Природні пожежі у Європі посиляться до кінця нинішнього сторіччя

Нещодавно фахівці з'ясували, що при високих викидах парникових газів середня площа природних територій, що вигоратимуть протягом року, збільшиться в Європі практично втричі: з 1,8 млн га до приблизно 5,6 млн га. Результати дослідження опубліковані у журналі «Global Change Biology».

Внаслідок змін клімату Європа все частіше стикається з хвилями спеки і тривалими посухами. Вони, у свою чергу, підвищують ризик виникнення природних пожеж, які завдають значної шкоди екосистемам, здоров'ю людей та економіці. Проте, на ймовірність виникнення пожеж впливають не тільки кліматичні умови, а ще й різноманітна діяльність людини. Насамперед, йдеться про заходи щодо запобігання та гасіння загорянь, а також зміни у землекористуванні. Наприклад, коли сільськогосподарські угіддя перестають регулярно оброблятися, вони покриваються щільною рослинністю, яка, висихаючи, стає паливом для пожеж.

Група фахівців на чолі з Кірстеном Тоніке (Kirsten Thonicke) з Потсдамського інституту вивчення кліматичних змін вирішили з'ясувати, наскільки сильно Європа постраждає від природних пожеж наприкінці XXI століття. Для цього дослідники користувалися динамічною глобальною моделлю рослинності LPJm. Ця чисельна модель є імітацією природних і сільськогосподарських екосистем, яка враховує обмін вуглецем, азотом і водою між сушею та атмосферою. Вчені інтегрували в LPJm також дві інші моделі: SPITFIRE (вона показує виникнення, поширення та інтенсивність природних пожеж у глобальному масштабі) і BASE (моделює площу, що вигоріла на території Європи).

Результати розрахунків показали, що за різної величини викидів парникових газів природні пожежі в Європі стануть значно інтенсивнішими до 2070 – 2100 років порівняно з нинішнім часом. У регіонах, де сьогодні відбувається велика кількість пожеж, наприклад, у Греції, на заході Балкан і на більшій частині Піренейського півострова, площа територій з вогнем залишиться незмінною або навіть трохи скоротиться. Однак інтенсивність пожеж зросте на Нижньодунайській низовині, в Піренейських горах та деяких країнах Центральної Європи. Залежно від темпів викидів парникових газів збільшення площі пожеж становитиме від 39 до 192%. Крім того, осередки пожеж сформуються в регіонах, які раніше не страждали від вогню, наприклад, на заході Німеччини і в Нідерландах. Також істотно підвищиться ймовірність пожеж на гірських хребтах від Піренеїв і Альп до Скандинавії.

За словами Тоніке та її колег, прогнозоване зростання інтенсивності пожеж у Європі в основному пов'язане зі збільшенням повторюваності спекотної та сухої погоди. Вже в наш час літні хвилі спеки стали набагато тривалішими та охоплюють значну частину північної Європи, куди раніше спекотне африканське повітря практично не добиралося. Більш активні зусилля щодо запобігання, виявлення та гасіння осередків вогню можуть скоротити площу, що вигоріла, особливо в країнах Скандинавії. Тим не менш, при високому рівні викидів парникових газів сувора погода нівелюватиме ефект від посилення боротьби з пожежами у багатьох частинах Європи. Зміни рослинного покриву і характеру землекористування вплинуть на площу території, що вигоріла. Таким чином, скорочення викидів парникових газів залишається головним способом захистити Європу від збільшення інтенсивності та масштабів пожеж.