Колекціонери емблем. П'ятірка українських футболістів, які найчастіше змінювали команду

В епоху, коли вірність одному клубу стала неймовірною рідкістю, футбольні міграції перетворилися на буденність. Проте навіть на фоні сучасних тенденцій існують гравці, для яких зміна команди – це не просто кар'єрний крок, а справжній стиль життя. Український футбол має своїх яскравих «пілігримів», чия географія виступів змушує регулярно оновлювати сторінки на статистичних порталах. Ми зібрали п'ятірку найвідоміших українських футболістів, які змінили найбільше клубів за свою кар'єру.

Євген Буднік: 19 клубів у 9 країнах

Лідер нашого рейтингу, чиєму послужному списку може позаздрити будь-який тревел-блогер. Вихованець харківського футболу розпочинав свій шлях в Україні («Металіст», «Ворскла», «Сталь», «Карпати»), але згодом вирушив у безпрецедентне світове турне. Географія нападника охоплює Чехію («Слован»), Білорусь («Динамо» Мінськ), Австрію («Капфенберг»), Естонію («Левадія») та Вірменію («Урарту», «Пюнік»). Буднік навіть встиг пограти в екзотичній Індонезії за «Персіту». Останніми роками Євген облюбував південь Європи: змінивши кілька команд у Греції, 36-річний форвард продовжує колекціонувати записи в трудовій книжці у чемпіонаті Кіпру.

Адерінсола Есеола: 17 клубів у 4 країнах

Український форвард завжди вирізнявся колоритом та непередбачуваністю. Його кар'єра розділилася на кілька чітких етапів. У молодості Есеола шукав щастя в італійському мінорі, змінивши чотири команди рівня Серії D та Екселленци. Повернувшись до України, він встиг пограти за «Десну», «Олександрію», «Арсенал-Київ», «Зірку» та «Ворсклу». Проте його зірковий час настав у Казахстані, де він став одним із найкращих бомбардирів ліги у складі «Кайрата». Останніми роками віковий форвард грав у Болгарії за «Хебир», а згодом повернувся додому, де виступав за ФК «Львів» та столичну «ЮКСА».

Денис Дедечко: 15 клубів у 5 країнах

Вихованець київського «Динамо» вважався надзвичайно перспективним опорним півзахисником, мав потужний удар і навіть дебютував за національну збірну України у 2013 році. Проте постійна жага до змін зробила його кар'єру максимально строкатою. В Україні Денис грав за «Нафтовик», «Кривбас», «Ворсклу», «Олександрію» та «Маріуполь». Значну частину кар'єри він провів у сусідніх чемпіонатах, а також завойовував золото в Казахстані з «Астаною». На пізньому етапі кар'єри Дедечко відкрив для себе чемпіонати Вірменії («Арарат», «Ноа»), Естонії («Нарва-Транс») та Молдови, де додав до свого списку кишинівський «Зімбру».

Антон Шиндер: 14 клубів у 4 країнах

Форвард, який свого часу отримував виклик до збірної України від Олега Блохіна, побудував кар'єру, що нагадує географічний маятник. Його футбольне становлення відбувалося в Німеччині («Ян Регенсбург», «Гройтер Фюрт», «Аален»). Найкращі роки в Україні він провів у складі «Таврії» та «Ворскли», спробував закріпитися в донецькому «Шахтарі», але виграти жорстку конкуренцію не зміг. Після нетривалих вояжів до російського «Амкара», казахстанського «Тобола» та угорської «Кішварди», Шиндер вирішив повернутися туди, де все починалося. Нині 39-річний нападник продовжує грати в німецьких аматорських лігах, виступаючи за команду «Аммерталь».

Денис Олійник: 13 клубів у 4 країнах

Кар'єра Дениса Олійника – це історія величезного таланту, який на певному етапі міг сягнути топрівня європейського футболу. Після успішних виступів за харківський «Металіст» та дніпропетровський «Дніпро» Олійник відправився підкорювати Європу. Він провів два хороших сезони в нідерландському «Вітессі», спробував свої сили в німецькій Бундеслізі за «Дармштадт», проте травми завадили довго утримувати планку. Після короткого повернення в Україну Денис знайшов спортивну стабільність у Фінляндії, де відіграв майже сотню матчів за СІК. Завершувати кар'єру півзахисник повернувся на батьківщину, де поповнив своє резюме полтавською «Ворсклою», черкаським ЛНЗ та аматорським «Авангардом» із Лозової.