Хто забивав із передач Шевченка: інший бік кар’єри українського бомбардира

Кар’єру Андрія Шевченка найчастіше згадують через його удари. Але в найвідоміших матчах українця є й інші епізоди: простріл на партнера у фіналі Ліги чемпіонів, передача під удар на чемпіонаті світу, коротка комбінація біля штрафного в АПЛ. У цих атаках прізвище Шевченка залишалося поруч із голом, хоча забивав хтось інший.

Згадуємо чотирьох футболістів, які скористалися його передачами. Кожна історія показує окремий спосіб, у який нападник допомагав команді: знаходив партнера перед воротами, підтримував його ривок або повертав м’яч після короткого пасу.

Ернан Креспо: передача у фіналі Ліги чемпіонів

25 травня 2005 року «Мілан» і «Ліверпуль» зіграли в Стамбулі фінал, який завершився 3:3 та перемогою англійців у серії пенальті. У першому таймі Шевченко допоміг «Мілану» зробити рахунок 2:0.

На 39-й хвилині Кака розвинув атаку й вивів українця на вільний простір праворуч. Шевченко спрямував м’яч поперек штрафного до Креспо, якому залишалося завершити комбінацію з близької відстані. Тут важливим було продовження атаки: отримавши гостру передачу, Андрій одразу знайшов партнера в кращій позиції.

За п’ять хвилин Креспо забив ще раз — уже після прямої передачі Кака. Тож у двох голах аргентинця були різні останні паси: спочатку Шевченка, потім бразильця.

Максим Калиниченко: обмін асистами на чемпіонаті світу

19 червня 2006 року в Гамбурзі Україна перемогла Саудівську Аравію 4:0. Це була перша перемога збірної у фінальній частині чемпіонату світу, а Шевченко та Калиниченко того вечора по черзі допомогли забити один одному.

На початку другого тайму Калиниченко подав зі штрафного, і Шевченко головою зробив рахунок 3:0. Наприкінці зустрічі ролі змінилися. Андрій прорвався ліворуч, увійшов до штрафного й віддав м’яч Калиниченку, який на 84-й хвилині забив четвертий гол.

Цей епізод добре доповнює портрет Шевченка-нападника. Він сам просунув м’яч до воріт, змусив голкіпера реагувати на свій рух, а завершення залишив партнерові. Калиниченко отримав можливість пробити після того, як основну роботу з розвитку атаки вже виконав капітан.

Дідьє Дрогба: коротка комбінація проти «Вотфорда»

11 листопада 2006 року «Челсі» розгромив «Вотфорд» 4:0. Дрогба оформив хет-трик, а один із його голів став результатом обміну передачами із Шевченком.

На 36-й хвилині івуарієць віддав короткий пас українцеві й продовжив рух до штрафного, відірвавшись від Денні Шитту. Шевченко повернув м’яч партнерові, після чого Дрогба пробив повз Бена Фостера. Рахунок став 2:0.

Після перерви Дрогба відповів результативною передачею: Шевченко прийняв м’яч грудьми й забив третій гол «Челсі». За один матч нападники продемонстрували взаємодію в обох напрямках.

Показовим був і перший гол господарів. За описом репортажу, Шевченко не торкнувся прострілу Жеремі, проте відтягнув двох захисників і звільнив простір Дрогба. Це приклад корисної роботи в гольовій атаці, яку слід відрізняти від самої передачі.

Алекс: асист для центрального захисника

26 грудня 2007 року «Челсі» та «Астон Вілла» зіграли 4:4. Шевченко забив двічі, допомігши господарям відігратися з 0:2, а потім створив гол для Алекса.

Бразильський центральний захисник підключився до атаки. Шевченко розвернувся з м’ячем і віддав передачу під його продовження руху. На 66-й хвилині Алекс завершив комбінацію та вперше вивів «Челсі» вперед — 3:2.

Для українця це був матч із прямою участю в трьох голах: два власні удари й останній пас на партнера. «Челсі» не втримав перемогу, але епізод з Алексом залишив ще один приклад того, як Шевченко читав підключення з глибини та допомагав забивати футболістам іншого амплуа.

У цих чотирьох історіях поруч із Шевченком опинилися два нападники, півзахисник і центральний захисник. Відрізнялися й передачі: простріл Креспо, пас після прориву Калиниченку, повернення м’яча Дрогба та передача під ривок Алекса. Саме такі епізоди пояснюють, чому цінність бомбардира для партнерів виходила за межі його власних голів.