В Уругваї серйозна проблема - футболісти йдуть на суїцид. Що відбувається?

Футбол 16:30 - 22 серпня 2021

Делікатна тема, говорити про яку складно, але і замовчувати – неправильно...

Автор: Сергей Цыба
В Уругваї серйозна проблема - футболісти йдуть на суїцид. Що відбувається?

Вільямс Мартінес

Уругвай, розташований в Південній Америці, останнім часом буквально накрила хвиля самогубств. Суїцид здійснюють люди абсолютно різних професій та ступеню достатку, а нещодавно в країні стався вже другий випадок, коли руки на себе наклав професійний футболіст. В ніч з 17 на 18 липня покінчив життя самогубством 38-річний центральний захисник клубу другого дивізіону уругвайської системи професійних футбольних ліг Вілья-Тереса Вільямс Мартінес.

Цей футболіст не прославився успішною кар'єрою, хоча певного рівня все-таки досяг. У 2003 році Мартінес провів перший і свій єдиний матч у складі національної збірної Уругваю в рамках товариської зустрічі проти Ірану. Через кілька років Вільямс переїхав до Європи, де його спершу орендував Вест Бромвіч, а потім за 1,2 мільйони євро центрбек перейшов в стан французького Валанс'єну. На жаль, але на Старому континенті зробити успішну кар'єру у Мартінеса не вийшло, і влітку 2009 року він був змушений повернутися в Південну Америку, де виступав за клуби з Аргентини, Чилі, Уругваю, Парагваю та Венесуели, перш ніж у 2019-му ненадовго повернутися в Європу, але вже в стан маловідомої іспанської команди, яка виступає в нижчих дивізіонах - Сеути.

В Уругваї звістка про самогубство Вільямса Мартінеса набула широкого розголосу. Свої співчуття родичам та близьким екс-захисника висловили багато зірок тамтешнього футболу, починаючи з Луїса Суареса, а Уругвайська футбольна асоціація навіть прийняла рішення на один тур призупинити розіграш першої та другої ліг чемпіонату країни.

Вчинок Мартінеса, очевидно, ніс у собі певний додатковий сенс, крім бажання колишнього футболіста добровільно піти з життя. На суїцид Вільямс пішов саме 17 липня - в дату, яка в Уругваї вважається національним днем ​​запобігання самогубствам. Для південноамериканської країни проблема суїцидів дійсно є дуже важливою та серйозною, і її не раз намагалися вирішувати на державному рівні. Згідно з останніми даними, які опублікували дослідні організації Уругваю, в минулому році в країні відбулося 718 самогубств, що склало 20,3 на 100 тисяч жителів. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, останній звіт якої в аспекті згадуваної проблематики був оприлюднений у 2019 році, Уругвай з показником суїцидів у 18,8 на 100 тисяч жителів займав 16-те місце в світі, а зараз, очевидно, піднявся в цьому безрадісному рейтингу, залишаючись єдиною країною з Південної Америки, яка взагалі знаходиться в топ-90 (на 98-му місці з показником 8,1 розташувалася Аргентина, відразу за якою з цифрою 8,0 йде Чилі).

Інший аспект зазначеної проблеми безпосередньо стосується футболу. Справа в тому, що всього кілька місяців тому, в лютому 2021 року, покінчив життя самогубством у власному будинку в аргентинському місті Мендоса 30-річний уругвайський екс-форвард Насьоналя, Атлетіко Паранаенсе, Касимпаші, Рівер Плейта (Монтевідео) та Годой-Круса Сантьяго Гарсія. Його кар'єра починалася вражаюче, тому як за збірну Уругваю U-21 форвард провів 9 матчів, в яких відзначився 5 забитими м'ячами. Бразильський Атлетіко Паранаенсе витратив на трансфер уругвайського форварда дуже солідні для південноамериканського ринку 4 мільйони євро, а потім продав гравця в Туреччину, де справи у Гарсії не пішли зовсім. Після цього форвард, як і Вільямс Мартінес, повернувся в Південну Америку, де продовжував грати у футбол, а в 2014-2015 роках в рядах Рівер Плейта з Монтевідео перетинався в одній команді з Мартінесом...

