Астероїд Магучіх і заборонений стрибок Радівілова: що називали на честь українських спортсменів

Українська стрибунка у висоту Ярослава Магучіх отримала незвичайне визнання – на її честь назвали астероїд поблизу Юпітера. Про це стало відомо після відкриття іменної зірки олімпійської чемпіонки на київській «Площі зірок» 7 жовтня.

Проте Магучіх далеко не перша українська спортсменка, чиє ім'я увічнили настільки незвичним способом. Серед вітчизняних чемпіонів є ті, чиї прізвища носять космічні об'єкти та унікальні гімнастичні елементи. Причому один із таких рухів навіть заборонили виконувати через надмірну небезпеку.

Ярослава Магучіх – астероїд поблизу Юпітера

У серпні 2025 року мала планета під номером 57915 офіційно отримала назву Mahuchikh. Астероїд відкрили ще 9 березня 2002 року в американському штаті Аризона, але понад два десятиліття він мав лише тимчасове позначення 2002 EB110.

Небесне тіло належить до троянських астероїдів Юпітера, які обертаються навколо Сонця поблизу орбіти планети-гіганта.

У документах Міжнародного астрономічного союзу зазначили головні досягнення українки – золото Олімпіади-2024 у Парижі, бронзу Ігор у Токіо та світовий рекорд зі стрибків у висоту – 2,10 метра.

Віталій та Володимир Клички – спільний астероїд

Ще задовго до Магучіх власне небесне тіло отримали легендарні українські боксери Віталій та Володимир Клички.

Астероїд (212723) Klitschko відкрили 14 вересня 2007 року в Андрушівській астрономічній обсерваторії на Житомирщині. У жовтні 2009-го об'єкт отримав назву на честь братів, які на той момент уже були всесвітньо відомими чемпіонами з боксу.

На відміну від астероїда Магучіх, Klitschko розташований у головному поясі астероїдів між Марсом і Юпітером. Повний оберт навколо Сонця він здійснює приблизно за 3,76 року.

Лілія Подкопаєва – гімнастичні елементи, які пережили її кар'єру

Дворазова олімпійська чемпіонка Атланти-1996 Лілія Подкопаєва залишила після себе не лише медалі, а й елементи у міжнародних правилах спортивної гімнастики.

Її прізвище отримали вправи в опорному стрибку та вільних вправах. Найвідомішим став подвійний переворот уперед із поворотом на 180 градусів, який українка продемонструвала на чемпіонаті світу 1995 року.

Цей складний акробатичний елемент і сьогодні відомий як Podkopayeva. Його виконання вимагає надзвичайної точності, адже спортсменка повинна здійснити два оберти в повітрі з додатковим поворотом перед приземленням.

Ігор Радівілов – стрибок, який заборонили через небезпеку

Мабуть, найбільш незвичайна історія пов'язана з українським гімнастом Ігорем Радівіловим.

На Олімпійських іграх 2016 року в Ріо-де-Жанейро він виконав унікальний опорний стрибок із потрійним сальто вперед. До того моменту ніхто не наважувався виконати такий елемент на офіційних міжнародних змаганнях.

Стрибок отримав назву The Radivilov та початкову оцінку складності 7,0 бала. Однак уже через кілька місяців Міжнародна федерація гімнастики ухвалила рішення заборонити його виконання через надзвичайно високий ризик серйозних травм.

Таким чином, Радівілов залишив своє ім'я в історії гімнастики завдяки елементу, який виявився занадто небезпечним для подальшого використання.

Петро Пахнюк – одразу два елементи з одним прізвищем

У 2020 році український гімнаст Петро Пахнюк продемонстрував на етапі Кубка світового виклику в угорському Сомбатгеї одразу два нові елементи на паралельних брусах.

Обидва рухи передбачають складні акробатичні обертання, але відрізняються завершальним положенням спортсмена.

Міжнародна федерація гімнастики офіційно затвердила назви Pakhniuk та Pakhniuk II. Перший отримав категорію складності E, а другий – F.

Цікаво, що українець виконав перший елемент у кваліфікації, а другий – уже під час фіналу того самого турніру.

Ілля Ковтун – увійшов до правил гімнастики у 18 років

Ще один українець, Ілля Ковтун, отримав іменний елемент у грудні 2021 року, коли йому було лише 18 років.

На етапі Кубка світового виклику у словенському Копері він успішно виконав новий рух на паралельних брусах – переворот назад з упору на руках із поворотом на чверть оберту до одного бруса.

Елемент офіційно отримав назву Kovtun та був внесений до міжнародних правил із категорією складності C.

Через три роки гімнаст став срібним призером Олімпійських ігор у Парижі саме у вправах на паралельних брусах.

Отже, українські спортсмени залишають слід не лише в турнірних таблицях та списках рекордів. І якщо деякі досягнення з часом перевершують, то назви небесних тіл та іменні спортивні елементи можуть зберігати пам'ять про своїх творців десятиліттями.