Змагання динозаврів. 5 футбольних турнірів, котрі припинили існування

Футбол 02:09 - 14 жовтня 2021

Meta.ua - про колись популярні турніри, які потім виявилися нікому непотрібними...

Автор: Сергей Цыба
0
Змагання динозаврів. 5 футбольних турнірів, котрі припинили існування

Getty Images

Сьогодні, коли ми маємо можливість спостерігати поєдинки Ліги націй або Ліги конференцій, зародження яких відбулося буквально кілька років тому, все менше людей пам'ятає про турніри, котрі існували у відносно недалекому минулому. Їх також створювали з метою надання змагальному процесу додаткового колориту і насиченості, проте з часом від проведення цих турнірів з різних причин довелося відмовитися.

Що ж, згадаймо п'ять відомих футбольних турнірів, які зараз не розігруються і, ймовірно, назавжди залишаться лише в анналах історії.

Кубок ІНТЕРТОТО

Офіційно роком заснування Кубка Інтертото вважається 1961-й, коли за нього взялися засновник Кубка ярмарків (прабатька нинішньої Ліги Європи) швейцарець Ернст Томм та австрієць Карл Раппан. Спочатку це змагання носило назву Міжнародний футбольний кубок, і проводилося за підтримки європейських букмекерських контор, котрі проявляли інтерес до того, щоб влітку мінімізували період без клубних турнірів, на яких можна як слід заробити.

Тривалий час Кубок Інтертото, назва на яку була змінена вже у 1967 році, не визнавався УЄФА. Однак в 1994-му головний футбольний орган Європи зацікавився у тому, щоб забрати змагання під своє крило. Після цього спочатку два, а потім і три переможця Кубка Інтертото ставали учасниками Кубка УЄФА. По суті, змагання було потрібне для того, щоб дати можливість "клубам середньої руки" спробувати себе на міжнародній арені і пробитися до одного із серйозних єврокубків. Однак Кубок Інтертото нещадно критикувався за те, що його учасникам доводилося вкрай рано стартувати у змагальному процесі, через що багато команд згодом скаржилися на «просідання» фізичної форми в кінцівках своїх національних ліг.

У 2006 році Кубок Інтертото пережив чергову реформацію, за підсумками якої переможцями турніру ставали відразу одинадцять команд, які виходили до другого відбірного етапу Кубка УЄФА. Втім, вже у 2008-му відбувся останній розіграш цього змагання, після чого було прийняте рішення про його скасування. Відзначимо, що українські клуби тричі добиралися до фіналів Кубка Інтертото (Дніпро, Чорноморець і Таврія), проте нікому з них не вдавалося в ньому перемагати.

КУБОК ВОЛОДАРІВ КУБКІВ

Цей турнір був придуманий для того, щоб визначати найсильнішого у Європі серед команд, котрі ставали володарями національних кубків. Змагання було засноване у 1960 році, а першим її тріумфатором стала італійська Фіорентина, яка у фіналі за сумою двох матчів здолала шотландський Рейнджерс (2:0, 2:1).

Тривалий час Кубок володарів кубків за престижністю вважався другим єврокубком після Кубка європейських чемпіонів. З 1972 року переможці цих двох турнірів розігрували в очній дуелі Суперкубок УЄФА. Однак після реорганізації Кубка європейських чемпіонів у Лігу чемпіонів, яка привела до збільшення комерціалізації цього змагання, глядацький інтерес до двох інших турнірів, що проводилися УЄФА, значно впав, і було вирішено скасувати розіграш Кубка володарів кубків, завдяки чому Кубок УЄФА де-факто став другим за статусністю єврокубком.

Примітно, що останнім переможцем Кубка володарів кубків, став італійський Лаціо, який у фіналі обіграв Мальорку (2:1). Тим самим, перший і останній трофеї були взяті командами з Італії. Найчастіше ж Кубок володарів кубків в історії завойовувала Барселона - чотири рази. Після того, як розіграш змагання був скасований, незважаючи на протести Лаціо, перехідний раніше трофей був навічно відданий саме каталонському клубу, як такому, який найчастіше ставав його тріумфатором.

Українські команди двічі перемагали в Кубку володарів кубків. Обидва рази це зробити вдалося київському Динамо - спершу в 1975-му, а потім і в 1986-му. В обох фіналах «біло-сині» перемагали з рахунком 3:0, обігравши угорський Ференцварош та іспанський Атлетіко, відповідно.

