11 років болю. Топ-5 найкращих стрічок всесвіту Джона Віка

На початку червня на великих екранах досить успішно дебютувала «Балерина» – спін-оф всесвіту Джона Віка, який довів кількість повнометражних фільмів серії до 5-и. Це вже маленький ювілей і цілком собі привід задатися питанням: а який з них є найкращим? На порталі IMDb кожна з 5-ти стрічок вклалася у діапазон глядацької оцінки з 7.2 до 7.6, тож вони справді всі плюс-мінус співставні. Отже, визначення найкращої та найгіршої – у більшій мірі питання смаку. Думаю, ви вже зрозуміли: цей матеріал базується на моїх особистих вподобаннях. Тут я «короную» один з фільмів серії. Але, не переживайте занадто сильно, хвалити буду абсолютно кожен, бо жоден не розчарував, а сам я є фанатом цього всесвіту. Скупаю як слід у теплій ванній Бабая, ще трохи – Кікімору. Вони на це заслуговують.

• Новий трейлер “Світу Юрського періоду: Відродження" демонструє, чому краще не тривожити динозаврів

5. Джон Вік 3 (2019)

На мій суб’єктивний погляд – найгірший фільм серії. Однак він все ще дуже і дуже крутий. В першу чергу – через свій екшн. Якщо у перших фільмах режисер «Джона Віка» ще намагався подати бої так, щоб можна було уявити, що все відбувається у реальному житті, то десь на 3-й стрічці ці спроби було залишено – і почався дещо фантастичний, але дуже видовищний екшн. «ДВ» завжди був при винахідливі бойові сцени, а у 3-й частині відбулася, мабуть, моя найулюбленіша – з киданням ножів. Простору мало, розмашистий бій не організувати, тож треба креативити – і Вік це робить. Більше ніде такого не бачив. Думаю, не в останню чергу тому, що в інших стрічках це виглядало б комічно та занадто фантастично, а тут – ні. Бо в нас за спиною вже декілька годин пригод Джона, тож ми можемо собі уявити, що той аж настільки майстер, що здатен витворяти навіть таке. Головою кожен з нас розумів, що жодна людина так не може, а Вік – так. Бо він не людина, а Бабай.

У триквелі «Віка» ставки піднімаються до максимуму. До цього на Джона полювали топ-кілери, тепер – ледь не кожен вбивця на планеті Земля. Ситуація з «один проти багатьох» перетворилася на «один проти всіх». А Віка чимало били й у перших двох частинах, тож впевненості, що той вивезе і цей рівень складності, не було. Вік на той момент вже став зовсім рідним для глядача, тож останній вболівав за кілера під час перегляду, хвилювався. Навкруги – екшн, дуже багато екшну, а ще – дуже високий темп та рекордно низьке занурення у лор світу. Ось вам розповідь про круглий стіл, отут найголовніший чекає на Джона у пустелі, а тепер навіть «Континенталь» під загрозою… Вже знайомий нам світ вбивць отримує суттєві оновлення, а глядач відчуває, що нарешті йому відкрилися всі його секрети. Однак є дві проблеми: саме у цій частині Вік з надлюдини перетворюється у ледь не безсмертного, а сюжет зовсім поступається місцем екшну. Тому тільки 5-е місце у топі.

4. Балерина (2025)

Ніхто б мене не зрозумів, якби я затягнув «Балерину» у топ-3. Саме вона наразі має найнижчий у серії бал на IMDb, однак це зумовлено не в останню чергу упередженістю глядача щодо спін-офів. Всі люблять Віка, тому будь-який інший персонаж у його амплуа – вже даунгрейд для багатьох у будь-якому випадку, навіть якщо новий герой цікавий. А він саме такий. Ана де Армас зіграла кілера-початківця Єву – і втерла носа всім хейтерам. У якості вбивці виглядає цілком органічно, однак найважливіше інше: вона має свій власний стиль ведення бою. Стрічці було важливо зробити Єву повноцінним персонажем, а не жіночою версією Джона – і вона впоралася із завданням. Я поставив нижче за цей фільм 3-го «Віка», бо той не пропонує гарної історії. Так от, «Балерина» має цілком собі пристойну за мірками бойовика. Тут і дитинство героїні, і її становлення, і сама пригода – є все, що потрібно. За бажання можна покритикувати за сюжетну простоту, але… бойовику точно необхідна складна структура?

