Вплив виверження вулкана Хунга у 2022 році на атмосферу Землі

Виверження вулкана Хунга Тонга - Хунга Хаапаї в південній частині Тихого океану 15 січня 2022 викликало найпотужніший підводний вибух, коли-небудь зареєстрований сучасними науковими приладами. Ця подія вивільнила величезну кількість водяної пари в стратосферу (шар атмосфери на висотах приблизно від 18 до 50 км), збільшивши глобальний вміст води тут приблизно на 10%, більша частина якої залишається на цих висотах станом на кінець 2025 року.

Хоча виверження і порушило цілісність стратосферного озону в Південній півкулі (концентрація якого знизилася приблизно на 5%) протягом декількох місяців після виверження, його загальний вплив на антарктичну озонову дірку та клімат Землі виявився незначним. У доповіді наголошується, що рекордно високі глобальні температури у 2023 – 2024 роках не були спричинені виверженням цього вулкана. Моделювання показує, що вплив охолоджувального ефекту вулкана Хунга (приблизно на 0,05 °С) не відрізнявся від природної мінливості клімату.

«Виверження вулкана Хунга не мало аналогів серед усього, що спостерігалося раніше». «Воно показало нам, наскільки сильно виверження з високим вмістом води можуть впливати на стратосферу та наскільки важлива глобальна співпраця для виявлення та розуміння таких рідкісних подій» - заявив Юнгіан Чжу, координатор оціночної доповіді, в якій взяли участь 159 вчених із 21 країни світу.

У доповіді наголошується, як десятиліття міжнародних інвестицій у мережу атмосферних спостережень дозволило оперативно та детально відстежувати шлейф вулкана Хунга. Прилади на міжнародних супутниках, а також моніторинг з використанням аеростатів та наземні мережі метеостанцій дозволили зафіксувати зміну концентрації вулканічних аерозолів, водяної пари та газових фракцій, починаючи лише з кількох хвилин після початку виверження та в наступні кілька років до теперішнього часу.

З незвичайних та аномальних явищ, які супроводжували це виверження, можна виділити ударну хвилю, яка двічі обігнула земну кулю, про що свідчили дані реєстраторів атмосферного тиску – барографів. Крім того, в еруптивній колоні на піку інтенсивності виверження спостерігалася надзвичайна активність блискавок – понад 2600 спалахів за хвилину! А висота, на якій фіксувалися блискавки, досягала 20 – 30 км, що набагато вище за звичайні «дощові» грози.

Дане виверження також встановило рекорд гучності та потужності звукових хвиль у сучасній історії. Одна з найближчих до цього вулкану наукових станцій, розташована в Нукуалофа (королівство Тонга), приблизно за 68 кілометрів, зафіксувала стрибок тиску більш ніж на 1800 Паскалів. Для порівняння, підрив вибухівки потужністю 200 мегатон створив би 567 Паскалів надлишкового тиску на відстані приблизно 737 км. Якщо ви спробуєте перетворити це на звичайне число децибел на відстані 1 метра від епіцентру, ви отримаєте близько 256 децибел. Втім, при таких значеннях вже немає сенсу говорити про звук у звичному нам розумінні, адже йдеться про вибухову хвилю (пружна хвиля різної щільності в атмосфері).