"Не членкиня, а член": Катерина Павленко про критику на свою адресу

Минув уже майже тиждень із Нацвідбору на “Євробачення”, а пристрасті не вщухають. Багато хто досі не може змиритися з тим, що нашу країну у Швейцарії представлятиме група Ziferblat.

Конфуз на сцені Нацвідбору: Єфросиніна ухилилася від поцілунку Руслани

Також багатьом запам'ятався момент, коли ведуча звернулася до члена журі Нацвідбору на Євробачення-2025, вокалістки гурту Go_A Катерини Павленко, назвавши її "членкинею", на що остання відповіла, що вона "член".

Подібний нетиповий підхід плюс те, що колектив Go_A представляв Україну на “Євробаченні” у 2021 році, змусили Meta.ua зв'язатися з Катериною та поговорити про минулий конкурс, плани на майбутнє і, звичайно, про ставлення до критики.

– Ну, звичайно, перше питання: все-таки член чи членкиня?

– Я просто використала свій ефірний час з користю заради соціального експерименту. Дякую всім і за активну участь. Особливо тим, у кого є почуття гумору.

– Що думаєте про переможців Нацвідбору на “Євробачення” цього року? Які, на вашу думку, у них шанси?

– Шанси на перемогу невеликі, але це не означає, що гурт недостатньо хороший. Просто “Євробачення” - це не тільки про музику. В першу чергу це шоу та можливість вийти за межі українського ринку.

Сподіваюсь хлопці використають його з розумом. Ми не перемогли в конкурсі, але отримали все що хотіли.

– Якщо Go-A зараз поїхав би представляти Україну на “Євробачення”, що б ви змінили?

– Якщо уявити, що тоді ми не поїхали і зараз перемогли Нацвідбір з піснею “Шум”, то я б змінила тональність пісні. Через те, що мені довелося раптово повністю переробити її за декілька днів до дедлайну, нова версія звучала не настільки добре, як могла б по вокалу. Все інше мені подобається. Особливо якщо враховувати всі ті складнощі і безвихідь, які звалилися на мене разом з перемогою на Нацвідборі. Але без них не було б цієї чудової композиції, яка досі залишається в топ-10 пісень за історію “Євробачення”.

– Свого часу ви посіли перше місце серед глядацьких симпатій. Ziferblat також став лідером серед українських глядачів. Чи можна провести аналогію, чи європейський глядач інший?

– Нема такого поняття як європейський глядач. Європа - це багато країн і різний менталітет. Ми мали можливість об'їздити її з турами і побачити з різних сторін. Європейський глядач хоче побачити щось цікаве і не схоже на те, що він бачив до цього. Ми змогли закрити цю потребу саме тим, що виділялися від загальної маси добре спродюсованих, але одноманітних артистів.

В Україні ж навпаки досі намагаються вгадати потреби слухачів і бояться вийти за рамки. Намагаючись вгодити Європі, співають англійською і копіюють вокальну манеру та «західний» саунд, бо думають, що це допоможе увірватися на ринок. Ні, там таких багато. Немає сенсу конкурувати з тими, кого ти намагаєшся скопіювати. Робити треба своє.

– Ви активно зберігаєте та розвиваєте українські музичні традиції – що вас надихає в етно-музиці?

– Люди, які зберегли ці традиції, цінності, які закладені в ці пісні, і усвідомлення того факту, що я можу відчути те, що відчували мої предки багато років назад та зануритися в те, у що вони вірили.

– Гарно сказано. Після “членкині” багато хто дивно відреагував. Як ви ставитеся до критики?

– Критика - це те, що супроводжує мене все життя. Вона допомогла мені подивитися на себе очима інших людей і розставити пріоритети, перевірити себе на стійкість, та звільнитися від тих, хто не розділяє мої цінності. Не розумію, чому люди бояться її. Я її не боюся, бо в мене немає мети всім догодити. Я достатньо добре відчуваю час, в якому живу, і настрої суспільства, аби "відповідати" його запитам, але це не те, до чого я прагну.

– Ви виступаєте на багатьох фестивалях за кордоном. Як за кордоном зараз сприймають українську музику?

– Дивлячись яку. Звісно, після повномасштабного вторгнення українські артисти отримали підтримку від європейських фестивалів та майданчики для виступів, але не всім вдається використати цей шанс на повну. Все залежить від матеріалу.

Ми були в лайнапах до того, як це сталося, тому це багато про що говорить. Після виступу на “Євробаченні” ми не поїхали грати по корпоративах, а подавалися на європейські шоу-кейси для починаючих музикантів. Тому отримали солдаути на сольних концертах та хороші слоти і великі сцени на топових європейських фестивалях своїми силами.

– Як, на вашу думку, змінився український шоу-бізнес під час війни? Він придбав за ці три роки чи втратив?

– Зараз зарано робити якісь висновки. Покаже час. З'являється дуже багато молодих артистів та цікавих проєктів. Є величезна потреба в українській музиці. Але у мене дуже багато питань до того, як працює ця сфера. Вона давно потребує змін, але цього не станеться, поки всі продовжують підлаштовуватися під умови ринку.

– Що особисто у вас грає найчастіше у навушниках?

– Кожного разу, коли мені ставлять це питання, я не можу на нього чітко відповісти. Я меломан і дослідник. Щоб зрозуміти, що там відбувається, я просто назву те, що грало в мене останнім.

Наразі там Motörhead, Bob DIlan, підбірка африканських барабанів та фольку, Лана Дел Рей, Placebo, Pixes, Massive Attack, Radiohead, Tame Impala, Chelsea Wolf, Sigur Ros.

– Відмінний смак. Та й традиційне питання журналістів. Які творчі плани на 2025 рік? Що вашим фанатам слід очікувати?

– Хочеш насмішити Бога, розкажи про свої плани. Наразі я зупинила всю концертну активність і зачинилася на студії. Також зібрала новий гурт. Ніхто не знає, що з того вийде. Навіть я. Але мені подобається процес.

– Кілька слів побажань українцям у цей складний час.

Бережіть себе і не їжте один одного. Ми всі різні. Просто прийміть цей факт і не ображайте ближнього свого просто так.

Раніше ми писали, що Андрій Данилко прокоментував перемогу гурту Ziferblat на Нацвідборі "Євробачення-2025"