Не тільки Гвардіола й Клопп: найкращі тренерські протистояння в історії АПЛ

"Найкращий суперник у моєму житті", –  так Хосеп Гвардіола описав Юргена Клоппа перед матчем між Ліверпулем і Манчестер Сіті. Протистояння Гвардіоли і Клоппа збагатило Прем'єр-лігу, яка вже не буде колишньою, коли німець залишить АПЛ після дев'яти насичених сезонів на "Енфілді". Це суперництво безперечно увійде до списку найкращих в історії Прем'єр-ліги поряд з кількома іншими.

Хосеп Гвардіола й Жозе Моурінью

Моурінью і Гвардіола колись були разом у Барселоні, але як тренери стали принциповими противниками. Вперше вони зустрілися один з одним у пам'ятному півфінальному матчі Ліги чемпіонів між Інтером і Барсою, а їхнє суперництво стало ще "отруйнішим", коли Моурінью очолив мадридський Реал. Найскандальніший інцидент стався, коли португалець тицьнув у око помічника Гвардіоли під час емоційного Класіко у 2011-му році.

Очікувалося ще більше "феєрверків", коли Гвардіола став тренером Манчестер Сіті у 2016 році, а Моурінью тоді ж очолив Манчестер Юнайтед. В Англії їхнє суперництво залишалося принциповим, але вже не було таким "гарячим". Був момент, коли Сіті рвався до чемпіонства, набравши 100 очок. МЮ зруйнував заплановане святкування титулу "містян", здобувши перемогу з рахунком 3:2 на "Етіхаді", але це була рідкісна перемога в епоху домінування синьої половини Манчестера.

Роберто Манчіні й Алекс Фергюсон

Манчіні став першим топ-тренером Манчестер Сіті після приходу шейха Мансура, і йому не знадобилося багато часу, щоб роздратувати Алекса Фергюсона. Юнайтед обіграв Сіті в перших кількох матчах, але ситуація почала змінюватися, коли "містяни" виграли півфінал Кубка Англії 2011 року на "Вемблі", після чого у 2012-му році Сіті виграли чемпіонський титул.

Перемога Манчестер Сіті над МЮ у квітневому поєдинку відіграла ключову роль у цьому тріумфі, а Фергюсон і Манчіні зіштовхнулися під час гри на боковій лінії, після чого їх довелося рознімати офіційним особам. Коли наступного сезону Юнайтед повернув собі титул, Манчіні звинуватив інші команди в тому, що вони не викладаються на повну силу проти команди Фергюсона. Шотландець, звісно, не погодився з цим твердженням, звинувативши італійця в тому, що він каже абсолютну нісенітницю.

Жозе Моурінью й Антоніо Конте

Конте і Моурінью часто порівнюють через їх підхід до тактики та вибухового характеру. Але незважаючи на деяку подібність, вони не порозумілися. Їхнє протистояння розпочалося у 2016-му році, коли Челсі Конте розгромив Манчестер Юнайтед під керівництвом Моурінью, з рахунком 4:0. Після цього португалець звинуватив суперника в тому, що він намагався принизити манкуніанців бурхливим святкуванням перемоги.

Потім Конте розчарував Особливого, заявивши, що він не хоче, щоб його Челсі провів "сезон Моурінью" після перемоги у Прем'єр-лізі 2017 року, маючи на увазі, як сині провалилися після того, як стали чемпіонами під керівництвом португальця 2015 року. Моурінью відповів, сказавши, що не хоче втрачати волосся через Конте, зробивши тонке посилання до того факту, що італійцю зробили пересадку волосся. Потім Жозе додав вогню, заявивши про можливу причетність Конте до скандалу з договірними матчами в Італії, внаслідок чого той назвав португальця "дрібним чоловічком".

