Кулушевський повертається після 525 днів: хто з футболістів найдовше відновлювався від травм

Півзахисник лондонського «Тоттенгема» Деян Кулушевський нарешті наблизився до повернення у великий футбол. 18 жовтня головний тренер команди Роберто Де Дзербі підтвердив, що 26-річний швед потрапить до заявки на матч восьмого туру Англійської Прем'єр-ліги проти «Ковентрі», який відбудеться 19 жовтня.

Кулушевський не виходив на поле в офіційних матчах із 11 травня 2025 року. Станом на 18 жовтня його відсутність триває рівно 525 днів, а до дня зустрічі з «Ковентрі» мине вже 526 днів.

За цей час у «Тоттенгемі» змінилося кілька тренерів, команда пережила непростий період, а сам футболіст переніс операцію та тривалу реабілітацію.

Проте повернення шведа — далеко не єдиний випадок, коли відомі футболісти пропускали понад рік через проблеми зі здоров'ям. Дехто не грав майже два роки, а інші після кількох операцій узагалі ризикували завершити кар'єру.

Що сталося з Кулушевським

Останній офіційний матч шведський півзахисник провів 11 травня 2025 року проти «Крістал Пелас».

Тоді «Тоттенгем» поступився на власному полі з рахунком 0:2, а Кулушевський був змушений залишити поле вже на 19-й хвилині через пошкодження правого коліна.

Спочатку головний тренер Ангелос Постекоглу припускав, що травма не є серйозною. Медичний штаб розраховував, що футболіст зможе відновитися за відносно короткий час.

Однак додаткові обстеження виявили пошкодження правого надколінка, через що 14 травня Кулушевському зробили операцію.

Спочатку йшлося про кілька місяців відновлення, але реабілітація виявилася значно складнішою та тривалішою, ніж очікувалося.

Футболіст пропустив фінал Ліги Європи 2025 року, в якому «Тоттенгем» переміг «Манчестер Юнайтед» із рахунком 1:0 та здобув перший трофей за 17 років.

Ба більше, швед не зіграв жодного офіційного матчу протягом усього сезону 2025/26.

Лише в серпні 2026 року Кулушевський поступово повернувся до роботи з м'ячем, а восени почав тренуватися разом із командою.

Під час жовтневої міжнародної паузи футболіст узяв участь у закритому тренувальному матчі проти представників академії «Тоттенгема». Це стало важливим етапом підготовки до повернення.

Де Дзербі підтвердив повернення шведа

18 жовтня Роберто Де Дзербі повідомив, що медичний штаб дозволив футболісту повернутися до заявки на офіційний матч.

«Так, Кулушевський буде на лаві запасних. Ми провели зустріч із медичним персоналом, вони дали дозвіл. Це чудова новина», — заявив італійський фахівець.

Водночас тренер не уточнив, чи отримає швед ігровий час проти «Ковентрі».

Повернення до заявки не означає завершення всіх етапів відновлення. Після настільки тривалої перерви футболісту потрібно поступово набирати форму та звикати до інтенсивності офіційних поєдинків.

Особливо важливою є відсутність ігрового ритму. За півтора року без матчів навіть повністю здоровий гравець може втратити частину швидкісних, силових і координаційних навичок.

До травми 2025 року Кулушевський був одним із найважливіших футболістів «Тоттенгема».

У сезоні 2024/25 він провів 50 матчів у всіх турнірах, забив десять м'ячів та віддав 11 результативних передач.

Саме тому повернення шведа має велике значення для команди, яка невдало розпочала нинішній сезон АПЛ.

Хто найдовше пропускав матчі через травми

Історія світового футболу знає випадки, коли відомі гравці не виходили на поле понад 500, 600 і навіть 700 днів.

Особливо часто тривалі перерви пов'язані з пошкодженнями колінних зв'язок, складними переломами та повторними операціями.

Відомі приклади тривалого відновлення футболістів:

Для Кулушевського вказано тривалість відсутності станом на 18 жовтня 2026 року. В інших випадках — приблизні інтервали до повернення. Для Касорли враховано перший товариський матч, для інших — офіційні поєдинки. Це добірка відомих випадків, а не абсолютний світовий рейтинг.

Філ Джонс — майже два роки без футболу

Одну з найтриваліших пауз серед футболістів Англійської Прем'єр-ліги пережив колишній захисник «Манчестер Юнайтед» Філ Джонс.

26 січня 2020 року він зіграв проти «Транмер Роверс» у Кубку Англії та навіть відзначився забитим м'ячем у переможному матчі (6:0).

