Чверть століття по тому…. майже. Як змінилася збірна Туреччини

Meta.ua разом із беттінг-партнером betking представляє серію матеріалів, присвячених ЧС-2026, який відбудеться у США, Канаді та Мексиці.

На відміну від збірних Норвегії, Шотландії та Австрії, у команди Туреччини перерва між участьами у чемпіонатах світу була коротшою — на чотири роки. Востаннє турки виступили на мундіалі 2002 року в Японії та Південній Кореї і стали одним із головних відкриттів того турніру, а потім не могла на нього відібратися майже чверть століття, до 2026 року.
Втім, туркам не звикати до тривалих перерв між участю у чемпіонатах світу. У 2002 році вони повернулися на мундіаль після майже піввікової перерви — до того вперше і востаннє вони зіграли на головному турнірі чотириріччя в 1954 році і тільки за результатом особистої зустрічі не змогли обійти майбутніх чемпіонів світу, збірну ФРН, у боротьбі за друге місце в груповому етапі.

Як вони пройшли відбір тоді й зараз

На чемпіонат світу 2002 року збірна Туреччина відібралася через стикові матчі. У своїй групі турки посіли друге місце після збірної Швеції. При цьому єдині змогли відібрати очки у шведів на їхньому полі, зігравши в Гетеборзі внічию з рахунком 1:1 — і це стало єдиною для турків втратою очок у гостях. Усі чотири решти виїзних матчів вони виграли, а вдома втратили очки зі Словаччиною, зігравши з нею внічию 1:1, та з аутсайдером, збірною Македонії. У тій зустрічі у Бурсі збірна Туреччини програвала 0:2, відігралася, пропустила третій гол та ще раз зрівняла — 3:3. А у стикових матчах турки без проблем переграли команду Австрії з рахунком 6:0 за сумою двох зустрічей.

Відбір на ЧС-2026 став для Туреччини якоюсь мірою схожим. Єдині змогли дати очки у лідера своєї групи, Іспанії, на їхньому полі і цей матч став єдиною для турків гостьовою втратою очок. При цьому вдома вони програли іспанцям 0:6 і це теж стало єдиною втратою очок у домашніх матчах. У підсумку збірна Туреччини посіла у групі друге місце, а у стиковому плей-офф по черзі мінімально обіграла команди Румунії та Косова.

Воротарі

У 2002 році беззастережно основним воротарем збірної Туреччини був Рюштю Речбер, основний воротар "Фенербахче" та легенда турецького футболу з двома чемпіонатами Європи за плечима. Власне, Рюштю і став одним із лідерів того складу збірної Туреччини. А ось зі змінниками у нього було не все так райдужно — Омер Чаткич з «Газіантепспору», який у 2000 і 20021 роках несподівано став бронзовим призером турецької Суперліги, і Зафер Езгюлтекін з ще скромнішого «Анкарагюе01» зміг обіграти іспанський «Атлетіко» Мадрид, щоправда, лише вдома з рахунком 1:0, а потім у гостях пропустив тричі без викрута. Омер у складі збірної їздив ще на Євро-2000, а для Зафера ЧС-2022 так і залишився єдиним великим турніром у кар'єрі.

У нинішньому скликанні турецької збірної воротарська лінія виглядає цікавіше, ніж чверть століття тому, в плані клубної приналежності, але не без «але». Наразі у розпорядженні головного тренера турків Вінченцо Монтелли є основний воротар «Галатасараю» Урджан Чакир, а також резервісти «Фенербахче» Мерт Гюнок та англійського «Манчестер Юнайтед» Алтай Байиндир. Урджан у нинішньому сезоні зіграв 38 матчів у всіх турнірах і зробив 11 клін-шитів у Суперлізі, хоча його дублер Гюнай Гювенч отримував стабільну ігрову практику — на його рахунку 16 зустрічей. 37-річний ветеран Мерт узимку перебрався з «Бешикташа», де втратив місце в основі, у «Фенербахче», де сів на лаву запасних під Едерсоном Мораєсом. Зігравши лише вісім матчів. А Алтай поки не може виграти конкуренцію за місце у воротах «Манчестер Юнайтед» у бельгійця Сенне Ламменса — цього сезону на його рахунку лише 6 матчів у всіх турнірах.

