ua ru
Будь ласка, заповніть це поле
1

Штрафи за зайву вагу та мільйон за дисципліну: найдивніші контракти футболістів

Спорт

Балотеллі платили за відсутність вилучень, Неймар отримував бонуси за поведінку, а гравцю АПЛ заборонили літати в космос

Штрафи за зайву вагу та мільйон за дисципліну: найдивніші контракти футболістів

ФОТО: Getty Images

Контракти професійних футболістів давно перестали обмежуватися зарплатами, термінами угод та преміальними за перемоги. Сьогодні клуби можуть прописувати десятки додаткових умов, які регулюють не лише поведінку гравців на полі, а й їхнє повсякденне життя.

Деяким футболістам забороняють займатися екстремальними видами спорту, іншим встановлюють обмеження щодо ваги або кольору взуття. Водночас окремі зірки отримують мільйонні бонуси за дисципліну, кількість забитих голів та навіть належну поведінку перед уболівальниками.

Особливо цікаві подробиці стали відомі завдяки розслідуванням Football Leaks, які оприлюднили умови контрактів десятків знаменитих футболістів.

Ми зібрали десять незвичайних історій, серед яких є документально підтверджені умови угод, розкриті журналістами контракти та випадки, про які самі футболісти розповідали публічно.

Маріо Балотеллі – мільйон фунтів за хорошу поведінку

У серпні 2014 року «Ліверпуль» придбав Маріо Балотеллі у «Мілана» за 16 мільйонів фунтів стерлінгів.

Італієць мав репутацію надзвичайно талановитого, але проблемного футболіста. Під час виступів за «Манчестер Сіті» він регулярно потрапляв у дисциплінарні скандали, конфліктував із тренерами та отримував вилучення.

Саме тому керівництво «Ліверпуля» вирішило передбачити незвичайний фінансовий стимул.

Згідно з документами Football Leaks, контракт Балотеллі містив бонус у розмірі одного мільйона фунтів за належну поведінку протягом сезону.

Головна умова полягала в тому, щоб нападник не отримав три або більше вилучень за агресивну поведінку, образливі висловлювання, плювки в суперників або суперечки з арбітрами.

Таким чином, футболіст міг отримати величезну винагороду фактично за дотримання дисциплінарних норм.

І це був не єдиний бонус у його контракті.

За даними журналістів, Балотеллі також мав отримувати 150 тисяч фунтів за кожні п'ять виходів у стартовому складі та приблизно п'ять тисяч фунтів за забитий гол.

У сезоні 2014/15 італієць не отримав жодної червоної картки в АПЛ, тому виконав головну умову для отримання мільйонного бонусу.

При цьому його результативність залишалася надзвичайно низькою. За весь чемпіонат Балотеллі забив лише один м'яч у 16 матчах.

Неймар – понад 500 тисяч євро на місяць за дотримання правил

У 2017 році ПСЖ придбав Неймара у «Барселони» за рекордні 222 мільйони євро.

Бразилець отримав один із найбільших контрактів в історії футболу, однак його угода містила незвичайну систему винагород.

За інформацією Football Leaks, у контракті нападника передбачався так званий етичний бонус.

Щоб отримувати цю частину зарплати, Неймар повинен був дотримуватися низки правил.

Зокрема, футболіст мав вчасно приходити на тренування, поводитися коректно щодо клубу та спонсорів, не критикувати публічно керівництво й тренерів, а також демонструвати повагу до вболівальників.

Однією з умов було привітання та подяка фанатам перед матчами й після їхнього завершення.

У 2018 році журналісти повідомляли, що етична частина винагороди Неймара становила 375 тисяч євро щомісяця.

Пізніше, за даними BBC, в одній із наступних редакцій контракту сума сягала 541 680 євро на місяць.

Однак тут є важлива особливість.

Це не означало, що Неймар отримував понад пів мільйона євро виключно за оплески на адресу вболівальників.

У Франції клубам заборонено безпосередньо штрафувати працівників шляхом відрахувань із зарплати. Тому частину винагороди футболістів оформлюють як етичний бонус, виплата якого залежить від дотримання встановлених правил.

