Роналду пішов зі збірної після конфлікту. Найгучніші сварки з тренерами

У збірній Португалії виникла одна з найгучніших криз останніх років. Кріштіану Роналду залишив розташування національної команди в Копенгагені напередодні матчу Ліги націй проти Данії на тлі напруження у відносинах із новим головним тренером Жорже Жезушем.

Сам Роналду поки не заявляв, що причиною від'їзду стало саме рішення залишити його в запасі. 41-річний капітан пообіцяв пізніше розповісти «правду про причини», а Федерація футболу Португалії офіційно підтвердила його від'їзд.

Роналду не отримав обіцяних хвилин

Конфлікт почав розвиватися після матчу з Норвегією. Португалія перемогла 2:1, але Роналду вперше за багато років в офіційному матчі збірної провів усі 90 хвилин на лаві запасних.

Жезуш після гри визнав, що спочатку планував випустити капітана приблизно на останні пів години і навіть сказав йому про це. Однак Гонсалу Рамуш добре проводив матч, забив переможний м'яч, і тренер вирішив нічого не змінювати. При цьому Роналду, за словами Жезуша, був повністю готовий фізично.

Наступні два дні Роналду працював окремо в тренажерному залі, хоча травми у нього не було. Португальські ЗМІ повідомляли про його невдоволення, а президент федерації Педру Проенса навіть прибув до Копенгагена.

Жезуш публічно намагався загасити ситуацію. Він заперечив, що футболіст відмовлявся тренуватися, і розповів, що під час особистої розмови Роналду нібито сказав йому: якщо тренер захоче – він зіграє, якщо захоче залишити його на трибуні – прийме й це. Водночас наставник визнав, що нападник був незадоволений рішенням у Норвегії.

Але буквально після пресконференції ситуація різко змінилася. Роналду залишив стадіон і оголосив про від'їзд зі збору після розмови з президентом федерації. Тепер його майбутнє в команді залишається невизначеним. На рахунку Кріштіану 234 матчі та 146 голів за Португалію – обидва показники є світовими рекордами чоловічого міжнародного футболу.

Подібні конфлікти траплялися й з іншими великими футболістами – іноді навіть безпосередньо під час чемпіонатів світу.

Рой Кін – ЧС-2002

Мабуть, найвідоміший приклад стався буквально перед чемпіонатом світу-2002.

Капітан Ірландії Рой Кін був незадоволений організацією підготовки збірної на острові Сайпан: якістю тренувального поля, обладнанням та загальним рівнем організації. Спочатку він навіть попросив відпустити його з команди, однак після розмови з Міком Маккарті погодився залишитися.

Остаточний вибух стався під час командної зустрічі. Суперечка між капітаном і тренером перейшла на особистості, після чого Маккарті вирішив відправити свого головного футболіста додому за дев'ять днів до першого матчу ЧС. Федерація підтримала рішення тренера.

Ірландія без Кіна все одно вийшла з групи та лише в серії пенальті поступилася Іспанії в 1/8 фіналу.

Ніколя Анелька – ЧС-2010

У Франції конфлікт одного футболіста з тренером фактично зруйнував увесь чемпіонат світу.

Під час перерви матчу проти Мексики Ніколя Анелька посварився з Раймоном Доменеком після зауважень тренера щодо його гри. Нападника замінили, а після того, як деталі конфлікту стали публічними, Федерація футболу Франції відрахувала його зі збірної та відправила додому.

На цьому історія не завершилася. Інші футболісти Франції виступили проти рішення федерації та наступного дня відмовилися тренуватися, залишившись у командному автобусі.

Епізод увійшов в історію як «фіаско в Книсні». Франція набрала лише одне очко та вилетіла після групового етапу, а Анелька більше ніколи не зіграв за національну команду.

Кевін-Прінс Боатенг – ЧС-2014

Ще один конфлікт безпосередньо під час мундіалю стався у збірній Гани.

За інформацією федерації, Кевін-Прінс Боатенг образив головного тренера Квесі Аппіа під час тренування. Сам футболіст пізніше заперечував цю версію та стверджував, що конфлікт розпочав наставник.

Федерація стала на бік тренера: Боатенга відсторонили від збірної на невизначений термін та анулювали його акредитацію чемпіонату світу. Разом із ним команду залишив Саллі Мунтарі, але вже через окремий конфлікт із представником федерації.

Усе сталося напередодні вирішального матчу групи проти Португалії. Гана програла 1:2 та завершила турнір останньою у квартеті.

Адрієн Рабйо – ЧС-2018

Рабйо навіть не встиг приїхати до табору майбутніх чемпіонів світу.

Дідьє Дешам не включив тодішнього хавбека ПСЖ до основної заявки з 23 футболістів на ЧС-2018, залишивши його серед резервістів, які мали бути готовими терміново приєднатися до команди у випадку травми когось із основного складу.

23-річний Рабйо не прийняв такого статусу та листом повідомив Федерацію футболу Франції, що відмовляється бути резервістом.

Сам футболіст пояснював, що рішення Дешама щодо нього «не відповідало спортивній логіці». У результаті Рабйо не поїхав на ЧС, а Франція без нього стала чемпіоном світу.

Історія, однак, закінчилася примиренням. Пізніше Дешам повернув його до команди, а до ЧС-2022 Рабйо вже був одним із ключових центральних півзахисників французів.

Ерік Кантона – рік без збірної

Один із найстаріших гучних випадків стався ще до того, як Кантона перетворився на легенду «Манчестер Юнайтед».

У 1988 році головний тренер Франції Анрі Мішель не викликав 22-річного нападника на матч із Чехословаччиною. Кантона публічно відреагував образливими висловлюваннями на адресу наставника. Через два дні він вибачився, але федерація все одно застосувала надзвичайно сувору санкцію – відсторонила його від усіх збірних Франції на сезон-1988/89.

Через покарання нападник пропустив перші п'ять матчів кваліфікації чемпіонату світу-1990.

Чим ситуація Роналду відрізняється

У більшості попередніх випадків розв'язка була зрозумілою одразу: Кіна відправив додому тренер, Анельку та Боатенга виключили федерації, Рабйо сам відмовився від резервного статусу, а Кантона отримав дискваліфікацію.

Історія Роналду поки залишається незавершеною.

Федерація не повідомляла про його відрахування або дисциплінарне покарання. Жезуш заперечує серйозний конфлікт, тоді як сам Кріштіану прямо пов'язав свій від'їзд із пресконференцією тренера та розмовою з президентом федерації, але подробиці пообіцяв розкрити пізніше.

Через це поки зарано говорити навіть про завершення його міжнародної кар'єри. Але для футболіста, який понад 23 роки представляє головну збірну Португалії, залишити табір посеред офіційного циклу – уже безпрецедентна подія.