Від 12-го місця до титулу чемпіона світу: чим запам’ятається епоха Тодда Боулі в «Челсі»

У «Челсі» завершилася епоха Тодда Боулі. Американський бізнесмен залишає посаду голови клубу та продає свою частку Clearlake Capital. Він був одним із головних символів нового керівництва лондонців після завершення епохи Романа Абрамовича у 2022 році.

За трохи більше ніж чотири роки «Челсі» встиг опуститися на 12-те місце Англійської Прем'єр-ліги, витратити величезні суми на трансфери, кілька разів змінити тренерів, а потім виграти Лігу конференцій та клубний чемпіонат світу.

17 вересня 2026 року «Челсі» офіційно оголосив про зміну структури власності. Clearlake Capital придбає частки Тодда Боулі та Марка Волтера і отримає повний контроль над клубом. Боулі водночас залишає посаду голови «Челсі», яку обіймав із моменту зміни власників у 2022 році. Гансйорг Вісс залишається серед інвесторів клубу.

За даними Financial Times, частки Боулі та Волтера сукупно складали близько 25%, а їхній продаж оцінюється приблизно у 950 мільйонів фунтів. Угода оцінює весь «Челсі» приблизно у 5 мільярдів фунтів з урахуванням боргу.

Зміна епохи після Абрамовича

Боулі з'явився у «Челсі» в один із найбільш незвичних періодів історії клубу.

Навесні 2022 року Роман Абрамович був змушений продати клуб після введення британських санкцій. У підсумку переможцем процесу продажу став консорціум, який очолили Боулі та Clearlake Capital. До нього також увійшли Марк Волтер та Гансйорг Вісс.

За акції клубу нова група мала заплатити 2,5 мільярда фунтів, ще 1,75 мільярда власники зобов'язалися інвестувати у розвиток «Челсі», стадіону, академії, жіночої команди та інфраструктури. Таким чином, загальна сума угоди та інвестиційних зобов'язань становила 4,25 мільярда фунтів.

Саме Боулі став найбільш публічним представником нової епохи. Він отримав посаду голови клубу, тоді як Clearlake залишався найбільшим акціонером.

І вже перші місяці показали, що нові власники не збираються економити на футболістах.

Майже 1,5 мільярда фунтів на нових гравців

Трансферна політика стала, мабуть, найбільш впізнаваною частиною періоду Боулі.

«Челсі» почав масово купувати молодих футболістів, часто підписуючи з ними контракти на сім, вісім і навіть більше років. До липня 2025 року, тобто лише за три роки після зміни власників, клуб витратив на нових футболістів майже 1,5 мільярда фунтів.

Серед найдорожчих придбань цього періоду були Мойсес Кайседо, Енцо Фернандес, Михайло Мудрик, Веслі Фофана та Марк Кукурелья.

Перехід Кайседо з «Брайтона» міг коштувати до 115 мільйонів фунтів, а Фернандес обійшовся приблизно у 106,8 мільйона. Обидві угоди на момент їх оформлення знаходилися серед найбільших трансферів в історії англійського футболу.

Одночасно «Челсі» робив ставку на футболістів, які ще не досягли свого піку. Одним із найрезультативніших трансферів став перехід Коула Палмера з «Манчестер Сіті». Саме англієць згодом став одним із ключових футболістів команди, яка виграла два міжнародні турніри у 2025 році.

Перший сезон: 12-те місце та чотири тренери

Спортивний результат на старті нової епохи сильно відрізнявся від масштабів трансферної кампанії.

Сезон-2022/23 «Челсі» розпочинав із Томасом Тухелем, але німець був звільнений уже у вересні. Його замінив Грем Поттер, за якого клуб заплатив компенсацію «Брайтону».

Поттер також не допрацював до завершення сезону. Після короткого періоду з Бруно Салтором команду до кінця чемпіонату очолив Френк Лемпард.

Результат став найгіршим для «Челсі» в епоху Прем'єр-ліги на той момент: 12-те місце та лише 44 очки.

На європейській арені команда дісталася чвертьфіналу Ліги чемпіонів, але поступилася мадридському «Реалу».

Поступове повернення з Почеттіно

Влітку 2023 року команду прийняв Маурісіо Почеттіно.

Початок сезону знову був складним, проте друга половина чемпіонату змінила становище команди. «Челсі» завершив Прем'єр-лігу на шостому місці з 63 очками, тобто набрав на 19 пунктів більше, ніж попереднього сезону.

Крім того, лондонці дісталися фіналу Кубка англійської ліги, де поступилися «Ліверпулю», та півфіналу Кубка Англії. В останніх п'яти турах Прем'єр-ліги команда здобула п'ять перемог поспіль.

Попри це, після завершення сезону Почеттіно залишив клуб за взаємною згодою.

