П'ять найуспішніших трансферів футболістів з Шотландії в Англію

Футбол 14:42 - 22 вересня 2021

Той випадок, коли що не ім'я, то справжня зірка

Автор: Сергей Цыба
0
П'ять найуспішніших трансферів футболістів з Шотландії в Англію

Getty Images. Ендрю Робертсон

В останній день роботи літнього трансферного вікна Кристал Пелас оформив покупку 23-річного центрфорварда Селтіка Одсонна Едуара, за якого заплатив 16,3 мільйонів євро. Вихованець академії Парі Сен-Жермен, котрий за чотири сезони в Глазго провів за "кельтів" 179 матчів, в яких відзначився 86 забитими м'ячами і 39 результативними передачами, поки проходить процес адаптації у стані "склярів", через що зіграв в англійській Прем'єр-лізі лише 31 хвилину, двічі з'являючись на заміни, проте встиг відзначитися вже двома забитими м'ячами.

І поки фахівці та вболівальники сперечаються у своїх прогнозах з приводу успішності виступів Едуара в АПЛ, ми пропонуємо згадати п'ять найбільш успішних трансферів футболістів з елітного дивізіону Шотландії в аналогічну по статусу лігу Англії.

Паоло ДІ КАНІО

Влітку 1997 року Шеффілд Уенсдей оголосив про перехід італійського форварда Селтіка Паоло Ді Каніо, який в Шотландії провів всього-на-всього один сезон. З "кельтами" нападник не зумів виграти "золото" чемпіонату, програвши на фініші п'ять очок одвічному конкуренту в особі Рейнджерс, проте сам Ді Каніо забив 15 голів у всіх турнірах і був визнаний гравцем року за версією Шотландської асоціації професійних футболістів.

Залишитися в Селтіку Ді Каніо завадило його бажання отримати підвищення у зарплаті, з яким боси шотландського клубу не погодилися. В результаті Паоло був проданий в Шеффілд Уенсдей, де італієць відіграв півтора сезони, але також запам'ятався кількома витівками, обумовленими його вкрай непростим характером. Одна з них, коли італієць штовхнув арбітра матчу й отримав 11-матчеву дискваліфікацію, стала причиною відходу Ді Каніо у Вест Хем в січні 1999-го.

У стані "молотобійців" Ді Каніо став легендою. По-перше, всі фанати команди досі пам'ятають його феноменальний гол "ножицями" у ворота Вімблдону.

По-друге, Паоло в грудні 2000 року запам'ятався приголомшливим жестом, коли відмовився забивати у ворота Евертона, маючи шикарну на те нагоду. Ді Каніо зауважив, що кіпер «ірисок» отримав травму, а арбітр матчу не дав свисток. Італієць просто зловив м'яч руками, зірвавши потенційно гольову атаку Вест Хема, але давши можливість епізоду закінчиться справедливо. Згодом ФІФА нагородив Ді Каніо спеціальним призом за прихильність принципам Fair play.

Влітку 2003 року Ді Каніо перейшов в Чарльтон, але провів там лише один сезон, а потім віддав перевагу поверненню до рідної Італії, де через три роки і завершив кар'єру. Нині Паоло Ді Каніо 53 роки, і він не веде активну діяльність у футболі, так як робота тренером виявилася йому не до вподоби.

Марк ВІДУКА

У 1998 році Селтік підписав австралійського форварда загребського Динамо Марка Відуку, і той за два сезони встиг привернути до себе увагу представників англійської Прем'єр-ліги. У першому сезоні нападник відзначився 8 забитими м'ячами в 11 проведених поєдинках, а потім видав феєричний сезон, забивши відразу 27 голів, що допомогло Відуці бути визнаним гравцем року за версією Шотландської професійної футбольної асоціації.

Влітку 2000 року Лідс, котрий добре стояв на ногах в той час, заплатив Селтіку 6 мільйонів фунтів, й придбав трансферні права на Відуку. У першому ж сезоні в стані "павичів" австралієць забив 22 м'ячі в усіх турнірах, посоромивши скептиків, які вважали, що так швидко новачок не зможе адаптуватися до нової команди і реалій. У 2001 році Лідс дістався до півфіналу Ліги чемпіонів, а Відука налагодив прекрасний взаємозв'язок на полі із іншими партнерами по атаці - Харрі К'юеллом та Аланом Смітом.

Відука залишався гравцем Лідса деякий час навіть після того, як клуб почали переслідувати економічні проблеми. Втім, влітку 2004 року австралієць перебрався в Мідлсбро, де за три роки забив 41 м'яч у 98 матчах, підтвердивши статус добротного бомбардира за мірками АПЛ. Останні два роки кар'єри Марк провів у Ньюкаслі, де вже не відрізнявся звично високою результативністю, але все одно збирав на себе увагу захисників команд-суперниць, намагаючись хоч цим допомогти своїм партнерам.

