Ліна Костенко та Жадан об'єдналися: потужний заклик до Кабміну щодо мовного омбудсмена

Легендарна українська письменниця Ліна Костенко разом зі своєю донькою, завідувачкою кафедри україністики Римського університету "Sapienza" Оксаною Пахльовською, долучилися до відкритого звернення, підписаного понад 30 видатними культурними та громадськими діячами України. Вони закликають Кабінет Міністрів перепризначити Тараса Кременя на посаду уповноваженого із захисту державної мови, наголошуючи, що його усунення було б “безпідставним і брутальним”. Звернення, опубліковане на Порталі мовної політики, викликало широкий резонанс, адже питання захисту української мови залишається ключовим у часи війни.

• Заклик від культурної спільноти: Кремінь має залишитись мовним омбудсменом

Деталі

У листі Костенко та Пахльовська називають мову "лінією Маннергейма" України, підкреслюючи, що її захист мають забезпечувати "фахові й безкомпромісні" люди, а не випадкові призначенці. "Тарас Кремінь — вартовий української мови в державі Україна. Це не просто посада, а складна роль у культурі, яку підтримують ключові постаті", — йдеться у зверненні.

До заклику приєдналися такі відомі особистості, як Сергій Жадан, Ада Роговцева, Юрій Андрухович, Ірма Вітовська, Андрій Курков, Наталя Сумська, брати Капранови та багато інших. Ще 19 червня діячі культури звернулися до влади з аналогічним проханням, відзначаючи професійні досягнення Креміня за п’ять років його каденції.

Кремінь, призначений мовним омбудсменом 8 липня 2020 року, активно виступав за "наступальну українізацію", зокрема пропонував посилити контроль за дотриманням мовного законодавства. У коментарі "Інтерфакс-Україна" він зазначив, що готовий продовжити роботу, але з ним не проводилися консультації щодо повторного призначення.

Попри підтримку громадськості, уряд розглядає інших кандидатів на посаду мовного омбудсмена, строк каденції якого становить п’ять років із можливістю одного перепризначення. Серед них: філологиня Олена Івановська (від уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця), заступник державного секретаря Кабміну Павло Полянський (від Мінкульту) та актор і режисер Олександр Завальський (від Мін’юсту). Раніше Мін’юст пропонував філологиню Ірину Коваль-Фучило, але вона зняла свою кандидатуру.

Кандидатура Завальського викликала найбільше дискусій. Ексголова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович розкритикував його через минулу співпрацю із телеканалом "Глас", пов’язаним із московським патріархатом, та скептичне ставлення до штрафів за порушення мовного закону. У відповідь Завальський заявив, що не вбачає проблем у своїй попередній роботі й запропонував план дій, який включає блокування російської музики на стрімінгових платформах і підтримку українізації ЗСУ.

Згідно з законом "Про забезпечення функціонування української мови як державної", мовного омбудсмена призначає Кабмін із кандидатур, поданих уповноваженим з прав людини, Мін’юстом та Мінкультом. Посада, створена для захисту мовних прав громадян, стала особливо важливою в умовах війни, коли українська мова є не лише культурною, а й стратегічною цінністю.

Тарас Кремінь, якого свого часу подав на посаду уповноважений з прав людини, змінив Тетяну Монахову, яка достроково звільнилася у 2020 році. Його робота отримала високу оцінку від діячів культури, які вважають, що зміна омбудсмена може послабити позиції мови. "Влада не має права ігнорувати голоси культури", — підкреслила Ліна Костенко.

Питання перепризначення мовного омбудсмена залишається відкритим, а дискусії щодо кандидатур лише набирають обертів. Звернення Ліни Костенко й інших діячів стало потужним сигналом для влади, наголошуючи, що захист української мови — це не лише юридична, а й моральна відповідальність. Чи дослухається уряд до закликів, стане відомо найближчим часом.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь вважає, що норма гарантує рівні мовні умови для всіх громадян.