Захисники

Костяком захисту збірної Туреччини зразка 2002 року були троє гравців зі складу «Галатасарая», який у 2000 році взяв Кубок УЄФА та Суперкубок УЄФА. Бюлент Коркмаз грав у складі національної команди на Євро-96, а Євро-2000 пропустив; а для Хакана Юнсала та Фатіка Ак'еля Євро-2000 був першим великим турніром збірних у кар'єрі. До літа 2002 в обох за плечима були невдалі переходи в чемпіонат топ-5. Фатіх першу половину сезону 2001/02 провів в іспанській «Майорці», за яку зіграв п'ять матчів і взимку повернувся до Туреччини, але у «Фенербахчі», де одразу став основним. А Хакан тієї ж зими перебрався в англійський «Блекберн», зіграв на нього вісім матчів і після чемпіонату світу повернувся до «Галатасараї». Ще одним ключовим захисником тієї збірної був Алпай Озалан із «Астон Вілли». В англійський клуб Алпай прийшов у 2000 році із «Синт Жетпаспора» і одразу став основним захисником «віланів». Але сезон 2001/02 для туру був зіпсований тяжкою травмою, від якої він встиг відновитися якраз вчасно, щоб зіграти на чемпіонаті світу. Емре Ашик у сезоні 2001/02 зміг закріпитися в основі «Галатасарая», а Юміт Озат одразу після літнього трансферу з «Генчлербірліги» став основним у «Бешикташі».

У нинішній збірній Туреччини одразу троє футболістів грають у чемпіонатах топ-5. Зекі Челік, один із віце-капітанів команди, давно основний в італійській «Ромі», яка стала третьою за підсумками сезону в Серії А. Озан Кабак — також уже не перший сезон гравець основного складу у німецькому «Хоффенхаймі», який за підсумками сезону в Бундеслізі посів п'яте місце. І лише Ферді Кадіолу тільки цього сезону закріпився в основі англійського «Брайтона», восьмої команди за підсумками сезону в Прем'єр-лізі. Компанію їм складають по два гравці з «Фенербахче» та «Галатасарая». Ветеран Чаалар Сеюнджю повернувся до стамбульського клубу взимку 2024 року і зіграв у чвертьфіналі Ліги конференцій, але цього сезону зіграв лише 19 матчів у всіх турнірах. На відміну від Мерта Мюлдюра, який цього сезону був основним захисником «фенербахче». Ерен Елмали з «Галатасараю» у нинішньому сезоні відзначився насамперед тривалою дискваліфікацією за участь у нелегальних ставках, а його одноклубник Абдулкерім Бардакджи виділявся проблемами з дисципліною — сім жовтих та одна червона картка цього сезону. Ще більш недисциплінований — ветеран Самет Акайдін та скромного «Чайкур Ризеспора» - 11 жовтих та одна червона картка за нинішній сезон. А Меріх Демірал у 2023 році ухвалив сумнівне рішення у 25 років перейти до чемпіонату Саудівської Аравії. Так, там він основний, але це таки не італійська Серія А, де він був основним в «Аталанті», коли та боролася за призові місця.

Півзахисники

У півзахисті збірної Туреччини на чемпіонат світу 2002 року поїхали одразу четверо володарів єврокубків у складі «Галатасараю». І всі встигли піти на підвищення - зі змінним успіхом. Емре Белезолу та Окан Бурук влітку 2001 року перейшли до «Інтеру». Есре поступово заграв і став основним, а Окан зіграв лише 41 матч за три сезони і повернувся до Туреччини, у «Бешикташ». Юміт Давала того ж літа 2001 року пішов у «Мілан» і зіграв за «россонері» лише 10 матчів, потім перейшов до «Інтеру», звідки ходив по орендах перш, ніж під кінець кар'єри провести непоганий сезон у «Вердері» у Бундеслізі. І лише Ергюн Пенбе залишався лідером півзахисту «Галатасарая». Тугай Керімолу пішов з «Галатасараю» у 1999-му році, а сезон 2001/02 був його першим у «Блекберні», де він одразу став гравцем основи, а самі «бродяги» посіли 10-е місце у Прем'єр-лізі. Ще одним лідером півзахисту турків був Йилдирай Баштюрк, новий фіналіст Ліги чемпіонів з леверкузенським «Байєром», в якому був беззаперечним гравцем основи. А Мустафа Іззет із «Лестера» був одним із найкращих асистентів англійської Прем'єр-ліги. Компанію їм склали два ветерани збірної Тайфур Хавутчу з «Бешикташа» та Абдулла Ерджан із «Фенербахче». Обидва грали на Євро-2000, а Абдулла ще й на Євро-96.

У нинішньому скликанні збірної Туреччини півзахисників лише п'ятеро. Серед них — капітан команди хакан Чалханолу, беззастережно основний в італійському «Інтері», з яким цього сезону зробив дубль — виграв Серію А та Коппа Італія, а до того двічі поспіль грав у фіналі Ліги чемпіонів. Ще один футболіст із чемпіонату топ-5 — Саліх Езджан, але в нього сезон був не таким добрим, як у Хакана. Першу половину сезону Саліх провів у дортмундській «Боруссії», за яку зіграв 12 матчів у всіх турнірах, а потім сходив в оренду до «Вольвсбурга», який за підсумками сезону вибув із Бундесліги. По одному гравцю у півзахисті із усіх трьох турецьких грандів. Але якщо Оркун Кекчю в «Бешикташі» та Ісмаїл Юксек а «Фенербахче» були основними, то сезон Каана Айхана в «Галатасараї» виявився зіпсованим травмами, через які він зіграв лише 29 матчів у всіх турнірах.

