Сцена – не місце для “руського міра”: Сердючка знову заспівала російською і викликала обурення

Концерт Вєрки Сердючки 13 червня в київському Osocor Residence, який мав бути вибухом ностальгії, обернувся хвилею обурення у соцмережах. Причина – старі хіти “Дольче Габбана”, “Все будет хорошо” та інші пролунали мовою оригіналу, тобто, на жаль, російською.

• Тіматі отримав підозру від СБУ! російського репера звинувачують у підтримці агресії рФ

Деталі

Поки глядачі танцювали, частина публічних осіб назвала це ляпасом суспільному запиту на україномовний простір.

Хто розкритикував Данилка

Телеведуча Тала Калатай виклала у Facebook уривок із виступу і не стрималася: "Я в ах... Пісні російською. Висновки робіть самі".
Блогерка Аліна Доротюк назвала ситуацію “дрочем на “руський мір” і засумнівалася, чи коли‑небудь ми побачимо повністю україномовну програму “легенди естради”.

Цікаво, чи дочекаємося ми коли-небудь нової україномовної програми від “легенди нашої естради“. Чи й надалі спостерігатимемо др*ч на „руський мир“ на сцені та в інтерв'ю, які час від часу з’являються у російських ЗМІ. У мене складається враження, що ми живемо у паралельних реальностях із такими артистами й людьми, які ходять на концерти цих артистів, – написала вона.

Музичний критик Роман Бутурлакін заявив, що навмисно проігнорував шоу.

Минуло три роки війни, а нічого не змінилося. Чому Данилко вперто вдає, ніби ці тексти “неперекладні”? Віталій Козловський зміг – і ви зможете.

Найбільше обурення викликало те, що між піснями артист спілкувався російською – мовляв, уже й “концертна балаканина” не піддається перекладу.

До критики приєднався і блогер-пліткар Богдан Беспалов. В своєму телеграм-каналі. Він опублікував відео з концерту та пост Тали Калатай і написав “Андрій” та смайлики, що плачуть.

Якою є реакція мовного омбудсмена

Журналіст Віктор Дяченко вже надіслав офіційну скаргу мовному омбудсмену Тарасу Кременю. Торік чиновник коментував схожі претензії: карати виконавця неможливо, якщо він громадянин України, а пісні є в офіційному репертуарі. Проте суспільний запит і моральний тиск – інші категорії.

Позиція самого Андрія Данилка

Не раз Данилко пояснював: тексти Сердючки “народжувалися з мелодією” і втрачають колорит у перекладі. Зі сміхом згадував спробу українізувати дует із Глюкозою: “Женихa хотела…" перетворилося на ”Піструна хотіла — ось і залетіла". Каже, вийшла зовсім інша пісня.

Війна змінила чутливість суспільства: публіці важко сприймати російську на розважальних майданчиках, особливо в Києві, де офіційно діє заборона на публічне виконання російськомовного контенту. А для Данилка пісні Сердючки – бренд, що формувався десятиліттями.

Частина слухачів не бачить проблеми й наполягає: “нетлєнкі” лишаються “народними”, іншою мовою – “не звучать”. Поки Сердючка збирає аншлаги, мовний конфлікт лише набирає обертів. Чи перегляне Данилко репертуар? Чи суспільство змириться з “класикою” без перекладу? Відповідь покаже наступний концерт — і, можливо, рішення мовного омбудсмена. Одне очевидно: у часі війни сцена перетворилася на ще один фронт, де мова подекуди важливіша за музику.

Раніше ми писали: від зоряних мрій у США, до самовідданості в ЗСУ: Кондратюк вразив розповіддю, де зараз його діти.