішні перемоги.

Страх приниження

За деякими даними, путін в юності зазнавав глузувань і принижень. Звідси рання тяга до бойових мистецтв і жорстка реакція на будь-який прояв непокори.

Аналіз: це активована тінь - відкинуті частини особистості (страх, сором, слабкість), які він проектує на зовнішнього ворога. Будь-хто, хто не погоджується - загроза.

Прояви в дорослому житті:

- нетерпимість до опозиції;
- параноя і постійна чистка «зрадників»;
- застигла міміка - як маска вразливості;
- придушення будь-якої загрози.

Страх втрати контролю

З юності - це КДБ, де дисципліна і контроль були культом. У зрілому віці - тотальна централізація влади.

Аналіз: контроль - форма захисту від внутрішнього хаосу. Це спроба впоратися з емоціями через зовнішню стабільність. Чим більше страху - тим жорсткіша система.

Прояви в дорослому житті:

- створення «вертикалі влади»;
- страх втрати контролю;
- непереносимість несподіванок;
- війна як спосіб відновити особисте відчуття влади.

Страх України

Україна - не просто сусідня країна. Для путіна це символ. І не союзника, і не ворога, а куди більш небезпечну фігуру - дзеркало. Дзеркало, в якому він бачить усе, що не може собі дозволити, і все, що загрожує його внутрішній конструкції.

Україна пішла добровільно, з викликом. Вона обрала свободу. Це удар по імперській ідеї і по психіці путіна: він не зміг утримати. А якщо не зміг - значить, слабкий.

Як це проявляється:

- агресія у відповідь на незалежність;
- заперечення суб'єктності України;
- прагнення «повернути» - заради відновлення особистого відчуття значущості.
- риторика про «управління ззовні»;
- ненависть до української ідентичності;
- спроба стерти різницю між народами.

Наталія Климчук також для нас підбила підсумок психотипу російського диктатора, і припустила, чим усе для нього закінчиться.

“Психологічно - він уже програв. Його страхи стали видимими, реакції - передбачуваними, цілі - фантомними. Внутрішній розпад почався.

Я бачу такий сценарій фіналу:

- особиста ізоляція,
- втрата влади,
- зрада оточення,
- психосоматичний крах.

Він піде не героєм. І не вождем. А людиною, яка не змогла відпустити свою тінь. Він не побудував імперію. А Україна вистоїть, тому що її сила - не в домінуванні, а в умінні трансформувати біль у свободу, страх - у гідність, хаос - в організацію", - резюмувала психолог.

Ультиматум Трампа після розмови із Зеленським: якщо перемирʼя не буде – будуть санкції.