Свято Івана Купала: Відьма ділиться секретами чарівної ночі

Свято Івана Купала за церковним календарем відзначають у ніч з 23 на 24 червня. Але українська відьма Frau Laska, засновниця всеукраїнського обʼєднання «Перуниця. Спадщина предків» та голова релігійної громади Української національної язичницької віри знає, коли саме настане чарівний час для ритуалів.

• Гороскоп на 20 червня 2026 р.: безтурботна субота для родини, відпочинку та приємних моментів

Спеціально для МЕТА вона розповіла, що потрібно робити в Купальську ніч і як правильно святкувати це свято.

Дата

Найголовніше — визначитися, коли саме настає слушний час.

“21 червня відбувається літнє сонцестояння — день, коли Сонце досягає найвищої точки свого річного шляху. Це найдовший день і найкоротша ніч року, одна з найважливіших подій природного календаря наших предків.

Саме тому сьогоднішня ніч вважається особливою. У народній традиції її називали Купальською ніччю — часом великої сили природи, очищення, оновлення та благословення. Водночас наші пращури ставилися до неї з великою повагою та обережністю. Вірили, що саме в цей час межа між видимим і невидимим світом стає тоншою, а людина опиняється ближче до сил природи, ніж будь-коли протягом року.

Купало: свято Сонця, яке повертається до своїх витоків

Щороку в Україні люди готуються до святкування так званого «Івана Купала» 7 липня. Проте мало хто замислюється над тим, що Купало значно старіше за християнство і первісно не мало жодного стосунку до Івана Хрестителя.

Купало — це свято літнього сонцестояння, момент найбільшої сили Сонця, найдовшого дня та найкоротшої ночі року. Саме в цей час наші предки відзначали одну з найважливіших точок річного кола. Після християнізації давнє свято було поєднане з днем народження Івана Хрестителя, а згодом через календарні зміни дата змістилася ще далі від самої астрономічної події. Саме так з’явилася назва «Івана Купала», хоча справжня суть свята завжди була пов’язана із Сонцем, природою, очищенням, родючістю та повнотою життя”.

Традиції

“Особливим це свято було ще й тому, що його вважали межею між видимим і невидимим світом. У народі вірили, що саме в Купальську ніч відкриваються приховані шляхи, а людина стає ближчою до богів, духів природи та своїх пращурів. Через це ніч Купала була одночасно радісною і тривожною. Вона дарувала силу, очищення та благословення, проте вимагала від людини внутрішньої чистоти, чесності та поваги до законів природи.

Сьогодні багато хто знає про купальські багаття, проте мало хто пам’ятає, яке значення вони мали для наших предків. Вогонь вважався живою очищувальною силою. Через нього стрибали молоді хлопці та дівчата, залишаючи у полум’ї страхи, хвороби, образи та все те, що заважало рухатися далі. Людина ніби проходила через символічне оновлення перед другою половиною року.

Не менш важливою була вода. Люди купалися у річках та озерах, вмивалися світанковою росою, набирали воду до сходу Сонця. Вважалося, що саме в цей час вона має особливу очищувальну силу та допомагає відновити внутрішню рівновагу.

Саме на Купала починався і великий збір трав. Для травників, знахарів та волхвів це був один із найважливіших періодів року. Вірили, що рослини саме в ці дні накопичують найбільшу силу. Збирали чебрець, материнку, звіробій, полин, ромашку, м’яту та десятки інших рослин, які потім використовували для лікування, захисту дому та побутових потреб протягом усього року.

Однією з майже забутих традицій було створення захисного кола навколо села. Наші предки вірили, що на Купала потрібно подбати не лише про себе, а й про всю громаду. Для цього символічно ставили захист навколо поселення, оберігаючи його від хвороб, нещасть, пожеж та неврожаю. Це був колективний обряд, який об’єднував людей і нагадував, що сила роду завжди починається з єдності”.

Жіночі ворожіння

“Дівчата ж мали власні купальські звичаї. Усім відомі вінки, які пускали на воду, проте існували й менш відомі обряди. Наприклад, у деяких місцевостях збирали нерозкриті кульбаби, які називали «богачками». Увечері їх ставили біля домашніх святинь або оберегів і залишали до ранку.

Якщо квітка розкривалася, це вважалося добрим знаком для людини, якій її присвячували. Якщо ж залишалася закритою або в’янула, це сприймалося як попередження бути уважнішим до свого життя.

Ще одним поширеним звичаєм було ворожіння на дванадцяти квітах. Дівчата збирали дванадцять різних рослин, клали їх під подушку і вірили, що уві сні отримають підказку про майбутнє або побачать свого судженого”.