Рафаель Бенітес і Алекс Фергюсон

Бенітес і Фергюсон рідко сходилися в думках. Неприязнь між ними досягла точки кипіння, коли Ліверпуль серйозно суперничав із МЮ за чемпіонський титул у сезоні 2008/09. Заяви Бенітеса про те, що Фергюсон надто багато часу приділяв розмовам про суддів і спробам вплинути на їх рішення, призвели до незабутньої прес-конференції, на якій іспанець представив низку "фактів", що ілюструють, як Юнайтед отримував вигоду зі спірних рішень арбітрів. Зрештою, МЮ випередив червоних у чемпіонських перегонах.

Жозе Моурінью і Рафаель Бенітес

Моурінью і Бенітес розпочали словесну війну у 2005-му році через суперечливе рішення лінійного арбітра під час півфінального матчу Ліги чемпіонів між Ліверпулем та Челсі, коли Жозе відмовився визнати поразку своєї команди. Ця пара продовжила суперництво як у Прем'єр-лізі, так і у Лізі чемпіонів, і воно швидко перейшло в особисту площину. "Якщо вона подбає про дієту свого чоловіка, у неї не буде часу говорити про мене", – сказав Моурінью про дружину Бенітеса після того, як вона не найкращим чином висловилася про Жозе.

Жозе Моурінью і Арсен Венгер

Венгер привів Арсенал до чемпіонського титулу в історичному безпрограшному сезоні 2004 року, але невдовзі на його трофей з'явився претендент – яскравіший і гучніший, який уособлював усе, що не подобалося французу. Венгер критикував здатність Челсі підписати будь-якого гравця, особливо після того, як Ешлі Коул залишив "канонірів" і перейшов на "Стемфорд Брідж". Моурінью неодноразово зачіпав Венгера, назвавши його "фахівцем із провалів" під час його другого періоду в Челсі у 2014-му році.

Юрген Клопп і Хосеп Гвардіола

Коли Гвардіола дізнався, що Клопп іде у відставку в кінці сезону, його перші слова були про те, що він краще спатиме ночами, оскільки дні перед зустріччю зі своїм старим противником були для іспанця "схожими на жах". Статистика це підтверджує. Клопп обіграв Гвардіолу 12 разів і є єдиним тренером, який у протистояннях із Пепом більше разів виграв, ніж програв.

Але Гвардіола затьмарив Клоппа за кількістю трофеїв: 16 проти восьми. А його Манчестер Сіті двічі перемагав Ліверпуль у чемпіонських перегонах. Цього сезону очікується третій розділ цього захоплюючого суперництва за титул, хоча, судячи з усього, Арсенал, зробить це гонкою на трьох конях. Було б епічно, якби останній матч Клоппа у Прем'єр-лізі змусив його змагатися з Гвардіолою у битві за титул.

Алекс Фергюсон і Арсен Венгер

Команди Гвардіоли і Клоппа можуть грати у більш захоплюючий футбол і заробляти більше очок, ніж будь-яка інша команда Прем'єр-ліги, але коли справа доходить до напруженості та взаємної неприязні, жодне суперництво не може зрівнятися з протистоянням Фергюсона і Венгера. Шотландець відразу ж не злюбив француза, коли той прибув до Англії в 1996-му році, і заслужив захоплення своїми новими ідеями в галузі харчування і тактики.

Почуття зневаги з боку Фергюсона тільки зросло, коли Арсенал скинув Юнайтед з трону і виграв чемпіонський титул 1998 року. Манкуніанці помстилися за цей тріумф "канонірів", вигравши требл у 1999-му році і нокаутувавши "гарматників" у переграванні півфіналу Кубка Англії. Але й Арсенал відповів, здобувши символічну перемогу на "Олд Траффорд" у 2002-му році, яка привела "канонірів" до титулу. Битва між Фергюсоном і Венгером досягла піку у 2004-му році, після того, як Юнайтед суперечливим чином перервав безпрограшну серію Арсеналу з 49 матчів.

Сергій ЗАВАЛКО, за матеріалами Goal