7 українців, які виступали в екзотичних чемпіонатах

Футбол 15:16 - 14 лютого 2021

Куди закидувала доля українських футболістів

7 українців, які виступали в екзотичних чемпіонатах

Євген Левченко

У пошуках футбольного щастя українські футболісти нерідко перебираються за кордон. Найчастіше їхні маршрути традиційні, протоптані десятиліттями: ближнє зарубіжжя, Західна Європа. Однак деякі наші гравці не шукають легких шляхів і локацій, вважаючи за краще виступати в досить екзотичних для нашого спільного сприйняття країнах. Давайте згадаємо, куди волею кар'єри закидало українських майстрів шкіряного м'яча.

Євген ЛЕВЧЕНКО 

Країна: Австралія
Клуб: Аделаїда

Колишній футболіст збірної України на Батьківщині так і не заграв: свої найкращі роки провів в чемпіонаті Нідерландів. Там знайшов і славу, і авторитет. У Голландії Левченко встиг пограти в шести командах, але головні його тамтешні клуби два: Спарта і Гронінген. У складі останнього він навіть ставав у свій час найкращим бомбардиром за підсумками сезону (2006/2007). Чому "навіть"? Та тому, що його "рідна" позиція - опорний півзахисник. Євген більше займався "тяганням рояля", ніж грою на ньому. 

Влітку 2011 року Левченко підписав контракт з австралійським клубом "Аделаїда Юнайтед", який для 33-річного футболіста став останнім у професійній кар'єрі. У чемпіонаті Австралії українець провів 10 матчів, в яких забив один м'яч. За словами Левченка, футбол на П'ятому континенті не є, як у нас, спортом номер один, поступаючись пальмою першості регбі і тамтешньому соккеру, який дуже схожий на американський футбол. Проте, австралійський досвід Євген вважає дуже корисним і цікавим, хоча, за його словами, зарплати в футбольних клубах Австралії невисокі.

Євген БОХАШВІЛІ

Країна: Індонезія
Клуб: Слеман

Розкритися в чемпіонаті України вихованцю "Дніпра" так і не вдалося. За шість років в якості гравця дніпровської команди Бохашвілі встиг відіграти лише чотири поєдинки. Не кращими були у нього справи і в "Кривбасі", і в "Волині". У сезоні 2013/14 Євген грав за "Карпати". Начебто непогано виходило, але затриматися у Львові довше йому не вдалося. Далі було короткочасне відрядження в охтирський "Нафтовик", після чого він відбув в "Рух" (тоді ще з Винників). Зневірившись знайти своє футбольне місце на Батьківщині, він відбув у пошуках щастя за кордон. Спочатку - в ближнє зарубіжжя (Грузія, Білорусь), а потім – в дуже далеке: Індонезію. Там, в клубі елітного дивізіону "Слеман", Євген, радше за все, і знайшов довгоочікувану душевну рівновагу і ігрову практику. У першому сезоні в новій команді українець забив 16 м'ячів в 33 матчах.

Максим КОВАЛЬ

Країна: Саудівська Аравія
Клуб: "Аль Фатех"

Історія одного з найкращих (свого часу) українських голкіперів багато в чому хрестоматійна і повчальна. Уже в 15 років Максим став основним воротарем запорізького "Металурга-2", який виступав у другій лізі, а вже через рік він дебютував і в складі головної запорізької команди. Його вирізняли не по роках розвинена впевненість і реакція. 

У 17 років Коваль перейшов в київське Динамо. Хлопця підписали на п'ять років і розглядали в якості швидкої заміни Шовковському. На нього нібито розраховував лондонський Арсенал, але якось раптом Коваль різко знітився. У Динамо Максиму по-справжньому заграти так і не вдалося. Його здавали в оренди - в данський Оденсе, в іспанський Депортиво, але всюди з однаковим результатом: невдало. У саудівський Аль Фатех динамівського воротаря теж спочатку віддавали в оренду, але через деякий час клуб підписав Максима на постійній основі. Особливих досягнень в складі Аль Фатеха Коваль не здобув. Хоча за підсумками 2019 року його назвали найкращим голкіпером чемпіонату Саудівської Аравії.

