ua ru
Будь ласка, заповніть це поле
1

«Золота бутса» без чемпіонства: 12 бомбардирів, які не врятували свої клуби

Спорт

Від 30 голів Кевіна Філліпса до неймовірної результативності Ді Натале

«Золота бутса» без чемпіонства: 12 бомбардирів, які не врятували свої клуби

ФОТО: Getty Images

У європейському футболі набирають обертів бомбардирські перегони сезону-2026/27. В українській Прем'єр-лізі лідирує нападник «Полісся» Ігор Краснопір, який уже забив дев'ять м'ячів. Серед його переслідувачів — Ян Костенко з «Карпат» і Матвій Пономаренко з київського «Динамо».

У провідних чемпіонатах Європи також триває боротьба за індивідуальні нагороди. Однак історія футболу доводить, що навіть фантастична результативність не гарантує нападнику командного успіху.

Іноді футболіст забиває більше за всіх у чемпіонаті, але його клуб завершує сезон у середині таблиці. Бували й значно драматичніші випадки, коли десятки голів не дозволяли команді навіть уникнути боротьби за виживання.

Особливо показовими залишаються історії Антоніо Ді Натале, Даріо Хюбнера, Кевіна Філліпса та кількох українських нападників.

Зібрали 12 найцікавіших випадків, коли переможець бомбардирських перегонів залишився без чемпіонства, а його клуб не зміг пробитися до єврокубків. Окремо згадуємо футболістів, які забивали багато, але все одно вилітали з найвищих дивізіонів.

1. Даріо Хюбнер — 24 голи, 12-те місце

П'яченца, Серія А, сезон-2001/02

Одна з найнеймовірніших історій італійського футболу пов'язана з Даріо Хюбнером.

Нападник ніколи не належав до головних суперзірок Серії А. Значну частину кар'єри він провів у нижчих дивізіонах, а на найвищому рівні дебютував лише у 30 років.

Проте в сезоні-2001/02 Хюбнер продемонстрував результативність, якій могли позаздрити навіть нападники провідних європейських клубів.

У 34 матчах чемпіонату італієць забив 24 голи та розділив звання найкращого бомбардира Серії А з Давідом Трезеге з «Ювентуса».

Різниця між їхніми командними досягненнями виявилася величезною.

«Ювентус» виграв чемпіонат Італії, тоді як «П'яченца» завершила сезон лише на 12-му місці.

Найцікавіше, що вся команда Хюбнера забила 41 м'яч. Таким чином, на рахунку одного нападника опинилося майже 59% усіх голів клубу.

Це один із найяскравіших прикладів індивідуальної залежності команди в історії Серії А.

Фактично Хюбнер самостійно забезпечував більшу частину атакувальної результативності «П'яченци», однак навіть цього вистачило лише для місця в нижній половині таблиці.

2. Антоніо Ді Натале — 29 голів, 15-те місце

Удінезе, Серія А, сезон-2009/10

Ще драматичнішою виявилася історія Антоніо Ді Натале.

Італійський нападник проводив один із найкращих сезонів у своїй кар'єрі. У 35 матчах Серії А він забив 29 голів, випередивши Дієго Міліто, який відзначився 22 рази.

Проте якщо Міліто разом з «Інтером» виграв чемпіонат Італії, Лігу чемпіонів і Кубок країни, то Ді Натале змушений був боротися за виживання.

«Удінезе» завершив сезон на 15-й позиції, набравши лише 44 очки.

Команда здобула 11 перемог у 38 турах, попри фантастичну результативність свого капітана.

Загалом футболісти «Удінезе» забили 54 голи, з яких 29 припали на Ді Натале.

Отже, нападник забезпечив майже 54% усієї результативності команди.

Для порівняння, чемпіонський «Інтер» мав відразу кількох результативних виконавців, тому не залежав від одного футболіста настільки сильно.

Цікаво, що наступного сезону Ді Натале знову став найкращим бомбардиром Серії А, забивши 28 м'ячів. Проте цього разу «Удінезе» завершив чемпіонат на четвертому місці та кваліфікувався до Ліги чемпіонів.