Аналогічна система діяла і для Кіліана Мбаппе. Його етична частина зарплати у ПСЖ становила приблизно 500 тисяч євро на місяць.

Ніл Раддок – мінус 10% зарплати за зайву вагу

Колишній захисник «Ліверпуля», «Тоттенгема» та «Крістал Пелас» Ніл Раддок був відомий не лише жорсткою грою, а й проблемами з фізичною формою.

У 2000 році футболіст перейшов до «Крістал Пелас».

Тодішній власник клубу Саймон Джордан згодом розповів, що перед підписанням контракту отримав незвичайну пораду від Гаррі Реднаппа.

Тренер рекомендував обов'язково передбачити в угоді фінансове покарання за перевищення встановленої ваги.

У результаті Раддоку визначили граничний показник приблизно 98 кілограмів.

Якщо футболіст перевищував цю позначку, клуб міг оштрафувати його на 10% зарплати.

Особливо курйозно, що, за словами Джордана, захисник неодноразово порушував обмеження.

Преса повідомляла, що впродовж шести місяців Раддок отримав вісім штрафів за зайву вагу.

У підсумку футболіст залишив «Крістал Пелас», а наприкінці кар'єри продовжував стикатися з проблемами фізичної форми.

Жоріс Гнаньйон – штрафи на десятки тисяч євро та розірвання контракту

Історія французького захисника Жоріса Гнаньйона стала значно серйознішою.

У 2018 році «Севілья» придбала футболіста у «Ренна» приблизно за 13,5 мільйона євро.

Однак через кілька років між сторонами виник конфлікт щодо фізичного стану гравця.

У вересні 2020 року клуб зафіксував вагу Гнаньйона на рівні 105 кілограмів, тоді як його рекомендований показник становив приблизно 90–91 кілограм.

«Севілья» звинуватила футболіста в недотриманні тренувального та харчового режиму.

У жовтні 2020 року захисник отримав штраф у розмірі 34 833 євро, що відповідало 19% його місячної зарплати.

Наступного місяця клуб наклав ще одне фінансове покарання – 33 333 євро за повторні порушення вимог щодо фізичної форми. Додатково гравця оштрафували майже на 4 877 євро за запізнення.

Влітку 2021 року конфлікт загострився, а у вересні «Севілья» розірвала контракт із захисником.

Гнаньйон намагався оскаржити це рішення та вимагав компенсацію понад 4,6 мільйона євро.

Справа дійшла до Спортивного арбітражного суду, який у січні 2024 року відхилив його апеляцію щодо попереднього рішення ФІФА. Важливо, що арбітражний процес стосувався також юрисдикційних питань, тому не варто трактувати його як універсальне підтвердження законності будь-якого звільнення за зайву вагу.

Цей випадок демонструє, що вимоги до фізичного стану можуть мати не лише спортивні, а й серйозні юридичні наслідки.

Стіг Інге Б'єрнебю – заборона кататися на лижах

Норвезький захисник Стіг Інге Б'єрнебю перейшов до «Ліверпуля» у 1992 році.

Футболіст виріс у родині, тісно пов'язаній із зимовими видами спорту. Його батько Ю Інге Б'єрнебю був професійним стрибуном із трампліна та виступав на Олімпійських іграх.

Сам Стіг також захоплювався лижним спортом.

Однак після переходу до Англії керівництво «Ліверпуля» вирішило захистити гравця від потенційних травм.

За повідомленнями британських спортивних видань, клуб передбачив заборону на катання на лижах.

Причина була цілком практичною: травма під час зимового відпочинку могла залишити футболіста поза грою на декілька місяців.

Сьогодні подібні обмеження вже не виглядають настільки незвичними.

У стандартних контрактах АПЛ передбачено обов'язок футболіста підтримувати належну фізичну форму та не брати участі в діяльності, яка може поставити під загрозу його здатність тренуватися або грати.

Водночас конкретні заборони на лижі, стрибки з парашутом чи мотоспорт можуть відрізнятися залежно від клубу.

Денніс Бергкамп – контракт без авіаперельотів

Легендарний нападник «Арсенала» Денніс Бергкамп мав одну особливість, яка суттєво впливала на його футбольну кар'єру.

Нідерландець боявся літати.