Денис СИТНИК

Країни: Ісландія, Мальта
Клуби: Сельфосс, Марсаскала

На високому рівні в Україні Денису пограти не вдалося. Уродженець Києва засвітився лише в другій вітчизняній лізі - в луганському Комунальнику і в Гірнику-Спорті з Горішніх Плавнів. У 2010 році Ситник зважується на кардинальну зміну "іміджу": їде грати в Ісландію, за тамтешній Вестманнаейяр, в складі якого отримав довгоочікувану ігрову практику. Зі своєю командою Денис став бронзовим призером чемпіонату Ісландії. Після закінчення сезону українець вирішив змінити клімат - перебрався до Румунії, в Петролул, але там не заграв. Знову повернувся до Ісландії. Спочатку захищав кольори Гриндавика, а потім - Троуттюра. Але увійти двічі, точніше, тричі в одну річку Ситнику не вдалося: він вирішує повернутися в Україну. Але знову невдача: його Титан з Армянська був розформований, і півзахисник перебрався на Мальту, в Марсаскалу. Але і це ще не все. Далі - знову в Ісландію, на цей раз в Сельфосс. Повернення знову було недовгим: в 2016-му Ситник знову переїхав на Мальту, де грав в нижчих лігах.

Володимир ПРИЙОМОВ

Країни: Іран, Сінгапур
Клуби: Персеполіс, ДПММ

Унікальний футболіст. В тому сенсі, що ніколи не боявся нових викликів. Вихованець одеського футболу з юних років подавав великі надії: вже в 17 років поїхав до Німеччини, в клуб Енергі. Але закріпитися там не вдалося. Повернувшись в Україну, став у нагоді і в донецькому Металурзі, і в Чорноморці, і в Металісті. Після розвалу харківського клубу виявився в Ірані, де виступав за кращий клуб країни - Персеполіс, в складі якого провів 10 матчів і став чемпіоном країни. До речі, за Персеполіс Прийомов виступав зі ще одним відомим українським футболістом - Олексієм Полянським. Після "персів" Прийомов на час повернувся в Україну, але вдома йому не сиділося. У 2018 році він став гравцем брунейського (!) клубу ДПММ, який виступав в чемпіонаті Сінгапуру. Забивши за нову команду в 23 матчах 18 м'ячів, Володимир знову змінив обстановку.

Андрій БОЙКО

Країна: Таїланд
Клуб: Трат

Вихованець білоцерківського футболу на своєму віку змінив багато клубів. Ім'я собі він заробив в "Іллічівці", непогано виступав в складі Кривбасу, а з Ворсклою завоював єдиний вагомий командний трофей - Кубок України. Встиг Андрій пограти і в Таврії. У сімферопольський відрізок кар'єри у нього трапилася неприємна травма хребта, після якої він так і не зміг повернутися на колишній рівень. У 2013 році він поїхав підкорювати чемпіонат Таїланду. Але теж не вельми вдало. Провівши сезон в команді Трат (15 матчів, 1 гол), він перейшов в Удонтхані, але не провів за новий колектив жодного поєдинку.

Артем ЯШКІН

Країна: В'єтнам
Клуб: Дельта

Мініатюрного атакуючого півзахисника сам Лобановський називав "другим Заваровим". І резон у Валерія Васильовича так величати Артема дійсно був: Яшкін в молодості скидався на легендарного динамівця не тільки зовні, але і за манерою гри. На жаль, але вирости у справжнього майстра Яшкіну не вдалося. Незважаючи на унікальні технічні дані (зокрема, дриблінг), в «Динамо» він так і не заграв, хоча шанси йому давалися. Після Динамо кар'єра Артема пішла на спад. 

Перед тим, як повісити бутси на цвях, Яшкін встиг пограти і за кордоном. Зокрема, в Південній Кореї, де пробув рік. А ось після доля його закинула до В'єтнаму. І якщо про Корею у колишнього гравця збірної України збереглися приємні спогади, то про В'єтнам - не дуже. В першу чергу Артему докучала спека. А ще - відчуття, що, за його словами, довкола непрохідні джунглі з банановими плантаціями. Загалом, у В'єтнамі він довго не затримався.

Валерій ВАСИЛЕНКО

Не пропустіть цікавинки!

Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!

ГОЛОВНЕ ЗА СЬОГОДНІ
Більше новин
RU UA
1