3. Кевін Філліпс — 30 голів, 7-ме місце

Сандерленд, АПЛ, сезон-1999/00

Один із найбільш незвичних володарів європейської «Золотої бутси» виступав за клуб, який навіть не потрапив до єврокубків.

У сезоні-1999/00 Кевін Філліпс забив 30 голів у 36 матчах англійської Прем'єр-ліги.

Цей результат дозволив нападнику не лише виграти бомбардирські перегони АПЛ, а й отримати європейську «Золоту бутсу».

Він випередив усіх нападників провідних чемпіонатів континенту.

Особливо дивовижним досягнення Філліпса робить той факт, що «Сандерленд» проводив свій перший сезон після повернення до найвищого дивізіону.

Попри 30 голів форварда, команда завершила чемпіонат лише на сьомому місці.

Загалом «Сандерленд» забив 57 м'ячів, тобто Філліпс забезпечив майже 53% командної результативності.

У тому сезоні чемпіоном Англії став «Манчестер Юнайтед», який набрав 91 очко. «Сандерленд» фінішував із 58 балами, відставши від переможця на 33 очки.

Таким чином, індивідуально Філліпс виявився найкращим нападником Європи, але його команда не змогла кваліфікуватися до міжнародних турнірів.

4. Філіппо Індзагі — 24 голи, 10-те місце

Аталанта, Серія А, сезон-1996/97

До переходу в «Ювентус» і «Мілан» Філіппо Індзагі заявив про себе у складі «Аталанти».

У сезоні-1996/97 молодий італієць забив 24 м'ячі в 33 матчах Серії А.

Це дозволило йому вперше в кар'єрі стати найкращим бомбардиром чемпіонату.

Однак його команда завершила сезон лише на десятому місці.

Загалом «Аталанта» забила 44 голи. На рахунку Індзагі було понад 54% усіх м'ячів клубу.

Нападник фактично став головною причиною, чому команда змогла втриматися в середині турнірної таблиці.

Його результативність привернула увагу грандів італійського футболу.

Вже влітку 1997 року «Ювентус» придбав Індзагі, після чого нападник розпочав новий етап кар'єри.

Згодом він двічі виграв Лігу чемпіонів із «Міланом» та став одним із найвідоміших форвардів свого покоління.

Проте перша бомбардирська нагорода Індзагі залишилася пов'язаною з командою, яка навіть не претендувала на єврокубки.

5. Лука Тоні — 22 голи, 13-те місце

Верона, Серія А, сезон-2014/15

Італійський футбол подарував ще одну дивовижну історію в сезоні-2014/15.

38-річний Лука Тоні, якого багато хто вже вважав ветераном на завершальному етапі кар'єри, несподівано став найкращим бомбардиром Серії А.

У 38 матчах нападник забив 22 голи та розділив перше місце з Мауро Ікарді з «Інтера».

Однак «Верона» завершила чемпіонат лише на 13-й позиції.

Команда здобула 11 перемог, 13 разів зіграла внічию та зазнала 14 поразок.

Загалом футболісти «Верони» забили 49 голів, із яких 22 належали Тоні.

Це майже 45% командної результативності.

Особливо показово, що нападник виграв бомбардирські перегони у віці, коли більшість форвардів уже завершують виступи на найвищому рівні.

Його досягнення стало одним із найяскравіших індивідуальних результатів того сезону, але «Верона» залишилася далеко від боротьби за єврокубки.

6. Фабіо Квальярелла — 26 голів, 9-те місце

Сампдорія, Серія А, сезон-2018/19

У сезоні-2018/19 одним із головних героїв європейського футболу став 36-річний Фабіо Квальярелла.

Нападник «Сампдорії» забив 26 голів у 37 матчах Серії А та виграв бомбардирські перегони.

При цьому він випередив Кріштіану Роналду, який проводив свій перший сезон за «Ювентус» і завершив чемпіонат із 21 м'ячем.

Ще одним досягненням Квальярелли стала серія з 11 матчів поспіль із забитими голами.

Таким чином, італієць повторив рекорд Габріеля Батістути, встановлений у сезоні-1994/95.

