"Ставки зі столу" та "олл-ін" у покері

Покерні ігри - це популярна тема для кінострічок. До того ж класичною для багатьох фільмів буде ситуація, коли гравець - як правило, це головний герой - опиняється за гральним столом у ситуації нестачі фішок. Він не може повноцінно зрівняти ставку супротивника, тож вирішує ставити дорогі речі - коштовні годинники, зокрема - й автомобіль, а все заради відчайдушної спроби продовжити гру в карти. Звісно, на екрані дуже ефектний вигляд має кидок ключів від машини на сукно, ось тільки в реальному покері такого і близько не відбувається.

У всіх справжніх іграх, зокрема й через спеціалізовані веб-сайти, завжди діє стандартне правило, яке зводиться до поняття "ставок зі столу". Тобто під час роздач можна використовувати лише ті фішки, що вже були у гравців до того моменту, коли почалася ця роздача.

Крім згаданого правила "ставок зі столу" є і так званий "олл-ін". Тобто, не можна гравця змушувати припиняти гру через те, що в нього немає фішок у достатній кількості для того, щоб зробити "колл". У такій ситуації за універсальним правилом покерного столу гравець, бажаючи все ж таки зробити "колл", оголошує "олл-ін". У такому разі учасник може претендувати рівно на ту частину загального банку, у якій він узяв участь цією своєю останньою ставкою. Інші учасники можуть проводити подальші дії за столом, але тут вони вже стосуються так званого "побічного банку" (на англомовних сайтах його називають "side pot"). На ці гроші гравець, що зробив "олл-ін", уже претендувати ніяк не може.

Ба більше, не виключена ситуація, коли за одним столом у рамках розіграшу, що триває, кілька учасників послідовно пішли "олл-ін" на різних етапах. Тоді має бути сформовано стільки ж і побічних банків.