КУБОК МІТРОПИ

Цей турнір став одним із перших найбільших на європейській арені. Ідею його проведення підтримали на зустрічі у Венеції в 1927 році, і через кілька місяців почався перший розіграш змагання. Участь в процесі брали клуби з Угорщини, Австрії, Чехословаччини та Югославії, хоча згодом список країн дещо змінювався. З 1929 року до розіграшу почали залучатися колективи з Італії, які замінили югославів, з 1936-го - зі Швейцарії, з 1937-го - з Румунії та Югославії.

З початком бойових дій в рамках Другої світової війни, турнір перестав проводитися, і з цієї ж причини не відбувся фінальний матч сезону-1940 між Ференцварошем та Рапідом з Бухареста. Фактично відновити проведення Кубка Мітропи вдалося тільки у 1955 році, проте він стрімко почав втрачати свій авторитет через Кубок європейських чемпіонів, перший розіграш якого відбувся у сезоні-1955/56.

У вісімдесятих роках минулого століття участь в Кубку Мітропи почали приймати переможці других дивізіонів країн-учасниць. Тоді ж стало очевидним, що ніякого майбутнього у змагання немає, якщо не відбудеться якихось кардинальних змін. Вони не відбулися, і останній розіграш Кубка Мітропи пройшов у 1992 році. Заключним тріумфом в турнірі відзначився югославський клуб Борац з міста Баня-Лука (нинішня територія суверенної Боснії і Герцеговини).

КУБОК КОНМЕБОЛ

Кубок КОНМЕБОЛ був організований у Південній Америці в 1992 році. З самого початку він був аналогом Кубка УЄФА, котрий розігрувався в Європі. Однак в цілому існування турніру тривало вкрай недовго - всього було проведено тільки вісім розіграшів, останній з яких датований 1999 роком.

Відмовитися від розіграшів Кубка КОНМЕБОЛ організатори вирішили через збільшення числа учасників більш престижного в Південній Америці турніру, яким є Кубок Лібертадорес (аналог Ліги чемпіонів УЄФА). У 2000 році в останньому почали грати 32 команди, через що Кубок КОНМЕБОЛ виявився економічно нецікавим і мало затребуваним на ринку з точки зору вболівальницького інтересу.

Примітно, що в Кубку КОНМЕБОЛ змагальний процес проходив в форматі плей-офф, що складається з двох матчів - вдома і на виїзді, включаючи фінали. Всього участь в турнірі брало 16 команд, причому різні країни делегували різне число учасників, а найбільше представництво мали Бразилія та Аргентина. Не дивно, що всі вісім фіналів турніру залишилися за командами саме з цих двох країн: двічі Кубок КОНМЕБОЛ завойовував Атлетіко Мінейро, а ще по разу - Ботафого, Сан-Паулу і Сантос (всі - Бразилія), а також Росаріо Сентраль, Ланус і Тальерес (всі - Аргентина).

КУБОК МЕРКОСУР та КУБОК МЕРКОНОРТЕ

Кубок Меркосур та Кубок МЕРКОНОРТЕ - змагання, які розігрувалися клубами з Південної Америки, чиї національні асоціації є членами КОНМЕБОЛ. Кубок Меркосур розігрувався серед клубів країн південної частини Південної Америки, а Кубок Мерконорте, як випливає з назви і логіки - серед клубів країн північної частини Південної Америки.

Розіграш цих двох турнірів тривав вкрай нетривалий час - з 1998 по 2001 роки. Всього було проведено чотири повноцінних турніри Кубка Меркосур та Кубка Мерконорте. Фактично в Кубку Меркосур брали участь команди з Аргентини, Бразилії, Парагваю, Уругваю і Чилі, а в Кубку Мерконорте - з Болівії, Венесуели, Колумбії, Перу і Еквадору, а згодом - з Мексики, США та Коста-Ріки. Спершу проводилися матчі групової стадії, а потім - плей-офф (в Кубку Меркосур - зі стадії 1/4 фіналу, в Кубку Мерконорте - зі стадії 1/2 фіналу).

По суті, Кубок Меркосур та Кубок Мерконорте були спробами врятувати і реорганізувати згадуваний вище Кубок КОНМЕБОЛ, знизивши логістичні витрати для клубів, однак ідея виявилася не життєздатною, і згодом начисто програла формату Кубка Лібертадорес. У 2001 році відбувся останній розіграш як Кубка Меркосур, так і Кубка Мерконорте, а вже у 2002 році був заснований Південноамериканський кубок, котрий розігрується і понині та є другим за статусом клубним турніром регіону.

Олексій СЛИВЧЕНКО

Не пропустіть цікавинки!

Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!

ГОЛОВНЕ ЗА СЬОГОДНІ
Більше новин
0 коментарів