Однак на командному рівні успіх виявився значно скромнішим.

«Сампдорія» завершила чемпіонат на дев'ятому місці, набравши 53 очки.

Загалом генуезці забили 60 м'ячів, з яких 26 припали на Квальяреллу.

Форвард забезпечив понад 43% результативності клубу.

Цікаво, що за підсумками сезону Квальярелла отримав виклик до збірної Італії, повернувшись до національної команди після тривалої перерви.

Проте навіть один із найкращих сезонів його кар'єри не допоміг «Сампдорії» потрапити до єврокубків.

7. Крістіано Лукареллі — 24 голи, 9-те місце

Ліворно, Серія А, сезон-2004/05

Історія Крістіано Лукареллі особлива не лише через кількість забитих м'ячів.

Італійський нападник був справжнім символом «Ліворно» та одним із найвідданіших футболістів клубу.

У сезоні-2004/05 він відзначився 24 рази в 35 матчах Серії А.

Цей показник дозволив йому випередити всіх конкурентів у боротьбі за звання найкращого бомбардира чемпіонату.

Однак «Ліворно» завершив сезон лише на дев'ятому місці.

Загалом команда забила 49 м'ячів, і майже половину з них записав на свій рахунок Лукареллі.

Варто враховувати, що для «Ліворно» це був перший сезон після повернення до Серії А.

Тому дев'яте місце насправді стало досить успішним результатом для клубу.

Проте історія Лукареллі демонструє, наскільки сильно можуть відрізнятися індивідуальні та командні досягнення.

Поки нападник перемагав у бомбардирських перегонах, боротьба за чемпіонство та єврокубки відбувалася без його команди.

8. Мауро Ікарді — 22 голи, 8-ме місце

Інтер, Серія А, сезон-2014/15

У тому самому сезоні, коли Лука Тоні став найкращим бомбардиром чемпіонату, аналогічного результату досягнув Мауро Ікарді.

Аргентинський нападник «Інтера» забив 22 м'ячі у 36 матчах Серії А.

Проте міланський клуб переживав один із найскладніших періодів своєї новітньої історії.

За підсумками чемпіонату «Інтер» фінішував лише восьмим, набравши 55 очок.

Команда здобула 14 перемог у 38 турах та залишилася без участі в єврокубках.

При цьому Ікарді забив понад третину всіх м'ячів «нерадзуррі».

Його результативність була одним із небагатьох позитивних моментів сезону для вболівальників міланського клубу.

Цікаво, що саме після цієї кампанії аргентинець став капітаном «Інтера».

Проте до наступної участі в Лізі чемпіонів команді довелося чекати ще три роки.

9. Ніклас Фюллькруг — 16 голів, 13-те місце

Вердер, Бундесліга, сезон-2022/23

У сезоні-2022/23 бомбардирські перегони чемпіонату Німеччини завершилися незвичним результатом.

Одразу два футболісти забили по 16 голів — Крістофер Нкунку з «РБ Лейпциг» та Ніклас Фюллькруг із «Вердера».

Обидва розділили звання найкращого бомбардира Бундесліги.

Проте результати їхніх команд відрізнялися кардинально.

«Лейпциг» завершив сезон на третьому місці та кваліфікувався до Ліги чемпіонів.

Натомість «Вердер» фінішував лише 13-м.

Бременці здобули десять перемог у 34 матчах та завершили чемпіонат із 36 очками.

Усього команда забила 51 м'яч, із яких 16 належали Фюллькругу.

Цікаво, що нападник проводив свій перший сезон після повернення «Вердера» до найвищого дивізіону.

Його результативність допомогла бременцям зберегти місце в Бундеслізі, однак на щось більше команда розраховувати не могла.

Влітку 2023 року Фюллькруг перейшов до дортмундської «Боруссії», де отримав можливість виступати в Лізі чемпіонів.

10. Александер Маєр — 19 голів, 9-те місце

Айнтрахт, Бундесліга, сезон-2014/15

Ще один незвичний переможець бомбардирських перегонів з'явився в Німеччині у 2015 році.

