Мовчання Москви і тривога планети: чим загрожує легенева чума, яку РФ намагається замести під килим

У Мережі та експертних колах наростає хвиля обговорень навколо ймовірного спалаху легеневої чуми. Приводом стала надзвичайна подія в Росії: у місті Шелехов (Східний Сибір) померла 28-річна співробітниця Іркутського науково-дослідного протичумного інституту. Після цього 197 працівників лікарні, де лікувалася лаборантка, опинилися на суворому карантині.

• В Україні виявили перші випадки гарячки Західного Нілу

Попри те, що російська влада традиційно запевняє, ніби ситуація перебуває під повним контролем, інформація про небезпечну недугу стрімко шириться. На інцидент уже відреагували на міжнародному рівні.

Реакція світової спільноти та позиція США

Державний департамент США закликав Москву оперативно надавати відкриту й достовірну інформацію про інцидент. Водночас посольство США в РФ випустило термінове попередження для своїх громадян із закликом негайно залишити територію Росії. Рекомендація щодо подорожей залишається на найвищому, четвертому рівні ("Не подорожувати").

Позиція Білого дому: Президент США Дональд Трамп заявив про готовність допомогти РФ у боротьбі з чумою. Своєю чергою державний секретар Марко Рубіо зазначив, що ситуація наразі є "приводом для уваги, а не для паніки", з огляду на дуже обмежене авіасполучення між США та Росією.

Позиція ВООЗ: Всесвітня організація охорони здоров'я ініціювала процедуру верифікації, оскільки замовчування з боку РФ суттєво ускладнює оцінку епідеміологічних ризиків для решти держав.

Рекомендації для людей у зоні ризику:

• Суворо дотримуватися інструкцій місцевих медиків та уникати небезпечних закладів.
• У разі появи підвищеної температури чи респіраторних симптомів – негайно звертатися по допомогу.
• Протягом 14 днів після відвідин небезпечного регіону уважно стежити за власним здоров'ям.
• Мати власний детальний план евакуації та зареєструватися у програмі STEP (Smart Traveler Enrollment Program).

Що таке легенева чума

Легенева чума не є окремим захворюванням – це одна з трьох клінічних форм інфекції, спричиненої бактерією Yersinia pestis (збудником також бубонної та септицемічної чуми). Форми відрізняються лише тим, яку систему організму уражає недуга:

• Бубонна форма: бактерії вражають лімфатичну систему (передається через укуси бліх, майже не передається від людини до людини).
• Септицемічна форма: збудник проникає безпосередньо в кровотік.
• Легенева форма: уражає легені. Вона може виникнути як самостійне захворювання після вдихання бактерій або стати ускладненням інших форм.

Саме легенева чума вважається найнебезпечнішою з епідеміологічної точки зору. На відміну від бубонної, вона здатна передаватися повітряно-крапельним шляхом (через найдрібніші краплі під час кашлю чи чхання), що дозволяє їй блискавично поширюватися у закритих колективах, лікарнях чи родинах.

Симптоми та лікування легеневої чуми

Хвороба розвивається блискавично – інкубаційний період триває від одного до кількох днів.

• Початок: висока температура, різка слабкість і сильний головний біль (як при тяжкому респіраторному захворюванні).
• Розвиток: з'являються біль у грудях, утруднене дихання та кашель, іноді з домішками крові. Без медичної допомоги смерть може настатися всього за кілька діб.

Проте сучасна медицина не вважає цю хворобу фатальною. Збудник чутливий до низки звичайних антибіотиків. Головна умова одужання – рання діагностика. Якщо розпочати терапію в перші години чи добу після появи симптомів, шанси на повне одужання надзвичайно високі. У такому разі пацієнта ізолюють, а контактним особам призначають профілактичний курс антибіотиків, перетворюючи потенційну епідемію на контрольовану локальну ситуацію.

Чи загрожує легенева чума з Росії українцям та фронту

Україна офіційно звернулася до Всесвітньої організації охорони здоров'я через відкриті повідомлення про смерть лаборантки протичумного інституту в Росії та ймовірний спалах легеневої чуми. Як повідомили в Центрі громадського здоров'я МОЗ України, наразі діагноз не має офіційного підтвердження, а загальний ризик для нашої країни оцінюється як мінімальний.

У своєму запиті Київ попросив ВООЗ уточнити, чи надходили офіційні дані від РФ, а також надати результати верифікації та аналіз загроз. У відповідь на це в організації зазначили, що станом на 5 жовтня отриманої від Москви інформації недостатньо для незалежної оцінки. За попередніми ж оцінками речника ВООЗ Крістіана Ліндмаєра, ризики для Європи та самої Росії є низькими, а для Іркутська — від помірного до низького.

У ЦГЗ наголошують, що вітчизняна система епіднагляду повністю готова до ймовірних викликів і має чіткі алгоритми: ізоляцію хворих, швидку лабораторну діагностику, пошук контактних осіб та протиепідемічні заходи. Водночас фахівці закликають українців зберігати спокій і нагадують, що купувати чи приймати антибіотики "про запас" або для самопрофілактики не варто.

Поки світ обговорює ситуацію навколо Сибіру, епідеміологи нагадують про інші небезпечні інфекції, з якими стикаються мандрівники. Так, навесні під час рейсу круїзного судна MV Hondius із Аргентини було зафіксовано спалах хантавірусу, який забрав життя деяких пасажирів.