В чому різниця між ожеледдю та ожеледицею?

Це одні з найпоширеніших метеорологічних явищ холодного півріччя, коли температура повітря опускається до 0 °С та нижче. Незважаючи на те, що за звучанням та написанням ці слова досить схожі, проте між ними існують важливі відмінності, про які слід пам'ятати і не плутати між собою.

Ожеледиця формується виключно на земній поверхні внаслідок замерзання води або талого снігу. Наприклад, у нас випав сніг і через деякий час прийшла відлига з температурою трохи вище 0 °С. І якщо така відлига не дуже тривала, щоб сніговий покрив розтанув повністю, то при черговому зниженні температури весь сніг, що наполовину розтанув, та снігова «каша» замерзає, перетворюючись на тротуарах і дорогах у кірку брудного бугристого льоду, часто шорсткої та неоднорідної структури. Крім того, сильна ожеледиця може виникнути у разі проходження дощу на атмосферному фронті (найчастіше холодного) і подальшому різкому похолоданні. У цьому випадку скупчення рідкої води та калюжі на земній поверхні замерзають і виникає тонка льодова скоринка. Таким чином, незважаючи на різноманітні синоптичні умови, ожеледиця характерна лише для тротуарів, доріг та стежок.

Окремим випадком ожеледиці можна вважати сніговий накат. Це сильно спресований сніг під дією коліс автомобільного транспорту або жвавого руху пішоходів, верхній шар якого трохи підтаює внаслідок тертя та значного ущільнення, тому стає слизьким. Найбільш швидко такий накат утворюється при температурі близько 0 °С з її подальшим зниженням. Він становить значну небезпеку для водіїв та вимагає від них підвищеної уваги і обережності.

Зовсім інша ситуація виникає при формуванні ожеледі. Це відкладення льоду на всіх поверхнях і предметах, включно з тротуарами та дорогами. Виникає ожеледь набагато рідше, ніж ожеледиця, оскільки для неї необхідне поєднання двох важливих факторів: випадання рідких опадів (дощу або мряки) при температурі повітря нижче 0 °С (найчастіше від -0,3 °С до -5 °С). Подібні умови зазвичай спостерігаються під час проходження теплих фронтів або фронтів оклюзії, особливо при південних та південно-західних синоптичних процесах. У цьому випадку переохолоджені краплі води при взаємодії з гілками дерев, дротами та іншими конструкціями відразу ж замерзають, утворюючи щільний шар прозорого та гладкого льоду, товщина якого безпосередньо залежатиме від тривалості випадання дощу. Явище це набагато небезпечніше ожеледиця, адже при досягненні значної потужності відкладень льоду, відбуваються обриви ліній електропередач (іноді обрушуються і самі опори ЛЕП), відзначаються масові падіння дерев та великих гілок, а також утворюється суцільна «ковзанка» на дорогах, що практично унеможливлює будь-яке пересування. Яскравий приклад нещодавнього випадку масштабної ожеледі відбувся у період з 7 по 9 січня 2026 року у Житомирській, Черкаській, Київській та Чернігівській областях. У зазначених регіонах товщина відкладень льоду подекуди сягнула кількох сантиметрів. В наслідок цього, сотні населених пунктів залишилися без електропостачання та зв'язку, а деякі дороги між селами були заблоковані масовим падінням гілок і дерев, які не витримали навантаження льоду.

Крім того, слабка ожеледиця (зазвичай товщиною у кілька міліметрів) може виникати і під час тривалих щільних туманів, що супроводжуються випаданням переохолодженої мряки. Подібні умови найбільш характерні для внутрішньомасових синоптичних процесів, не пов'язаних із атмосферними фронтами або циклонами циклонами.