"Для мене змінилось все": українська акторка розповіла, як війна вплинула на сферу театру та кіно

Українська акторка Анна Яремчук-Бобало дала відверте інтерв'ю META.ua, в якому розповіла про втрату чоловіка на війні, переосмислення професії та особисте життя. Значною частиною обговорення стала сфери театру і кіно та їх зміни після початку повномасштабного вторгнення.

• "Справа не у смаках": акторка Марина Бойко розповіла, чому глядачі недооцінюють українське кіно

Деталі

Анна зазначила, що особисто для неї зміни відчуваються максимально сильно, адже театр, який колись був просто роботою став для неї справжнім прихистком та розрадою.

Змінилось все. Просто зупинилось. Та й яке може бути кіно або театр, коли десь за 20 км від твого будинку іде колона ворожих танків і чоловік говорить тобі: “Сидіть цю добу у сховищі, не висовуйтесь”. Тому я неймовірно вдячна Закарпатському обласному театру драми і комедії (м. Хуст), які прийняли мене до себе в родину. Я зараз живу на два міста: дім у Києві, а репетиції і вистави в Хусті.

За словами акторки попри війну в Україні відновився театр та потрохи повернулося до життя кіно. Яремчук-Бобало зізналася, що за останній час вже встигла знятися у кількох проєктах.

Кіно також дуже довго було на паузі, але потихеньку відновлюється. Вже за плечима робота в повному метрі, що знімався в Мюнхені, а зараз працюю у повному метрі в Україні. Ну і серіали, звичайно.

Артистка розповіла, що відчутною зміною як в театрі, так і в кіно є значна популярність військової тематики. Тепер разом з класикою можна побачити проєкти про війну, про біженців та загалом про жорстоку реальність всіх українців.

У кіно, звичайно, зараз дуже багато військової теми. Ті проєкти, в яких я брала участь, так чи інакше говорять про наше сьогодення, про війну, про біженців, про наше життя в цих умовах. У театрі, де я зараз працюю, так, переважає класика. На початку цього сезону вийшла премʼєра “Украдене щастя” в постановці Володимира Завальнюка, я граю Анну. Випускаються комедії, “За двома зайцями”, наприклад. А зараз готується “Приборкання норовливої” також режисер Завальнюк. У Хусті дуже багато переселенців зі сходу, півдня нашої країни і, звичайно, їм хочеться хоч трішки відпочити від того жаху, а театр – це найкращі ліки для душі, як на мене.

Анна також додала, що було дуже важко знайти сили після загибелі чоловіка на фронті, тому навіть зараз під час знімань кінопроєктів та гри у театрі її думки повертаються до коханого Олега.

Змінилося… Знаєте, чесно, не можу сказати, що змінилося. Для мене змінилось все… Зараз, коли працюю на майданчику, постійна думка про те, скільки корисного в кіно міг би зараз зробити мій Олег…

Повне інтерв'ю Анна Яремчук-Бобало читайте тут.