Проте після цього захисник практично зник із футбольних полів.

Серйозні проблеми з коліном та подальше лікування змусили його пропустити решту сезону 2019/20 і всю наступну кампанію.

Джонс не виходив на поле в офіційних матчах майже два роки.

Лише 3 січня 2022 року він повернувся до складу «Манчестер Юнайтед» у зустрічі з «Вулвергемптоном» (0:1).

За даними клубу, пауза становила 707 днів.

Незважаючи на тривалу відсутність, Джонс провів на полі всі 90 хвилин і отримав позитивні відгуки за свою гру.

Втім, повернутися до стабільних виступів на найвищому рівні захиснику так і не вдалося.

У 2023 році він залишив «Манчестер Юнайтед», а пізніше завершив професійну кар'єру.

Санті Касорла — 636 днів і десять операцій

Ще більш драматичною стала історія Санті Касорли.

Іспанський півзахисник «Арсенала» отримав травму ахіллового сухожилля восени 2016 року.

Спочатку очікувалося, що лікування триватиме кілька місяців, але ситуація швидко погіршилася.

Після операцій виникли серйозні ускладнення, зокрема інфекція, яка пошкодила частину сухожилля.

За словами самого Касорли, протягом лікування він переніс десять операцій. Лікарям навіть довелося пересаджувати шкіру з його руки на пошкоджену ногу.

У певний момент медики сумнівалися, чи зможе іспанець взагалі нормально ходити.

Однак футболіст не завершив кар'єру.

17 липня 2018 року Касорла вперше за 636 днів повернувся на поле, зігравши за «Вільярреал» у товариському матчі проти «Еркулеса».

Згодом півзахисник не лише повернувся до професійного футболу, а й знову почав виступати за збірну Іспанії.

Ця історія залишається одним із найвідоміших прикладів успішного повернення після надзвичайно складної травми.

Роналдо — 17 місяців відновлення та перемога на ЧС

Легендарний бразильський нападник Роналдо також пережив один із найважчих періодів у своїй кар'єрі через травми коліна.

У листопаді 1999 року футболіст «Інтера» отримав серйозне пошкодження правого коліна.

Після тривалого відновлення він повернувся на поле 12 квітня 2000 року в матчі Кубка Італії проти «Лаціо».

Однак уже через кілька хвилин після виходу на заміну бразилець знову впав на газон, отримавши ще важчу травму.

Роналдо довелося перенести повторну операцію та розпочати реабілітацію практично з нуля.

Наступного разу в офіційному матчі він зіграв лише у вересні 2001 року, через 17 місяців після тієї зустрічі з «Лаціо».

Здавалося, що колишній найкращий футболіст світу вже не повернеться на попередній рівень.

Проте вже влітку 2002 року Роналдо став головним героєм чемпіонату світу.

На турнірі в Японії та Південній Кореї він забив вісім м'ячів, оформив дубль у фіналі проти Німеччини та допоміг Бразилії виграти п'ятий чемпіонський титул.

Того ж року нападник отримав «Золотий м'яч».

Таким чином, одна з найтриваліших травматичних пауз у кар'єрі відомого футболіста завершилася одним із найвидатніших повернень в історії спорту.

Джузеппе Россі — 18 місяців і три операції

Італійський нападник Джузеппе Россі був одним із найперспективніших форвардів Європи на початку 2010-х років.

У складі іспанського «Вільярреала» він демонстрував високу результативність і регулярно викликався до збірної Італії.

Однак у жовтні 2011 року Россі розірвав передню хрестоподібну зв'язку правого коліна.

Згодом футболіст отримав повторне пошкодження, яке змусило його перенести кілька операцій.

Загалом нападник пропустив приблизно 18 місяців.

У цей період він перейшов із «Вільярреала» до «Фіорентини», хоча ще продовжував реабілітацію.

Лише навесні 2013 року Россі знову зміг зіграти в офіційному матчі.

Попри тривалу паузу, наступний сезон 2013/14 він розпочав блискуче. У першій половині чемпіонату Італії нападник забив 14 м'ячів і очолював гонку бомбардирів Серії А.

Проте нові проблеми з коліном знову завадили йому стабільно виступати.

Історія Россі показує, наскільки складно не лише відновитися після важкої травми, а й уникнути повторних пошкоджень.

Ерік Ламела — 400 днів без матчів за «Тоттенгем»

Для «Тоттенгема» тривалі травматичні паузи не є чимось новим.