Другий суїцид в нинішньому році серед діючих уругвайських футболістів змусив багатьох в країні задуматися про існування своєрідної кореляції між цим видом спорту і тенденціями до зростання випадків самогубства в Уругваї. Видання Ovación після смерті Гарсії опублікувало інтерв'ю з Акселем Окампо - психологом молодіжної збірної Уругваю, в якому був порушений ряд критично важливих питань.

"Той, хто грає у футбол, дуже часто страждає від хвороб, відмінних від звичних для людей цього віку. Травми часто стають психологічною проблемою для гравців, при цьому, не можна скидати з рахунків той факт, що середовище, в якому перебувають футболісти, часто виявляється неймовірно токсичним для них. Негативні відносини всередині команди, нечесна конкуренція, конфлікти з тренерами - все це здатне накопичуватися, і з часом призводити до проблем в сім'ї. Важливо враховувати зовнішній і внутрішній тиск, який відчувають футболісти - засоби масової інформації та вболівальники створюють таку атмосферу, впоратися з якою під силу далеко не всім гравцям. В результаті страх не виправдати очікування спершу стає панічним, а згодом переростає в хронічний, і це величезна проблема", - розповідав Окампо.

Випадок із суїцидом Мартінеса викликав в Уругваї нові дискусії з приводу існуючої проблеми, яка в основному стосується спортсменів, котрі перебувають на етапі завершення кар'єри. Колишній форвард Рівер Плейта з Монтевідео, а також юнацької збірної Уругваю Річард Порта, який повісив бутси на цвях на початку 2018 року, зізнався, що йому було дуже непросто відшукати себе в повсякденному житті після відходу з футболу.

"Безумовно, я не можу знати думок, які були в голові у Вільямса Мартінеса, й не розумію причин, які підштовхнули його на суїцид, але можу сказати, що особисто у мене був дійсно важкий період, коли я вирішив закінчити грати у футбол. Коли проходить кілька місяців, то ми, колишні футболісти, нарешті починаємо розуміти, наскільки сильно змінюється наше звичне життя. Вже немає тренувань, зборів, потреб до частих змін обстановки. По суті, футбол - це єдиний вид діяльності, яким ми навчилися заробляти на життя для себе та своїх сімей. Коли наближається завершення кар'єри, то заробітна плата починає знижуватися, й доводиться приймати пропозиції від команд нижчого рівня. Там зростає ризик бути ошуканими, коли гроші або затримують, або просто не виплачуються. Після комфортного та безтурботного життя це викликає величезний стрес", - розповідав Порта.

"Зрозумійте, що віковому футболісту важко прийняти думку про необхідність змінити роботу, і піти охоронцем у звичайний супермаркет. Тому більшість з нас продовжує грати до тих пір, поки ми не розуміємо, що вже мало на що здатні. Що далі? Йти в тренери? Це далеко не обов'язково спрацює, і може ще більше позначитися на психічному здоров'ї. Думаю, що після рішення завершити кар'єру будь-якому екс-футболісту потрібно частіше спілкуватися з сім'єю, друзями, намагатися знайти себе. У разі проблем потрібно не боятися звертатися за допомогою до психологів або навіть психіатрів. Це непросто, але це єдиний спосіб уникнути подібних проблем", - підсумував Порта.

Цікаво, що за оцінками Світового банку, Уругвай відноситься до категорії країн з високим рівнем доходів. Станом на 1 січня 2021 року мінімальний розмір оплати праці в Уругваї є другим найвищим в Південній Америки після Чилі ($463,6) - $423,5. Також за даними на 2019 рік Уругвай згідно з індексом сприйняття корупції мав найнижчий рівень корупції серед країн Латинської Америки і займав 21-ше місце у світі, одразу після Японії. Чому в країні, де взагалі-то дуже непогано живеться так часто відбуваються самогубства - питання, однозначну відповідь на яке поки не може дати ніхто. Але чому тенденція до збільшення кількості самогубств намітилася саме серед футболістів, здається, цілком зрозуміло, судячи з пояснень вище - колишні спортсмени просто не можуть знайти собі місце у звичайному житті, і це робить "спорт № 1" дещо відірваним від реальності, хоча навряд чи це актуально тільки для одного лише Уругваю...

Олексій СЛИВЧЕНКО

Не пропустіть цікавинки!

Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!

ГОЛОВНЕ ЗА СЬОГОДНІ
Більше новин