Кліматичні зміни в горах посилюються з кожним десятиліттям

За останні сорок років у гірських регіонах по всьому світу спостерігається відчутне потепління клімату: середньорічна температура повітря підвищилася приблизно на 0,084 °C відносно темпів потепління в низинних та рівнинних ділянках місцевості. Водночас фіксується також зменшення кількості опадів — їх обсяг знизився в середньому на 4,6 мм, а товща снігового покриву скоротилася майже на 10,2 мм. Вчені прогнозують, що до кінця XXI століття темпи зростання температури в горах перевищуватимуть глобальні показники приблизно на 0,13 °C. Фахівці пояснюють це явище зменшенням ефекту альбедо – здатності поверхні відбивати сонячне світло. В міру того, як сніговий покрив деградує і скорочується, поверхня гір поступово темніє і поглинає більше тепла, що приходить від сонця. На тлі цього зменшується і кількість опадів, які живлять льодовики, тим самим прискорюючи процес танення, що призводить до більш інтенсивної абляції льодовикових мас. Всі ці зміни мають серйозний вплив на водні запаси, від яких безпосередньо залежить життя та господарська діяльність більше одного мільярда людей по всій планеті.

Дослідження, опубліковане в журналі «Nature Reviews Earth & Environment», демонструє всебічний огляд кліматичних даних за період з 1982 по 2020 роки. У роботі також розглядаються результати моделювання можливих кліматичних сценаріїв до 2100 року. Аналіз показав, що площа снігового покриву в гірських районах за вказаний період зменшилася приблизно на 3,6%, а час, протягом якого цей покрив зберігається, скоротився в середньому на 15 днів за сезон. Ці зміни підкреслюють характер трансформацій гірських екосистем, що прискорюється. Заради справедливості варто зазначити, що подібні зміни виявляються не у всіх гірських регіонах. Наприклад, у Тибеті та Скелястих горах у північній Америці суттєвих відмінностей у тенденції зміни клімату відносно загальносвітових трендів виявлено не було.

Окрема частина дослідження була присвячена кліматичній ситуації на Кавказі. Група вчених під керівництвом Ніка Пепіна (Nick Pepin) зазначають, що збір точних відомостей про температуру, опади та інші кліматичні параметри тут помітно ускладнюється нестачею метеорологічних станцій у високогір'ї. Оскільки основна мережа спостережень розташована в низовинах, дані про процеси, що відбуваються у горах, залишаються неповними. Як наслідок, формується значна прогалина у розумінні реального стану справ у високогірних екосистемах. Такий дефіцит інформації створює додаткові труднощі при розробці грамотних планів адаптації до змін клімату та ефективного управління водними ресурсами регіону, що особливо важливо в умовах дефіциту прісної води.