Інвестиції у футбол. Як розвивається Алверка – клуб Вінісіуса Жуніора

Заснований 1 вересня 1939 року португальський клуб Алверка за свою тривалу історію не може похвалитися суттєвими досягненнями навіть у рідній країні, не кажучи вже про якісь там міжнародні змагання. “Червоно-сині”, які мали зв'язки із Бенфікою у статусі фарм-клубу, лишень у 1998-му вперше вибралися в елітний дивізіон португальського футболу, де провели чотири роки, після чого вилетіли, а вже у 2005-му їх спіткало інше лихо – позбавлення професійного статусу через фінансові причини.

Утім, через двадцять років, в 2025-му, Алверка зуміла повернутися. Цей клуб оформив вихід до Прімейри, але одразу після цього зіткнувся із новими проблемами. Справа в тому, що Алверка належала родині Вісінтін, яка на той момент вже мала в елітному дивізіоні інший клуб – Санта-Клару. Подібного роду “поєднання” власника правилами не допускалося, й Вісінтінам довелося піти на продаж Алверки, причому це рішення було реалізоване заздалегідь, аби не зашкодити інтересам та амбіціям “червоно-синіх”.

У лютому 2025 року Алверка офіційно змінила власника. Родина Вісінтін продала контрольний пакет акцій клубу групі інвесторів за 8-10 мільйонів євро. Повідомлялося, що угода була проведена через компанію ALL Agenciamento Esportivo, яка має тісні зв'язки із родиною флангового нападника Реала та збірної Бразилії Вінісіуса Жуніора. Саме зірковий бразилець де-факто став головною особою та лідером вельми амбітного проекту під назвою Алверка, хоча юридично мажоритарним акціонером клубу є агент та близький друг Вінісіуса Тассілу Соареш.

Нові власники з ходу залучили до просування Алверки низку відомих особистостей. Зокрема, партнер Вінісіуса Жуніора по Реалу француз Едуардо Камавінга брав участь у презентації нової форми португальської команди, а ще до цього процесу був залучений американський репер і хороший знайомий бразильського форварда Тревіс Скотт. Останній продовжує залучатися «червоно-синіми» до співпраці у сферах комунікацій та маркетингу.

Сам факт придбання родиною та наближеними Вінісіуса Жуніора португальської Алверки не викликав великого резонансу у футбольному світі. В останні роки інвестиції діючих гравців у той чи інший клуб стали чимось досить буденним. Наприклад, партнер Вінісіуса Жуніора по Реалу голкіпер Тібо Куртуа має частку у французькому Ле Мані, а форвард “бланкос” Кіліан Мбаппе інвестував у Кан. Деякі інші екс-футболісти Реала також обрали схожий шлях: Лука Модрич є акціонером Суонсі, Кріштіану Роналду – співвласником Альмерії, а бразилець Роналдо на прізвисько “Феномен” у нещодавньому минулому володів одразу двома відомими клубами – бразильським Крузейро та іспанським Вальядолідом.

Природно, що через реалії кар'єри футболіста, що триває, Вінісіус Жуніор не має можливості присвячувати велику кількість часу вирішенню ключових питань розвитку Алверки. Однак наприкінці серпня минулого року бразилець приїжджав на матч “червоно-синіх” проти Бенфіки, що широко висвітлювалося у португальській пресі. Та гра завершилася поразкою дебютанта з рахунком 1:2, але загалом Алверка виглядала гідно, особливо для команди, яка тотально оновила склад. У минулому сезоні “червоно-сині” оформили 35 трансферів, що стало рекордом для португальського клубного футболу. Багато в чому це стало наслідком неминучих процесів розриву між Алверкою та Санта-Кларою, але також і з бажанням нових інвесторів дещо змінити підхід до роботи на трансферному ринку.

Вінісіус Жуніор, або його ключові радники, чудово розуміють, що португальська Прімейра цінується на континенті як ліга розвитку та зростання. Сюди часто приїжджають молоді бразильські ноунейми, які з часом виростають у зірок першої величини, обростаючи величезною кількістю заслуг та титулів. Одним із найбільш показових прикладів є центрбек Пепе, який у 2001 році перебрався з Бразилії на Піренеї, невдовзі перейшов з Марітіму до Порту, ​​а потім його кар'єра розвивалася ще стрімкіше, і він за десять сезонів у Реалі виграв три Ліги чемпіонів, три розіграші іспанської Ла Ліги, а у складі збірної Португалії, чиїм громадянством встиг обзавестися, – чемпіонат Європи-2016.

Алверка довгі роки також робила ставку на підписання маловідомих бразильців – вихованців великих та відомих академій тамтешніх клубів. З приходом Вінісіуса Жуніора до керівництва цей вектор був збережений, проте все ж таки зазнав деяких змін. Відтепер “червоно-сині” також дуже багато уваги приділяють досить багатому на молодих талантів регіону Іль-де-Франс у Франції. В результаті зміни вектора селекції Алверка стала другою після Жил Вісенте командою Прімейри в аспекті найбільшої кількості французьких підданих у складі.

Стратегія нових власників Алверки полягає у тому, щоб створити на базі клубу “ідеальну вітрину”. Боси “червоно-синіх” зауважили, що французькі молоді таланти найчастіше фізично більш потужні та атлетичні, аніж їхні бразильські однолітки. Це дозволяє їм набагато швидше адаптуватися до жорсткого футболу португальської Прімейри, ніж південноамериканцям. Недивно, що в Алверку відтепер намагаються підписувати більше французів саме у захист та опорну зону, а ось на бразильців, подібно до тактики Шахтаря, ставка робиться попереду, де "спадкоємці Пеле" отримують можливість куражитися та дивувати усіх своєю майстерністю та технікою.

Навіщо Алверка Вінісіусу Жуніору? В перспективі бразилець хоче опинитися на чолі свого роду мультиклубної системи на кшталт Red Bull або City Football Group. Крім того, близьке до форварда Реала агентство TFM/Roc Nation отримало чудову нагоду зробити на базі Алверки свого роду “перевалочну базу” талантів із менш відомих та сильних у більш відомі, сильні й багаті клуби. Тепер агенти можуть сміливо привозити маловідомого бразильця до Португалії, награвати його в Алверці, а потім продавати далі вже як футболіста із певними заслугами та показниками.

Також Алверка дозволяє Вінісіусу Жуніору додатково монетизувати власний імідж. Клуб, користуючись приналежністю до бразильця, активно залучає спонсорів, дорожче продає телевізійні права, що зрештою приносить більше прибутку його власникам.

У селекційному плані Алверка орієнтується на Брагу, намагаючись створити власну унікальну методику скаутингу та роботи на трансферному ринку, головна мета якої залишається такою самою, як і у “зброярів” – награвати футболістів для перепродажу їх у багатші клуби. Оскільки Вінісіус залишається діючим гравцем, то регламентні норми ФІФА забороняють йому безпосередньо здійснювати оперативне управління Алверкою. Однак через довірених осіб бразилець вже зараз намагається створити на базі "червоно-синіх" черговий “футбольний інкубатор талантів”, діяльність якого приноситиме гарний прибуток за умов мінімальних інвестицій. І якщо все складеться як треба, то на момент завершення футбольної кар'єри Вінісіус Жуніор виявиться справжнім футбольним магнатом, здатним керувати кар'єрами інших й заробляти на цьому реальні гроші.

Олексій СЛИВЧЕНКО