Проблема стала особливо помітною під час його виступів у єврокубках, коли лондонцям доводилося регулярно подорожувати Європою.

Бергкамп намагався добиратися до місця проведення матчів автомобілем або потягом, однак це не завжди було можливо.

За повідомленнями британських медіа, «Арсенал» погодив спеціальну умову, яка дозволяла нападнику не брати участі у виїзних матчах, якщо команда мала подорожувати літаком.

Через цю особливість футболіст отримав прізвисько «Нелетючий голландець».

Водночас повний текст відповідного пункту контракту публічно не оприлюднювали, тому точне юридичне формулювання залишається невідомим.

Попри обмеження, Бергкамп провів за «Арсенал» понад 400 матчів АПЛ та став триразовим чемпіоном Англії.

Рафаел ван дер Варт – жодного червоного взуття

У 2015 році колишній півзахисник мадридського «Реала» та «Тоттенгема» Рафаел ван дер Варт підписав контракт з іспанським «Бетісом».

Голландець розраховував стати одним із лідерів команди, однак його угода містила незвичайну умову.

Згідно з документами Football Leaks, ван дер Варту заборонялося використовувати спортивне взуття червоного кольору.

Причина полягала у принциповому суперництві «Бетіса» з «Севільєю», головним кольором якої є червоний.

Згідно з оприлюдненими умовами, футболіст міг користуватися взуттям будь-якого кольору, за винятком червоного.

При цьому загальна зарплата ван дер Варта становила приблизно 144 тисячі євро за одну з 14 передбачених контрактом виплат.

Незважаючи на такі фінансові умови, голландець не зміг закріпитися в основному складі.

За один сезон він провів лише дев'ять матчів Ла Ліги та залишив «Бетіс».

Роберто Фірміно – бонуси за голи та заборона для «Арсенала»

У 2015 році «Ліверпуль» придбав Роберто Фірміно у «Гоффенгайма» за суму близько 29 мільйонів фунтів.

Бразилець отримав контракт, який містив одразу кілька незвичайних пунктів.

Найцікавіший із них стосувався потенційного переходу до іншої команди.

За даними Football Leaks, у контракті Фірміно була прописана сума відступних у розмірі 98 мільйонів євро.

Однак активувати цей пункт міг будь-який клуб, окрім лондонського «Арсенала».

Таким чином, «каноніри» не могли скористатися передбаченим механізмом автоматичного викупу.

Водночас це не означало повної юридичної заборони на трансфер Фірміно до «Арсенала»: клуби теоретично могли домовитися про окрему угоду.

Причиною незвичайного обмеження журналісти називали попередній конфлікт навколо Луїса Суареса.

У 2013 році «Арсенал» запропонував «Ліверпулю» за уругвайця 40 мільйонів фунтів та один додатковий фунт, намагаючись скористатися умовами його контракту.

Проте трансфер так і не відбувся.

Ще цікавішою була бонусна система Фірміно.

За даними Football Leaks, бразилець отримував 25 тисяч фунтів за кожен із перших п'яти голів протягом сезону.

За м'ячі з шостого до десятого його винагорода збільшувалася до 45 тисяч фунтів.

А починаючи з одинадцятого гола бонус міг становити вже 65 тисяч фунтів за кожне взяття воріт.

Цікаво, що у листопаді 2017 року Фірміно фактично відмовився від можливості отримати додаткові 45 тисяч фунтів, коли дозволив Садіо Мане завершити атаку та забити гол у ворота «Стока».

Даніель Аггер – реклама каналізаційної компанії у контракті

У серпні 2014 року Даніель Аггер залишив «Ліверпуль» та повернувся до рідного «Брондбю».

Данський захисник був одним із найвідоміших футболістів своєї країни, але водночас займався незвичайним бізнесом.

Разом із братом він володів компанією KloAgger, яка спеціалізувалася на обслуговуванні каналізаційних систем.

Назва підприємства поєднувала прізвище футболіста з данським словом kloak, що означає каналізацію.

За матеріалами Football Leaks, Аггер домовився з «Брондбю» про незвичайну рекламну умову.