Александер Маєр із франкфуртського «Айнтрахта» забив 19 м'ячів у 26 матчах Бундесліги.

Попри те, що німець пропустив заключну частину сезону через травму, його результату вистачило для перемоги в бомбардирських перегонах.

Маєр випередив Роберта Левандовського та Ар'єна Роббена, які забили по 17 м'ячів за «Баварію».

Однак «Айнтрахт» завершив сезон лише на дев'ятому місці.

Франкфуртці набрали 43 очки та пропустили 62 голи у 34 матчах.

Саме проблеми в обороні не дозволили команді повноцінно боротися за єврокубки.

Загалом «Айнтрахт» забив 56 м'ячів, і 19 із них були на рахунку Маєра.

Таким чином, нападник забезпечив майже 34% результативності команди, але цього вистачило лише для місця в середині таблиці.

11. Олександр Гладкий — 13 голів, 12-те місце

Харків, чемпіонат України, сезон-2006/07

Подібні історії траплялися й в українському футболі.

У сезоні-2006/07 найкращим бомбардиром вищої ліги став 19-річний Олександр Гладкий.

На той момент нападник виступав за ФК «Харків», який боровся за збереження місця в елітному дивізіоні.

У 29 матчах молодий футболіст забив 13 голів та став найрезультативнішим гравцем чемпіонату.

Однак «Харків» завершив сезон лише на 12-му місці.

Команда набрала 33 очки в 30 поєдинках, здобувши вісім перемог.

Загалом харків'яни забили лише 26 м'ячів.

Це означає, що рівно половину всіх голів клубу забезпечив один футболіст.

Особливо цікавим виглядає той факт, що Гладкий тоді лише розпочинав свою кар'єру на найвищому рівні.

Його результативність привернула увагу донецького «Шахтаря», який придбав нападника влітку 2007 року.

Уже в наступному сезоні Гладкий став чемпіоном України у складі донеччан.

Проте першу індивідуальну нагороду він здобув у команді з нижньої половини турнірної таблиці.

12. Олександр Ковпак — 17 голів, 8-ме місце

Таврія, УПЛ, сезон-2008/09

Ще одним яскравим прикладом став Олександр Ковпак.

У сезоні-2008/09 нападник сімферопольської «Таврії» забив 17 м'ячів у 28 матчах української Прем'єр-ліги.

Це дозволило йому виграти бомбардирські перегони, випередивши форвардів «Динамо», «Шахтаря» та інших провідних клубів.

Проте сама «Таврія» завершила чемпіонат лише на восьмому місці.

Сімферопольці набрали 37 очок у 30 турах та здобули десять перемог.

Загалом команда забила 41 м'яч, із яких 17 припали на Ковпака.

Таким чином, нападник забезпечив понад 41% результативності клубу.

Особливо цікаво, що вже наступного сезону «Таврія» виграла Кубок України, здолавши у фіналі донецький «Металург».

Проте в сезоні, коли Ковпак став найкращим бомбардиром чемпіонату, сімферопольський клуб не зміг пробитися до єврокубків.

Хто найбільше залежав від одного бомбардира

Порівняння результативності дозволяє визначити, які клуби найбільше залежали від своїх головних нападників.

ФутболістГолиГоли командиЧастка
Даріо Хюбнер244158,5%
Філіппо Індзагі244454,5%
Антоніо Ді Натале295453,7%
Кевін Філліпс305752,6%
Олександр Гладкий132650,0%
Крістіано Лукареллі244949,0%
Лука Тоні224944,9%
Фабіо Квальярелла266043,3%
Олександр Ковпак174141,5%
Мауро Ікарді225937,3%
Александер Маєр195633,9%
Ніклас Фюллькруг165131,4%

Частка розрахована за кількістю голів футболіста від загальної кількості м'ячів його команди у відповідному чемпіонаті.

Найбільше виділяється результат Даріо Хюбнера.

Нападник «П'яченци» забив майже три п'ятих усіх м'ячів команди, хоча вона завершила чемпіонат лише на 12-му місці.