Його наступником став Енцо Мареска.

2024/25 - найкращий сезон епохи Боулі

Саме перший сезон Марески став головним спортивним досягненням чоловічої команди за нового керівництва.

У Прем'єр-лізі «Челсі» посів четверте місце та повернувся до Ліги чемпіонів. У заключному турі команда перемогла «Ноттінгем Форест» 1:0 і гарантувала собі місце у топ-4.

Але головні події відбулися за межами Англії.

Спочатку «Челсі» виграв Лігу конференцій УЄФА. Команда пройшла основний етап із шістьма перемогами у шести матчах, а у фіналі розгромила «Бетіс» з рахунком 4:1.

Лондонський клуб став першим в історії, який вигравав Кубок європейських чемпіонів/Лігу чемпіонів, Кубок УЄФА/Лігу Європи, Кубок володарів кубків, Суперкубок УЄФА та Лігу конференцій.

Через півтора місяця команда додала ще один трофей.

На оновленому клубному чемпіонаті світу «Челсі» дійшов до фіналу та переміг чинного переможця Ліги чемпіонів ПСЖ. Лондонці завершили турнір із 17 забитими м'ячами, що стало найкращим показником серед усіх учасників.

Таким чином, за кілька тижнів команда Марески виграла одразу два міжнародні трофеї.

За весь сезон-2024/25 «Челсі» провів 64 матчі, здобув 41 перемогу та забив 137 голів. Більше перемог за одну кампанію клуб мав лише у сезонах-2004/05 та 2006/07.

Після вершини знову проблеми

Продовжити цей результат наступного сезону не вдалося.

Кампанія-2025/26 розпочалася лише через 35 днів після фіналу клубного чемпіонату світу, що стало найкоротшою перервою між сезонами в історії «Челсі».

У грудні 2025 року Мареска залишив клуб. Пізніше «Челсі» повідомив, що тренер хотів перейти до «Манчестер Сіті», який готував зміну Пепу Гвардіолі. У січні команду очолив Ліам Росеньйор, але вже у квітні його звільнили після серії невдалих результатів. Завершував сезон виконувач обов'язків головного тренера Калум Макфарлейн.

У Прем'єр-лізі «Челсі» фінішував лише десятим.

Водночас команда дісталася 1/8 фіналу Ліги чемпіонів, півфіналу Кубка англійської ліги та фіналу Кубка Англії. На «Вемблі» лондонці поступилися «Манчестер Сіті» 0:1 і завершили сезон без трофеїв.

Влітку 2026 року команду очолив Хабі Алонсо.

Не тільки чоловіча команда

Період Боулі та Clearlake був успішним і для жіночої частини «Челсі».

Особливо виділився сезон-2024/25. Команда Соні Бомпасторі виграла Women's Super League, Кубок Англії та Кубок ліги, оформивши внутрішній требл.

При цьому «Челсі» завершив чемпіонат без жодної поразки: 19 перемог і три нічиї у 22 матчах та рекордні 60 очок.

У сезоні-2025/26 жіноча команда знову виграла Кубок ліги, хоча у чемпіонаті фінішувала третьою.

Що залишив після себе Боулі

За чотири роки Тодда Боулі на посаді голови чоловіча команда «Челсі» пройшла дуже різні етапи.

У Прем'єр-лізі результати за повними сезонами виглядали так:

2022/23 - 12-те місце
2023/24 - 6-те місце
2024/25 - 4-те місце
2025/26 - 10-те місце

За цей період команда виграла два великі міжнародні трофеї - Лігу конференцій та клубний чемпіонат світу 2025 року. Водночас внутрішніх трофеїв чоловічий «Челсі» за цей час не здобув, хоча двічі грав у фіналах: Кубка ліги-2023/24 та Кубка Англії-2025/26.

Ще однією характерною рисою стали постійні кадрові перебудови. Від початку нової епохи з першою командою працювали Томас Тухель, Грем Поттер, Френк Лемпард, Маурісіо Почеттіно, Енцо Мареска, Ліам Росеньйор і Калум Макфарлейн, а сезон-2026/27 клуб розпочав уже під керівництвом Хабі Алонсо.

Паралельно власники повністю перебудували трансферну модель, зробивши ставку на молодих футболістів і довгострокові контракти. Уже до літа 2025 року витрати на новачків наблизилися до 1,5 мільярда фунтів.

Тепер структура управління змінюється ще раз. Clearlake Capital отримує повний контроль, а Боулі залишає не лише крісло голови, а й свою частку в «Челсі».

Сам американець, коментуючи відхід, назвав роботу головою клубу честю та заявив, що вважає «Челсі» добре підготовленим до наступного етапу розвитку. Клуб, своєю чергою, повідомив, що зміна структури власності не повинна вплинути на щоденну роботу команди або її стратегічний курс.