Стіліян ПЕТРОВ

Болгарський хавбек Стіліян Петров, якому до цих пір належить рекорд за кількістю проведених матчів (106) за національну збірну своєї країни, запам'ятався фантастичною кар'єрою на Туманному Альбіоні. У 1999 році його за два з невеликим мільйони фунтів придбав Селтік, де Петров, мабуть, несподівано навіть для самого себе, затримався на наступні сім років. За цей час Стіліян виграв десять трофеїв з "кельтами", в тому числі чотири рази ставав чемпіоном Шотландії.

Болгарин прекрасно вписався в схеми гри Мартіна О'Ніла, й недивно, що в 2006 році, коли останній вже працював з Астон Віллою, а бірмінгемці проявили інтерес до підписання Стіліяна, хавбек запросив трансфер в клуб АПЛ. Боси "кельтів" спочатку відмовили Петрову, але перед закриттям літнього трансферного вікна сторони все-таки прийшли до компромісу - хавбек поїхав в Англію в обмін на 6,5 мільйонів фунтів.

В Астон Віллі Петрову дуже швидко вдалося стати одним із улюбленців фанатів, які двічі визнавали його гравцем року в таборі "вілланів". Після того, як завершив кар'єру датський захисник Мартін Лаурсен Стіліян отримав капітанську пов'язку в Бірмінгемі, а всього за команду відіграв 219 матчів, в яких забив 12 м'ячів та віддав 16 результативних передач. У березні 2012 року Петрову поставили діагноз - гострий лейкоз, через який болгарин за рік все-таки оголосив про завершення професійної кар'єри. Згодом Стіліян трохи попрацював асистентом головного тренера резервної команди Астон Вілли, а потім його сліди в футболі якось досить швидко загубилися.

Вірджіл ВАН ДЕЙК

Getty Images. Вірджіл ван Дейк

До свого переїзду в англійську Прем'єр-лігу нідерландський центральний захисник Вірджіл ван Дейк, як і попередні три гравці в нашому списку, виступав за Селтік. Влітку 2013 року шотландці підписали рослого бека з Гронінгена за 2,5 мільйони фунтів, а через два роки, за які ван Дейк зумів стати дворазовим чемпіоном Шотландії, продали Вірджіла в Саутгемптон за 14 мільйонів.

У стані "святих" ван Дейк також надовго не затримався. Через два з половиною роки, захоплений його грою Юрген Клопп, умовив босів Ліверпуля розлучитися із 76,2 мільйонами фунтів заради покупки Вірджіла. З тих пір німецький фахівець, так само як і керівництво "червоних" ні на секунду не пошкодували про такі інвестиції. Разом з ван Дейком Ліверпулю вдалося зробити оборону команди значно міцнішою, що допомогло «червоним» спершу в 2019 році виграти Лігу чемпіонів, а через сезон і завоювати довгоочікуване "золото" АПЛ.

Минулий сезон через травму видався для ван Дейка невдалим. Захисник пропустив практично всі матчі своєї команди, а також не зіграв на Євро-2020. Однак зараз Вірджіл поступово повертається в свої попередні кондиції, й цьому Клопп, так само як і фанати Ліверпуля, безмежно раді. Очевидно, що в свої 30 років ван Дейк далеко не сказав ще свого останнього слова в АПЛ...

Ендрю РОБЕРТСОН

Getty Images. Ендрю Робертсон

Влітку 2013 року маловідомий на той момент лівий захисник Ендрю Робертсон на правах вільного агента перейшов в Данді Юнайтед, де всього за рік зумів своєю грою привернути увагу скаутів англійського Халл Сіті. "Тигри" швидко знайшли 2,85 мільйони фунтів заради підписання Робертсона, але той не допоміг команді залишитися в АПЛ, хоча потім допоміг їй повернутися в елітарний дивізіон з Чемпіоншипа всього за рік.

Сезон-2016/17 став визначальним для Робертсона. Захисник відіграв 33 поєдинки в англійській Прем'єр-лізі, відзначившись 1 забитим м'ячем і 2 результативними передачами, після чого отримав запрошення від Ліверпуля. Сума угоди склала 10 мільйонів фунтів, і "червоні" неабияк здивували багатьох своїх шанувальників таким трансфером. Однак, як показав час, Юрген Клопп і керівництво клубу знову вгадали - Робертсон швидко завоював місце на фланзі і нині він є ключовим лівим захисником команди, фактично не даючи шансів конкурентам, коли не відчуває проблем зі здоров'ям або дискваліфікаціями.

З Ліверпулем 27-річний Робертсон вже став чемпіоном Англії, виграв Лігу чемпіонів, Суперкубок УЄФА та клубний чемпіонат світу. Мріяти про щось більше на клубному рівні фактично не доводиться, а ось зі своєю збірною Шотландії, за яку Ендрю виступає з березня 2014 року й нині є капітаном команди, претендувати на гучні перемоги захиснику навряд чи варто. Втім, якщо згадати, що ще вісім років тому про Робертсона мало хто знав і чув навіть у рідній Шотландії, то навряд чи має сенс знаходити навіть дрібні сумні нотки в кар'єрі цього фулбека.

Олексій СЛИВЧЕНКО

Не пропустіть цікавинки!

Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!

ГОЛОВНЕ ЗА СЬОГОДНІ
Більше новин
0 коментарів