«Балерина» зберегла все те, чим славилася оригінальна серія. Винахідливий екшн? Так. Красиві та гарно зняті бої? Також так. Атмосфера постійної небезпеки? Тут також без нарікань. Фанати «Джона Віка» задоволені. Ще й на другому стільці вдалося всидіти, бо новому глядачу для комфортного перегляду стрічки не довелося знайомитися з оригіналом: «Балерина» вельми гарно розважає навіть як окрема історія, а не тільки як продовження. Як на мене, найбільша цінність стрічки – круте протиставлення Єви та Джона. Вони точно не однакові, вони бачать світ по-різному, вони відчуваються глядачем по-різному, мають різну першопричину початку своєї пригоди – однак вони все ще достатньо схожі для того, щоб мати можливість зрозуміти одне одного. А ще такого роду співставлення гарно працюють як маркер «розміру» історії. «Джон Вік» (особливо останні його частини) – це велика пригода великого кілера, «Балерина» – маленька пригода кілера-початківця. Стрічка не намагається штучно підняти ставки. Це щиро. Їй не вистачає харизми та яскравого злодію, але це, за великим рахунком, і всі нарікання.

3. Джон Вік 4 (2023)

Майже 3 години концентрованого екшну! Тільки бойові сцени тут можна було б хвалити багато речень поспіль. На відміну від перших двох «Віків», цей не тягне з екшном. Стрічка відверто поспішає. Режисер потім зізнавався, що спочатку матеріалу було знято майже на 4 години, тож багато чого довелося вирізати. Ну і, як ви розумієте, здебільшого під ніж потрапляли діалоги, бої – майже ні. Звідси і проблеми – схожі на ті, що були у 3-й стрічці (це не те щоб гарна історія), але ще й викручені на максимум. Коли антагоніст закидає вудку щодо справжньої мотивації Віка продовжувати свій шлях, то на неї нічого не клює, адже ані до цієї репліки, ані після про це мови не було і не буде. Бо що? Бо щось треба було вирізати. Тому бесіди героїв у цій частині виглядають як пауза, як перепочинок між бойовими сценами. Діалоги все ще органічні у межах історії, але не відчуваються цінними. Бо головна цінність стрічки – екшн. Друга і третя – також він.

Можливо, такий вибір пріоритетів подарував нам один з найкращих саме бойовиків в історії. З героями та їхньою мотивацією ми познайомилися раніше, тут – тільки дії, тільки бої, тільки удари. Мабуть, більше нема у світі фільму на 160+ хвилин з таким шаленим темпом. Ці майже 3 години пролітають досить швидко, бо бої – різні, кожен – по-своєму цікавий, з власними декораціями, стилями, зброєю тощо. Різним людям до вподоби різний екшн, але ця частина «Віка» точно задовольнила всіх. І навіть тих, хто хотів від неї лише одного – красивого та гідного завершення історії. Заздалегідь було відомо, що четвертий фільм стане останнім для серії, тож глядач жадав великого фіналу не тільки для франшизи – але ще й особисто для Джона. І Джон такий фінал отримав. Кінцева точка його шляху була відома заздалегідь, тож залишалося тільки одне питання: як? І фільм відповів на нього ефектно та вичерпно. «Джон Вік 4» повинен був поставити масну крапку – і він впорався із завданням еталонно. Тому і серед найкращих у серії.

2. Джон Вік 2 (2017)

Все, станом на цей момент ви вже знаєте переможця топа. Але до нього ще дійдемо. Зараз – другий найкращий та другий за хронологією виходу. Сиквел був близьким до того, щоб перевершити оригінал, а це відбувається ой як нечасто. Мабуть, жодна інша частина не розширювала всесвіт «Джона Віка» настільки сильно. Тут вам одразу і контракти, і правила для вбивць, і пригоди в іншому місті, але головне: все це не виглядає надуманим заради заробітку грошей. Знаєте, як часто буває: фільм з невеликою історією сподобався всім, тож автори змушені писати сценарій для продовження – і там суперечать самі собі, своєму ж устрою світу. Так от, тут вдалося уникнути такого роду конфлікту. «Джон Вік 2» не псує історію першого, а пропонує нову – більшу, масштабнішу, зі ще складнішим завданням, більшим викликом, з небаченим рівнем небезпеки. Так і повинно бути: кожна нова частина серії повинна кидати герою рекордний виклик. Стрибок між першою та другою – найбільший.