Клуб мав розміщувати рекламу його компанії на бортах стадіону під час усіх домашніх матчів у період із 1 січня 2015 року до 30 червня 2016 року.

При цьому футболіст отримував зарплату приблизно 450 тисяч данських крон на місяць, не враховуючи бонусів.

Таким чином, контракт дозволяв Аггеру одночасно заробляти на футболі та просувати власний бізнес.

Стефан Шварц – заборона літати в космос

Мабуть, найбільш незвичайний пункт в історії футбольних контрактів отримав шведський півзахисник Стефан Шварц.

У 1999 році він перейшов із «Валенсії» до англійського «Сандерленда».

Під час переговорів представники клубу дізналися, що футболіст серйозно цікавиться космічним туризмом.

Шварц розповів, що хотів би стати одним із перших людей, які вирушать у космос як туристи.

Керівництво «Сандерленда» вирішило не ризикувати своїм дорогим новачком.

У контракт додали пункт, згідно з яким угода втрачала чинність, якщо футболіст залишав межі земної атмосфери.

Особливо цікаво, що довгий час ця історія сприймалася як футбольна легенда.

Однак у лютому 2026 року сам Шварц підтвердив існування незвичайної умови.

За його словами, під час підписання контракту в офісі клубу транслювали фільм про Джеймса Бонда «Мунрейкер».

Саме тоді зайшла розмова про космічний туризм.

Футболіст зізнався, що готовий вирушити в космос за першої можливості, після чого представники «Сандерленда» вирішили додати спеціальний пункт до угоди.

Зрештою швед так і не здійснив космічну подорож, а за англійський клуб виступав до завершення професійної кар'єри у 2003 році.

Які футбольні контрактні історії виявилися міфами?

Не всі незвичайні умови, про які регулярно пишуть спортивні видання, були підтверджені документально.

Найвідомішим прикладом стала історія Луїса Суареса.

У 2014 році після переходу уругвайця з «Ліверпуля» до «Барселони» з'явилися повідомлення, що каталонці нібито прописали в його контракті спеціальну заборону кусати суперників.

Причина була очевидною: перед трансфером Суарес отримав тривалу дискваліфікацію за укус Джорджо К'єлліні на чемпіонаті світу.

Однак тодішній президент «Барселони» Жозеп Марія Бартомеу публічно спростував існування такого пункту.

Сам Суарес також підтвердив, що його контракт не містив спеціальних положень щодо укусів суперників.

Інша популярна історія стосується Роналдінью.

Протягом багатьох років повідомлялося, що під час переходу до «Фламенго» у 2011 році бразилець нібито домігся права відвідувати нічні клуби двічі на тиждень.

Подібні історії часто повторювали спортивні медіа, однак переконливого документального підтвердження саме такої умови контракту немає.

Тому називати її доведеним фактом було б неправильно.

Чому клуби прописують настільки незвичайні умови?

На перший погляд, деякі контрактні пункти можуть здаватися абсурдними. Проте більшість із них має цілком практичне пояснення.

Заборони на екстремальні види спорту допомагають клубам мінімізувати ризики травм.

Обмеження щодо фізичної форми дозволяють контролювати підготовку гравців, а дисциплінарні бонуси стимулюють футболістів дотримуватися внутрішніх правил.

Водночас історії Аггера, Фірміно та ван дер Варта демонструють, що футбольний контракт може враховувати комерційні інтереси гравця, клубну принциповість і навіть ставлення до кольорів суперника.

Особливу роль відіграє фінансова складова.

Якщо за звичайний забитий гол футболіст може отримати десятки тисяч фунтів, а за дотримання дисципліни – мільйон, то кожна умова контракту фактично стає окремим інструментом управління його поведінкою.

Проте історія Суареса нагадує, що далеко не кожне незвичайне повідомлення відповідає дійсності.

Саме тому найцікавішими залишаються випадки, які підтверджені оприлюдненими документами, офіційними рішеннями або словами безпосередніх учасників переговорів.

А контракт Стефана Шварца вкотре доводить: у професійному футболі іноді доводиться передбачати навіть те, що звичайній людині ніколи не спало б на думку – можливість польоту власного футболіста в космос.

Не пропустіть цікавинки!

Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!

Головне за сьогодні
Більше новин