Емері здобув 100-ту перемогу в АПЛ: хто найшвидше досягав 50, 100 та 200 звитяг

Головний тренер «Астон Вілли» Унаї Емері досягнув знакової позначки в Англійській Прем'єр-лізі. 17 жовтня бірмінгемський клуб переміг «Ньюкасл» із рахунком 1:0 у матчі сьомого туру сезону 2026/27, а для 54-річного іспанського фахівця ця перемога стала ювілейною, 100-ю в чемпіонаті Англії.

Для досягнення цього результату Емері знадобилося 197 матчів. За швидкістю здобуття першої сотні перемог він розділив дев'яте місце в історії АПЛ, повторивши результати Жерара Ульє, Кенні Далгліша та Маурісіо Почеттіно.

Водночас абсолютний рекорд належить Пепу Гвардіолі, який здобув 100 перемог лише за 134 зустрічі. Жозе Моурінью знадобилося 142 матчі, Юргену Клоппу — 159, а легендарному Алексу Фергюсону — 162.

Цікаво, що лідери за швидкістю досягнення 50, 100 та 200 перемог відрізняються. Якщо першу півсотню найшвидше здобув Моурінью, то обидва наступні рубежі підкорилися Гвардіолі.

Гол Манзамбі приніс Емері історичну перемогу

17 жовтня «Астон Вілла» зустрічалася з «Ньюкаслом» на стадіоні «Сент-Джеймс Парк».

Єдиний м'яч у поєдинку на 36-й хвилині забив 21-річний Йоган Манзамбі. Півзахисник ударом головою завершив атаку бірмінгемців та приніс гостям перемогу.

Особливо символічно, що саме Манзамбі став автором історичного гола. Влітку 2026 року «Ньюкасл» намагався підписати футболіста, але «Астон Вілла» випередила конкурентів, придбавши його у «Фрайбурга».

Для швейцарського півзахисника цей м'яч став третім у нинішньому сезоні АПЛ.

«Ньюкасл» намагався відігратися, проте не зміг організувати достатньо небезпечних атак. Команда Маттіаса Яйссле продовжила невдалу серію, тоді як бірмінгемці здобули четверту перемогу в п'яти останніх матчах у всіх турнірах.

Для Емері результат мав особливе значення: він став одним із найшвидших тренерів, які здобули 100 перемог у Прем'єр-лізі.

100 перемог за 197 матчів: статистика Емері

Іспанський тренер працює в Англії не вперше. У травні 2018 року він очолив лондонський «Арсенал», замінивши Арсена Венгера, який керував командою протягом 22 років.

Перший англійський етап кар'єри Емері тривав до листопада 2019 року.

За цей період він провів 51 матч в АПЛ, здобувши 25 перемог, 13 разів зігравши внічию та зазнавши 13 поразок.

До чемпіонату Англії іспанець повернувся восени 2022 року, очоливши «Астон Віллу», яка тоді перебувала на 16-му місці турнірної таблиці.

Саме у Бірмінгемі він досяг найбільших успіхів в АПЛ.

Статистика Унаї Емері в чемпіонаті Англії:

Отже, три чверті своїх перемог в АПЛ Емері здобув саме на чолі «Астон Вілли».

Показово, що його результати в Бірмінгемі стали кращими, ніж у Лондоні, хоча «Арсенал» традиційно має вищий статус та більші можливості.

У середньому Емері здобуває 1,75 очка за матч протягом англійської кар'єри. У «Астон Віллі» цей показник становить 1,75, тоді як в «Арсеналі» — 1,73.

Невелика різниця в середній кількості очок приховує головне досягнення іспанця: саме він перетворив бірмінгемську команду з представника нижньої частини таблиці на постійного претендента на єврокубки.

Хто найшвидше здобував 50 перемог в АПЛ

Перший великий рубіж у кар'єрі тренера — 50 перемог.

Абсолютним рекордсменом за швидкістю його досягнення залишається Жозе Моурінью.

Португальському фахівцю знадобилося лише 63 матчі на чолі «Челсі», щоб здобути 50 перемог в англійському чемпіонаті.

Це сталося під час першого періоду його роботи в Лондоні, коли Моурінью створив одну з найсильніших команд в історії АПЛ.