Другу позицію посідає Філіппо Індзагі, який забезпечив понад половину голів «Аталанти» в сезоні-1996/97.

Серед українських футболістів найбільш показовим є приклад Олександра Гладкого. У 2007 році нападник забив рівно половину всіх м'ячів «Харкова».

Водночас високий відсоток індивідуальної результативності не завжди означає слабкість усієї команди. Значення мають також оборона, календар, якість суперників і здатність інших футболістів створювати моменти.

Проте ці цифри добре демонструють, наскільки важливими були окремі нападники для своїх клубів.

Забивали десятками, але все одно вилітали

Окремої уваги заслуговують футболісти, які не виграли бомбардирські перегони, проте відзначалися надзвичайною результативністю в командах, що залишали найвищий дивізіон.

На відміну від попередніх 12 прикладів, ці гравці не були найкращими бомбардирами своїх чемпіонатів. Однак їхні історії ще драматичніші.

Хоселу — 16 голів і виліт з Ла Ліги

У сезоні-2022/23 нападник «Еспаньйола» Хоселу забив 16 голів у чемпіонаті Іспанії.

Він став третім у загальних бомбардирських перегонах і найрезультативнішим іспанським футболістом Ла Ліги, за що отримав спеціальну нагороду Сарри.

Проте «Еспаньйол» завершив сезон на 19-му місці та вилетів до Сегунди.

Команда пропустила 69 голів у 38 матчах, а результативність нападника не змогла компенсувати проблеми в обороні.

Цікаво, що після вильоту Хоселу перейшов до мадридського «Реала» на правах оренди.

Уже наступного сезону він виграв Лігу чемпіонів, ставши одним із героїв півфіналу проти «Баварії».

Таким чином, менш ніж за рік форвард пройшов шлях від вильоту з Ла Ліги до перемоги в головному клубному турнірі Європи.

Чарлі Остін — 18 голів і останнє місце

У чемпіонаті Англії сезону-2014/15 нападник КПР Чарлі Остін забив 18 голів.

Це був четвертий результат у бомбардирських перегонах АПЛ після Серхіо Агуеро, Гаррі Кейна та Дієго Кости.

Однак його команда завершила сезон на останньому, 20-му місці.

КПР здобув лише вісім перемог та пропустив 73 м'ячі в 38 турах.

Загалом команда забила 42 голи, з яких 18 припали на Остіна.

Отже, нападник забезпечив майже 43% результативності клубу, але це не допомогло уникнути вильоту.

Якубу — 17 голів і виліт Блекберна

Схожа історія сталася із нігерійським нападником Якубу в сезоні-2011/12.

Форвард «Блекберна» забив 17 голів у Прем'єр-лізі, ставши одним із найрезультативніших гравців чемпіонату.

Проте команда завершила сезон на 19-му місці та залишила найвищий дивізіон.

«Блекберн» пропустив 78 м'ячів, маючи одну з найслабших оборон чемпіонату.

Цей приклад ще раз доводить, що висока результативність одного нападника не здатна компенсувати системні проблеми всієї команди.

Кейн: 30 голів навіть не принесли «Золоту бутсу»

Ще одним яскравим випадком став сезон-2022/23 у виконанні Гаррі Кейна.

Англійський нападник забив 30 голів у 38 матчах АПЛ за «Тоттенгем».

У більшості сезонів цього результату вистачило б для перемоги в бомбардирських перегонах.

Однак саме тоді Ерлінг Холанд встановив новий рекорд Прем'єр-ліги, забивши 36 м'ячів у складі «Манчестер Сіті».

Таким чином, Кейн залишився навіть без індивідуальної нагороди.

На командному рівні ситуація виявилася ще гіршою.

«Тоттенгем» завершив сезон на восьмому місці, набравши 60 очок, та залишився без єврокубків.

Англієць забив майже половину всіх м'ячів лондонців, але його результативність не допомогла команді досягнути поставлених завдань.

Влітку 2023 року Кейн перейшов до «Баварії» заради можливості боротися за трофеї.

Проте вже в першому сезоні в Німеччині форвард знову опинився в подібній ситуації.