Один із найвідоміших випадків пов'язаний з аргентинцем Еріком Ламелою.

25 жовтня 2016 року півзахисник зіграв проти «Ліверпуля» в Кубку англійської ліги, після чого надовго вибув через проблеми зі стегнами.

Ламела переніс дві операції та пропустив більше року.

У певний момент аргентинець навіть побоювався, що більше ніколи не зможе виступати на професійному рівні.

Лише 28 листопада 2017 року він повернувся до складу «Тоттенгема» в матчі проти «Лестера».

Перерва становила близько 400 днів.

Цікаво, що вже через дві хвилини після виходу на заміну Ламела віддав результативну передачу Гаррі Кейну.

Цей епізод став символічним завершенням одного з найскладніших періодів у кар'єрі аргентинця.

За тривалістю відсутності Кулушевський уже перевершив Ламелу приблизно на чотири місяці.

Джеймс Меддісон — 375 днів без офіційних матчів

Ще один приклад безпосередньо пов'язаний із нинішнім складом «Тоттенгема».

Півзахисник Джеймс Меддісон не виходив на поле в офіційних матчах із 1 травня 2025 року.

Тоді він отримав пошкодження коліна в першому півфіналі Ліги Європи проти «Буде-Глімта».

Після цього англієць пропустив фінал турніру, а в серпні зазнав нового удару — розриву передньої хрестоподібної зв'язки під час передсезонного матчу проти «Ньюкасла».

Через серйозну травму Меддісон не міг грати майже весь сезон 2025/26.

Лише 11 травня 2026 року він повернувся на поле, вийшовши на заміну в матчі проти «Лідса».

Від останнього офіційного матчу минуло 375 днів.

Таким чином, упродовж одного року «Тоттенгем» фактично залишався без двох важливих креативних півзахисників — Меддісона та Кулушевського.

Особливо болючою ця ситуація стала з огляду на проблеми лондонської команди у створенні гольових моментів.

Бентанкур — понад вісім місяців після розриву хрестоподібної зв'язки

У лютому 2023 року серйозну травму отримав ще один футболіст «Тоттенгема» — Родріго Бентанкур.

У матчі проти «Лестера» уругвайський півзахисник розірвав передню хрестоподібну зв'язку лівого коліна.

Відновлення тривало понад вісім місяців.

Лише 27 жовтня 2023 року Бентанкур повернувся до складу команди, вийшовши на заміну в матчі проти «Крістал Пелас».

Символічно, що саме Кулушевський залишив поле, поступившись місцем уругвайцю на останніх хвилинах зустрічі.

Однак уже через місяць після повернення Бентанкур отримав нову травму, цього разу гомілкостопа, та знову був змушений пропустити кілька тижнів.

Це один із показових прикладів складнощів, які можуть виникати навіть після успішного завершення основної реабілітації.

Чому повернення Кулушевського настільки важливе

Кулушевський пропустив один із найскладніших періодів у новітній історії «Тоттенгема».

Поки швед лікував травму, клуб змінив тренерський штаб, перебудував склад і зіткнувся з новими кадровими проблемами.

На старті сезону 2026/27 команда Роберто Де Дзербі залишається без перемог у чемпіонаті, тому повернення досвідченого атакувального футболіста може суттєво розширити можливості тренера.

Особливо важливою є універсальність шведа.

Кулушевський може діяти на правому фланзі атаки, під нападником або в центрі поля. У попередніх сезонах він регулярно створював моменти для партнерів, добре просував м'яч і допомагав команді організовувати позиційні атаки.

Втім, очікувати від футболіста негайного повернення на попередній рівень було б передчасно.

Після 525 днів без офіційних матчів головним завданням стане поступове відновлення ігрової практики без нових проблем зі здоров'ям.

Історія Санті Касорли та Роналдо демонструє, що навіть після надзвичайно тривалих пауз футболісти здатні повертатися на найвищий рівень.

Натомість випадки Джонса та Россі нагадують, що серйозні травми іноді мають довготривалі наслідки для кар'єри.

Тому для Кулушевського майбутня зустріч із «Ковентрі» стане насамперед важливим психологічним та професійним рубежем.

Через 525 днів після останньої появи на полі швед знову готовий опинитися серед футболістів, які можуть допомогти «Тоттенгему» в офіційному матчі.

І хоча наразі підтверджене лише його включення до заявки, сам факт повернення після настільки тривалої реабілітації вже є важливою подією для гравця та лондонського клубу.