Найшвидші тренери за кількістю матчів до 50 перемог:

Цікаво, що Гвардіола поступився Моурінью на цьому відрізку лише шістьма матчами.

Антоніо Конте, який очолив «Челсі» влітку 2016 року, також продемонстрував феноменальний старт. Італієць виграв чемпіонат уже в першому сезоні, здобувши 30 перемог у 38 зустрічах.

Досягти позначки в 50 звитяг йому вдалося за 73 матчі.

Ще один колишній тренер «Манчестер Сіті» Мануель Пеллегріні витратив на це 75 поєдинків.

Алекс Фергюсон завершив першу півсотню за 82 матчі АПЛ. Варто враховувати, що до створення Прем'єр-ліги у 1992 році шотландець уже шість років працював із «Манчестер Юнайтед».

Тому його статистика в цьому рейтингу починається не з моменту призначення головним тренером клубу, а з першого сезону нового формату чемпіонату.

Гвардіола — рекордсмен за швидкістю досягнення 100 перемог

Якщо на дистанції перших 50 перемог Моурінью випереджав усіх конкурентів, то на наступному відрізку лідерство перехопив Пеп Гвардіола.

29 грудня 2019 року його «Манчестер Сіті» переміг «Шеффілд Юнайтед» із рахунком 2:0.

Ця перемога стала для іспанця 100-ю в АПЛ. Для досягнення позначки знадобилося лише 134 матчі.

Попередній рекорд Моурінью становив 142 зустрічі.

Найшвидші тренери до 100 перемог в історії АПЛ:

Таким чином, Емері лише повторив досягнення одразу трьох відомих тренерів.

Серед них особливо цікавою є постать Маурісіо Почеттіно, який, як і нинішній наставник «Астон Вілли», працював із командами, що не завжди входили до числа головних претендентів на чемпіонство.

Аргентинець розпочинав англійську кар'єру в «Саутгемптоні», а згодом очолив «Тоттенгем» і перетворив лондонців на регулярних учасників Ліги чемпіонів.

Мікель Артета, який у 2019 році замінив Емері в «Арсеналі», досягнув першої сотні перемог за 169 матчів.

Сталося це 28 квітня 2024 року після перемоги над «Тоттенгемом» (3:2) у північнолондонському дербі.

Цікаво, що Артета випередив свого попередника на 28 зустрічей, хоча розпочинав самостійну тренерську кар'єру саме в лондонському клубі.

200 перемог: Гвардіола випередив навіть Фергюсона

Ще більш показовим є рейтинг тренерів, які найшвидше досягали позначки у 200 перемог.

Тут Гвардіола має величезну перевагу над конкурентами.

Іспанцю знадобилося лише 269 матчів, щоб здобути 200 перемог у чемпіонаті Англії.

Для порівняння, Юрген Клопп досягнув цього показника за 318 зустрічей, а Алекс Фергюсон — за 322.

Найшвидші тренери до 200 перемог в АПЛ:

Різниця між Гвардіолою та Клоппом становить 49 матчів — понад один повний сезон АПЛ.

Ще цікавіше, що для перших 200 перемог Гвардіолі знадобилося на 57 зустрічей менше, ніж Моурінью.

Попри рекордний старт португальця, на довшій дистанції іспанський тренер виявився значно ефективнішим.

Клопп здобув 200-ту перемогу 31 січня 2024 року, коли «Ліверпуль» розгромив «Челсі» з рахунком 4:1.

Тоді німець став лише сьомим тренером в історії АПЛ, який досягнув цієї позначки.

Водночас найбільший розрив у рейтингу спостерігається між Арсеном Венгером та Девідом Моєсом.

Французькому фахівцю знадобилося 332 матчі, тоді як шотландцю — одразу 511.

Різниця становить 179 зустрічей, або майже п'ять повних сезонів.

Це пояснюється різними завданнями тренерів. Венгер очолював «Арсенал», який регулярно боровся за чемпіонство, тоді як Моєс більшу частину кар'єри працював із клубами, що претендували на місця в середині таблиці або єврокубковій зоні.

Фергюсон виграв найбільше, але Гвардіола був швидшим

Попри рекорди Гвардіоли за швидкістю досягнення великих позначок, абсолютним лідером АПЛ за кількістю тренерських перемог залишається Алекс Фергюсон.