Цвітіння папороті

“Саме з Купалом пов’язана й легенда про цвіт папороті. Сьогодні багато хто сприймає її буквально, хоча наші пращури добре знали, що папороть не цвіте. Насправді ця легенда говорить про дещо значно важливіше. Пошук цвіту папороті символізував пошук прихованого скарбу людської душі: мудрості, сили, покликання або справжнього шляху. Людина, яка вирушала шукати цю квітку, вирушала насамперед назустріч самій собі.

Існувала й інша сторона свята, про яку сьогодні згадують рідко. Купало було пов’язане з продовженням роду. Це був час найбільшого розквіту життєвої сили природи. Молодим сім’ям бажали народження здорових дітей, проводили обряди на щасливе материнство та зміцнення родини. Вважалося, що діти, зачаті в цей період, отримують особливе благословення Сонця, життєву силу, міцне здоров’я та творчі здібності”.

Як відсвяткувати Купало в місті?

“Я переконана, що для цього зовсім не потрібні складні обряди.

✔ Зустріньте захід Сонця на природі.

✔ Запаліть свічку або безпечне вогнище.

✔ Подякуйте природі за все добре, що отримали протягом року.

✔ Зберіть лікарські трави для домашньої аптечки.

✔ Сплетіть вінок із польових квітів.

✔ Вмийтеся ранковою росою або чистою водою на світанку.

✔ Проведіть цей день без поспіху та зайвого шуму.

✔ Згадайте своїх пращурів і подумайте про те, що ви передасте наступним поколінням.

І саме тому Купало варто святкувати тоді, коли Сонце стоїть на вершині своєї сили — у день літнього сонцестояння.

Україна

"Сьогодні наша громада має ім’я — Україна. Наші предки ставили захист навколо своїх поселень, своїх родин і своєї землі. Тому наприкінці, я пропоную долучитися до спільної дії та прочитати колективний заговір на захист України. Адже сила громади починається з кожного з нас, а сила народу народжується з єдності.

Стану я, (імʼя) , піду з дому дверима, з двору воротами та вийду у чисте поле.
У тому чистому полі лежить білий горючий камінь Алатир.
На тому білому камені сидить Брат Купало Сонячний.
Стану лицем на червоне Сонце та стану слова свої говорити.
Бережи Україну, землю пращурів наших.
Бережи народ український, домівки людські, міста і села, поля і ліси, степи і ріки.
Бережи воїнів наших і дітей наших.
Бережи старих і молодих.
Бережи кожного, хто стоїть за землю свою та за волю свою.
Закрий Україну небесною висотою своєю.
Опережи Україну вогнем Купальським.
Обгороди Україну вогняним тином та живим полум’ям з усіх чотирьох сторін світу.
Бережи від двозубого і тризубого.
Від одноокого і двоокого.
Від чорновусого і світловусого.
Від старого і молодого.
Від чоловіка і від жони.
Від того, хто приходить явно.
Від того, хто приходить таємно.
Від того, хто говорить прямо.
Від того, хто говорить облесливо.
Від того, хто несе зброю.
Від того, хто несе неправду.
Від того, хто приходить зі злом у серці.
Від того, хто приходить із лихою думкою.
І хто проти землі Української думою помислить, зло зробить — себе зурочить.
І впади тому чоловікові злому хмара важка та безгромова, вогненне полум’я з небес, камінь, вогненна стріла в буйну голову, в ретиве серце і чорну печінку.
І заважай йому людське нутро.
І заважай йому розум у голові та його злі й лихі помисли.
Вогняні свічки назустріч тому, хто йде на землю мою, на воїна України, проти дітей та жінок України.
Вогняні свічки вслід тому, хто йде на землю мою, на воїна України, проти дітей та жінок України.
Хто може подумати лиху думку, тому в серце — смоляна спиця, свічка — в око.
Допоможи, Купало Сонячний.
Збережи землю нашу.
Огороди Україну.
Укріпи вогняний тин та вогняне полум’я від сходу до заходу, від півночі до півдня, від землі до небес.
Дай Україні міцне збереження .
Дай Україні міцне огородження.
Дай Україні силу стояти.
Дай Україні силу вистояти.
І замикаю слова ці на тридев’ять замків.
І кидаю тридев’ять золотих ключів у синє море-океан.
І як тим золотим ключам на поверхню не виплисти, так захисту цьому над Україною стояти.
Ключ.
Замок.
Так буде".

До речі, за словами астрологів, 2026 рік стане роком глибоких одкровень, внутрішньої трансформації та духовного пробудження, яке допоможе багатьом по-новому поглянути на себе, свої мрії та життєвий шлях.