Форварди

З п'яти форвардів збірної Туреччини на чемпіонаті світу троє були зі складу «Галатасараю», який брав єврокубки. Аріф Ердем та Хасан Шаш, як і раніше, грали у складі стамбульського клубу. Аріф встиг невдало сходити до іспанського «Реалу Сосьєзада», де за півроку більше лікувався, ніж грав, і перезавантажити кар'єру в «Галатасараї», повернувши свою форму — 23 роки в 45 матчах сезону 2001/02 стали його особистим рекордом результативності. Хасан, як і раніше, залишався основним форвардом «Галатасарая», а Хакан вдруге в кар'єрі спробував себе в Серії А. В «Інтері» він не зміг посунути Роналдо та Крістіана В'єрі, а з «Пармою» в 2002 році взяв Коппа Італія і зіграв у його фіналі. Для Ніхата Кахведжі сезон 2001/02 став початком довгої та вдалої кар'єру в Ла Лізі у складі «Реал Сосьєдада», а Ільхан Мансіз із «Бешикташа» поїхав до Японії та Південної Кореї у статусі кращого снайпера чемпіонату Туреччини спільно з Аріфом Ердемом.

На чемпіонат світу 2026 року у складі збірної Туреччини поїхали одразу дев'ять форвардів. Із них троє представляють чемпіонати топ-5. Кенан Йилдиз у складі "Ювентуса" став найкращим снайпером Серії А, Арда Гюлер провів хороший сезон в іспанському "Реалі" Мадрид, а Джан Узун був одним з основних гравців "Айнтрахта" Франкфурт-на-Майні, який посів 8-е місце за підсумками сезону в Бун. Також хороший сезон провів Деніз Гюль, який став основним форвардом португальського Порту і дійшов з ним до чвертьфіналу Ліги Європи. Керем Актюрколу, один із найрезультативніших гравців нинішньої збірної Туреччини, минулого літа повернувся до Суперліги після сезону в португальській «Бенфіці» і у складі «Фенербахче» забив 15 голів у 44 матчах цього сезону. А його одноклубник Оюз Айдин цього сезону в 36 матчах нічого не забив, але запам'ятався трьома результативними передачами в матчі Кубка Туреччини проти «Ерзурумспора», в якому вийшов на заміну на 61-й хвилині. Альпер Йілмаз забив 12 голів у 29 матчах за «Галатасарай», а його одноклубник Юнус Акгюн такою результативністю похвалитися не може – йому сезон зіпсували травми. Також травми зіпсували сезон ветерану Ірфану Кахведжі, який належить «Фенербахче», але другу половину сеон провів в оренді в «Касимпаші», де забив 2 голи та зробив 3 результативні передачі у 16 ​​матчах. Але сама «Касимпаша» у Суперлізі була аутсайдером і посіла 13 місце за підсумками сезону.

***

Воротарські лінії збірних Туреччини 2002 та 2026 приблизно рівні за силою — у них є чудові основні воротарі та проблема з їхніми дублерами. У Рюштю це були воротарі турецьких середняків, Урджан — резервісти турецького та англійського грандів. У полі в Туреччині зразка 2002 року було багато гравців «Галатасарая», який за рік до того виграв Кубок УЄФА, і всі ці гравці все ще були в оптимальній формі, хоча деякі з них перейшли в клуби європейської топ-5 з різним успіхом. У нинішній збірній Туреччини теж є нещодавні володарі та фіналісти єврокубків та є гравці, чий нинішній сезон був зіпсований травмами та тривалими дискваліфікаціями. Тож і тут зразкова рівність — не можна однозначно сказати, яка зі збірних мала найкращий склад.

У 2002 році збірна Туреччини на чемпіонаті світу посіла третє місце і стала одним із його головних відкриттів та хайлайтів. Ільхан Мансіз став одним із найкращих снайперів, а Рюштю Речбер, Алпай Озалан та Хасан Шаш увійшли до символічної збірної турніру. На чемпіонаті світу 2026 року турки потрапили до групи до Австралії, Парагваю та США — склад більш рівний, ніж Бразилія, Коста-Ріка та Китай у 2002-му, але і з такої групи нинішня збірна Туреччини цілком здатна вийти у плей-офф і, можливо, знову стати одним із найяскравіших моментів чемпіонату.