Легендарний шотландець виграв 528 із 810 матчів, проведених у Прем'єр-лізі.

За 21 сезон існування турніру під його керівництвом «Манчестер Юнайтед» здобув 13 чемпіонських титулів.

Для порівняння, Арсен Венгер має 476 перемог у 828 матчах і три титули АПЛ.

Гвардіола завершив роботу в «Манчестер Сіті» у 2026 році після десяти сезонів. За цей час іспанець виграв шість чемпіонств, зокрема чотири поспіль із 2021 до 2024 року.

Найвищим показником його результативності залишається сезон 2017/18, коли «Манчестер Сіті» набрав рекордні 100 очок, здобув 32 перемоги та забив 106 м'ячів.

Водночас Фергюсон зберігає колосальну перевагу за тривалістю успішної роботи та загальною кількістю титулів.

Таким чином, якщо оцінювати тренерів за швидкістю набору перемог, перевагу має Гвардіола. Якщо ж враховувати загальну кількість перемог та чемпіонств, недосяжним лідером залишається Фергюсон.

Як Емері перетворив «Астон Віллу» на єврокубкову команду

Досягнення Унаї Емері має особливе значення з огляду на шлях його команди.

Коли іспанець очолив «Астон Віллу» восени 2022 року, клуб перебував лише на 16-му місці в чемпіонаті.

Проте вже за підсумками сезону 2022/23 бірмінгемці фінішували сьомими та отримали путівку до Ліги конференцій.

Наступна кампанія стала ще успішнішою.

У сезоні 2023/24 команда посіла четверте місце в АПЛ, уперше за багато років забезпечивши собі участь у головному клубному турнірі Європи.

Цікаво, що тоді «Астон Вілла» під керівництвом Емері двічі перемогла «Арсенал», який боровся за чемпіонський титул із «Манчестер Сіті».

У травні 2024 року іспанський тренер підписав новий контракт із клубом до 2029-го.

У сезоні 2025/26 Емері привів бірмінгемців до перемоги в Лізі Європи, здобувши рекордний для тренерів п'ятий трофей цього турніру.

Таким чином, за чотири роки роботи він не лише покращив становище «Астон Вілли» в чемпіонаті, а й повернув команду до числа помітних учасників європейських турнірів.

Історична сотня перемог в АПЛ стала ще одним підтвердженням цієї роботи.

Скільки Емері потрібно для наступного ювілею

Після перемоги над «Ньюкаслом» в активі іспанського тренера 100 звитяг у 197 матчах Прем'єр-ліги.

Щоб досягнути наступного великого рубежу — 200 перемог, йому необхідно виграти ще 100 зустрічей.

За нинішнього відсотка перемог у 50,8% це потребувало б приблизно 197 додаткових матчів, або більш ніж п'яти повних сезонів.

У такому випадку Емері досягнув би 200 перемог приблизно за 394 зустрічі.

Це значно повільніше за рекорд Гвардіоли, але швидше, ніж відповідні показники Девіда Моєса та Гаррі Реднаппа.

Звісно, подібні розрахунки мають лише математичний характер. Реальний результат залежатиме від тривалості роботи тренера в АПЛ, рівня команди та її стабільності.

Проте нині Емері вже перебуває серед найуспішніших наставників чемпіонату за швидкістю досягнення першої сотні.

Цікаво, що досягнення іспанця також підкреслює важливість другого шансу в англійському футболі.

Після звільнення з «Арсенала» у 2019 році його роботу в АПЛ часто оцінювали неоднозначно. Однак повернення з «Астон Віллою» дозволило тренеру суттєво зміцнити репутацію.

Тепер в історії чемпіонату Англії Емері стоїть поруч із Кенні Далглішем, Жераром Ульє та Маурісіо Почеттіно, а попереду залишаються лише вісім тренерів, які досягнули 100 перемог швидше.

Абсолютним рекордсменом одразу за двома великими показниками — 100 та 200 перемог — залишається Пеп Гвардіола.

Але ювілей Емері доводить, що шлях до тренерської еліти не обов'язково починається з роботи в клубі, який щороку бореться за титул. Іноді головним досягненням стає здатність перетворити середняка чемпіонату на команду, яка регулярно перемагає та бореться за найвищі місця.