Друга частина найкраще з усіх тримає баланс між історією та екшном. Вона не поспішає задля того, щоб швидше перейти до бойових сцен, бо стиль та атмосфера нагнітання важливіші за шалені темп. Тому глядач чекає першої великої екшн-сцени близько 40-а хвилин. Але коли нарешті бій починається, то не вщухає аж до самого кінця. Відчувається масштаб – як у наступних фільмах серії. Але і небойові сцени здаються важливими, ледь не більш цінними, аніж бойові. Бо нові «правила гри» тобі пояснюють саме у діалогах, у бесідах. Саме розмови допомагають тут розкритися новим героям, та навіть самому Віку. Якщо у наступних частинах Вік буде битися ледь не з кожним, кого зустріне, то тут – далеко не зі всіма. Десь він не зустріне супротиву. Десь йому пощастить його оминути або відкласти. Бо головне – не вбивати кожного першого, а вийти живим з халепи. І все це, знаєте, так реалістично… Насправді, важко критикувати фільм. Майже еталонна частина – просто одна була ще кращою.

1. Джон Вік (2014)

Перший фільм – найкращий у серії. Люблю маленькі історії, і ця – саме така. Джон Вік не рятує всесвіт. Джон Вік не рятує себе. Джон Вік не повертає борги. Він просто мститься. Не стільки за цуцика, скільки за вкрадену пам’ять про своє щасливе життя з дружиною. Те життя, коли він був по-справжньому щасливим. Відчуваєте? Це драма. Перший «Джон Вік» – це далеко не тільки бойовик. Можливо, драматичних елементів тут не менше. Саме ця частина формує ядро подальших пригод Джона – це його душевний біль. Біль від втрати всього, що в нього було. І він не хоче це повернути, не може, має єдине бажання – помститися, тобто домогтися справедливості. І як за нього не вболівати глядачу? Джон не намагається за допомогою помсти відчути полегшення, як типовий персонаж у якомусь геть простому фільмі або мультфільмі. Він лише хоче перегорнути сторінку. І встає на темну доріжку. Знову. До речі, за палітрою ця стрічка – найтемніша в усій серії. І, насправді, найстильніша.

Спочатку ми не знаємо, наскільки крутий Джон. Мабуть, достатньо, якщо це фільм про нього. І цю інтригу розганяють другорядні герої, які, почувши ім’я Віка, одразу панікують. Однак сценарист навмисно тягне аж півгодини (майже третину часу стрічки) і не показує Бабая у дії. До цього знайомить з героями, зі світом, навалює драми – і тягне, тягне, тягне… Щоб потім фільм «вибухнув». Найцінніше – те, що отримуєш після очікування. Глядач довго чекав та дочекався – і спостерігає за екшном з широко відкритими очима. І стрічка дає йому саме те, чого він очікував, а саме – одного з найкращих та найбільш професійних кілерів світу за роботою. Жодних пафосних розмов під час та після боїв, все по-справжньому: прийшов, побачив, вбив та пішов. Взагалі, перші фільми франшиз завжди у виграшній позиції перед сиквелами, адже саме оригінал знайомить нас з героями та світом, саме тут нове все, а не тільки якісь додаткові компоненти. «Вік» користується цим на всі 100%.

«ДВ-3» та «ДВ-4» не пропонують гарної історії – лише крутий екшн. Другий фільм зберігає баланс – але дещо втрачає у стилі та драмі у порівнянні з першим. «Балерина» не підвозить сильного антагоніста. А оригінальний «Джон Вік» крутий в усьому. Драма, екшн, діалоги, злодій, візуальний стиль тощо – все на найвищому рівні, жодної проблеми, яка є в інших фільмів серії. Мабуть, так і повинно бути: знімати сиквели та спін-офи можна тільки тоді, коли маєш еталонний оригінал.

Яся Лє

Неймовірний поворот у "Дюні"! Фільм перескочить "Месію" та покаже дорослих Лето II та Ганіму.