Він забив 36 голів у Бундеслізі та став її найкращим бомбардиром, але мюнхенці завершили чемпіонат лише на третьому місці.

Таким чином, протягом двох сезонів поспіль Кейн забив 66 м'ячів у національних чемпіонатах, але не виграв жодного з них.

Пономаренко: найкращий бомбардир без медалей

Повертаючись до українського футболу, варто згадати сезон-2025/26.

Тоді найкращим бомбардиром УПЛ став молодий нападник київського «Динамо» Матвій Пономаренко.

У 15 матчах чемпіонату українець забив 13 м'ячів та випередив усіх конкурентів.

Особливо результативною виявилася весняна частина сезону, протягом якої форвард відзначився 11 разів.

Проте команда завершила чемпіонат лише на четвертому місці.

«Динамо» набрало 57 очок у 30 турах та вперше за тривалий час залишилося без медалей української першості.

Водночас важливо враховувати, що кияни виграли Кубок України та отримали путівку до єврокубків. Тому цей сезон не можна назвати повністю провальним для клубу.

Однак індивідуальний успіх Пономаренка виявився значно яскравішим за виступи «Динамо» в чемпіонаті.

Цікаво, що саме молодий нападник знову входить до числа головних претендентів на звання найкращого бомбардира нинішнього сезону.

Чому десятки голів не гарантують успіху

Порівняння цих історій дозволяє побачити кілька спільних закономірностей.

Передусім команди, які надто сильно залежать від одного нападника, нерідко мають обмежені можливості для створення моментів.

Якщо бомбардир проводить невдалий матч або пропускає кілька зустрічей через травму, команді часто просто немає ким його замінити.

Другий важливий фактор — оборона.

Наприклад, «Удінезе» в сезоні-2009/10 пропустив 59 голів, хоча Ді Натале відзначився 29 разів.

«Верона» з Лукою Тоні пропустила 65 м'ячів, а КПР із Чарлі Остіном — 73.

Ще гірше виглядала оборона «Блекберна», який пропустив 78 голів попри високу результативність Якубу.

Таким чином, навіть найкращі нападники не здатні самостійно компенсувати слабку гру команди в захисті.

Третій фактор — різниця між індивідуальною та командною стабільністю.

Нападник може забивати регулярно, але якщо інші футболісти не забезпечують належної підтримки, цього часто вистачає лише для окремих перемог.

Особливо яскраво це демонструє приклад Кевіна Філліпса, який забив 30 м'ячів, але його «Сандерленд» завершив чемпіонат лише на сьомій позиції.

Чи повториться історія в сезоні-2026/27

У нинішньому сезоні УПЛ лідером бомбардирських перегонів залишається Ігор Краснопір із «Полісся».

Нападник уже має дев'ять забитих м'ячів та випереджає найближчих переслідувачів.

Серед претендентів на індивідуальну нагороду також перебувають Ян Костенко, Матвій Пономаренко та інші результативні футболісти чемпіонату.

Однак до завершення сезону залишається ще значна частина дистанції, тому нинішні показники не гарантують підсумкового успіху.

Історія доводить, що футболіст може виграти бомбардирські перегони навіть у складі команди з нижньої половини таблиці.

Так траплялося з Ді Натале, Фюллькругом, Хюбнером і Гладким.

Водночас навіть фантастична результативність не завжди гарантує команді путівку до єврокубків або хоча б місце в середині таблиці.

Найбільш показовим залишається приклад Кевіна Філліпса. Нападник виграв європейську «Золоту бутсу», забивши 30 м'ячів, але його клуб завершив чемпіонат поза єврокубковою зоною.

Саме тому боротьба за звання найкращого бомбардира іноді виявляється набагато цікавішою за звичайне суперництво нападників провідних клубів.

Адже найкращим снайпером сезону може стати футболіст, чия команда не здатна боротися навіть за місце серед першої десятки.

І поки один гравець святкує індивідуальну нагороду, його партнери можуть завершувати сезон із розчаруванням через черговий невдалий чемпіонат.

Не пропустіть цікавинки!

Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!

Головне за сьогодні
Більше новин