Не входить до ФІФА, але не програє вже 15 років. Незвичайна історія збірної Країни Басків

14 листопада на стадіоні «Сан-Мамес» у Більбао збірна Країни Басків здобула мінімальну перемогу над Венесуелою. Єдиний гол на 27-й хвилині забив півзахисник «Атлетіка» Мікель Хаурегісар.

Матч відвідали понад 40 тисяч глядачів, а сама перемога стала для басків четвертою у чотирьох зустрічах із венесуельцями.

Проте головне досягнення значно цікавіше.

Країна Басків не програє збірним, які входять до ФІФА, з грудня 2011 року. Тоді команда поступилася Тунісу (0:2).

Відтоді вона провела дев'ять таких матчів, здобувши сім перемог і двічі зігравши внічию.

Серед найяскравіших результатів — розгром Перу (6:0) у 2013 році, перемоги над Венесуелою (4:2) та Коста-Рикою (2:1), а також нічия з Уругваєм (1:1) у 2024-му.

Збірна, яка народилася задовго до появи сучасного футболу

Перші команди, що представляли баскський футбол, з'явилися ще на початку XX століття.

У січні 1915 року збірна Північного регіону Іспанії, сформована переважно з баскських футболістів, зустрічалася з Каталонією.

У 1930 році було створено об'єднану команду під назвою «Васконія». Її перший матч завершився перемогою над Каталонією (1:0).

Проте найцікавіший період історії баскської збірної розпочався під час громадянської війни в Іспанії.

У 1937 році перший президент автономного баскського уряду Хосе Антоніо Агірре, який раніше сам виступав за «Атлетік», організував міжнародне турне команди.

Мета була не лише спортивною: футболісти збирали кошти для постраждалих від війни та привертали міжнародну увагу до подій у регіоні.

Баски грали у Франції, Чехословаччині, СРСР, Норвегії, Данії, Мексиці та на Кубі.

До складу входили відомі футболісти збірної Іспанії, зокрема Ісідро Лангара та Луїс Регейро.

Унікальним стало продовження цієї історії в Мексиці. У сезоні-1938/39 команда виступала в місцевому чемпіонаті як Club Deportivo Euzkadi та посіла друге місце.

Після встановлення диктатури Франсіско Франко діяльність збірної фактично припинилася. Відродження відбулося після його смерті, а в 1979 році баски перемогли збірну Ірландської ліги (4:1) у знаковому матчі на «Сан-Мамес».

За басків можуть грати навіть чемпіони Європи у складі Іспанії

Сьогодні команда виступає під назвою Euskal Selekzioa та об'єднує футболістів, пов'язаних із баскським регіоном.

Вона не є членом ФІФА чи УЄФА, тому її матчі не мають офіційного міжнародного статусу, а гравці можуть паралельно представляти збірні Іспанії або Франції.

Наприклад, у листопадову заявку на матч із Венесуелою потрапили:

• Кепа Аррісабалага — воротар «Арсенала», колишній гравець збірної Іспанії.
• Дані Вівіан — захисник «Атлетіка», чемпіон Європи-2024 у складі Іспанії.
• Ойан Сансет — півзахисник «Атлетіка», який також викликався до іспанської збірної.
• Ігор Субельдія — один із провідних захисників «Реал Сосьєдада».
• Беньят Турр'єнтес — півзахисник «Реал Сосьєдада».

Тренує команду Ягоба Аррасате, відомий роботою з «Осасуною» та «Реал Сосьєдадом».

У різні роки баскську форму також одягали Аріц Адуріс, Іньякі Вільямс та інші футболісти, які виступали на найвищому міжнародному рівні.

Однак через відсутність членства у ФІФА клуби не зобов'язані відпускати гравців до баскської збірної.

Чи є інші успішні збірні поза ФІФА?

Країна Басків — далеко не єдина футбольна команда, яка представляє регіон або територію без окремого членства у ФІФА.

Деякі з таких збірних здобували навіть гучніші перемоги.

Каталонія — перемога над Аргентиною Марадони

Один із найвідоміших прикладів — збірна Каталонії, за яку виступали Хаві, Карлес Пуйоль, Жерар Піке та Серхіо Бускетс.

22 грудня 2009 року каталонці під керівництвом Йогана Кройфа перемогли Аргентину Дієго Марадони з рахунком 4:2.

Матч на «Камп Ноу» відвідали близько 53 тисяч глядачів.

У 2019 році Каталонія також здолала Венесуелу (2:1), а 2022-го розгромила Ямайку (6:0).

Галісія — перемоги над Уругваєм та Іраном

Ще одна іспанська регіональна збірна має власну історію міжнародних матчів.

У 2005 році галісійці перемогли Уругвай (3:2), у 2007-му зіграли внічию з Камеруном (1:1), а наступного року здолали Іран (3:2).

Гваделупа — півфінал Золотого кубка КОНКАКАФ

Особливий випадок — Гваделупа, заморська територія Франції.

На відміну від басків, вона має членство у КОНКАКАФ, хоча не входить до ФІФА.

У 2007 році Гваделупа сенсаційно дісталася півфіналу Золотого кубка КОНКАКАФ, здолавши Канаду (2:1) та Гондурас (2:1).

У півфіналі вона лише мінімально поступилася Мексиці (0:1).

Це один із найпомітніших результатів команди поза ФІФА в офіційному континентальному турнірі.

Занзібар — перемоги над Угандою та Танзанією

Футбольна збірна Занзібару, автономної частини Танзанії, також не входить до ФІФА, проте історично бере участь у регіональних змаганнях Східної Африки.

Вона навіть вигравала Кубок CECAFA у 1995 році.

У 2017-му занзібарці знову дісталися фіналу, обігравши дорогою Танзанію (2:1), Руанду (3:1) та Уганду (2:1). У вирішальному матчі вони поступилися Кенії лише в серії пенальті.

Окремо існують змагання CONIFA для команд, які не представлені у ФІФА. Серед переможців її чемпіонатів світу — Ніцца, Абхазія та Закарпаття. Проте ці турніри мають інший рівень і формат, тому безпосередньо порівнювати їхні титули з результатами проти збірних ФІФА некоректно.

Чи зможе Країна Басків отримати офіційний статус?

Цікаво, що саме в листопаді 2026 року Баскська футбольна федерація відновила процедуру міжнародного визнання.

Вона звернулася до Вищої ради спорту Іспанії та поінформувала Іспанську футбольну федерацію про бажання отримати можливість виступати на міжнародних турнірах.

Раніше спроби приєднатися до ФІФА та УЄФА були невдалими. Для нового кроку необхідно врегулювати юридичні питання з іспанськими спортивними органами.

Поки що ж баски змушені задовольнятися товариськими матчами.

Проте дев'ять зустрічей без поразок проти офіційних збірних демонструють, що Euskal Selekzioa — це значно більше, ніж символічна регіональна команда. Навіть без членства у ФІФА вона здатна перемагати суперників, які регулярно беруть участь у кваліфікаціях чемпіонатів світу.