Останнє полотно Яйої Кусами: у Японії померла найкасовіша художниця світу

У Токіо на 98-му році життя (у віці 97 років) пішла з життя видатна японська художниця-авангардистка Яйої Кусама. Подія сталася у токійській лікарні ще 14 серпня 2026 року, однак офіційну заяву про її смерть компанія Yayoi Kusama Inc. оприлюднила у четвер, 27 серпня. Світ прощається з однією з найвпливовіших та найпопулярніших мисткинь сучасності, чия художня творчість безперервно тривала до останніх днів її життя.

• Тім Каррі помер на 81-му році життя: історія найяскравішого лиходія екрана

Деталі

Ця втрата є невимовною для всього світового мистецтва. Яйої Кусама була не просто найкасовішою сучасною художницею планети, а й справжнім символом незламності людського духу. Вона змогла перетворити власні важкі психологічні дитячі травми, панічні атаки та зорові галюцинації на культовий напрямок авангардного мистецтва, що вже понад пів століття дарує надію, силу та відчуття нескінченності мільйонам шанувальників по всьому світу.

Останні дні та безперервне служіння мистецтву

Як зазначають офіційні представники мисткині, Кусама залишалася повністю відданою художній творчості та не полишала своєї улюбленої справи до останньої хвилини. Вона продовжувала малювати щодня, не відкладаючи пензель навіть у найважчі моменти, та постійно досліджувала у своїх роботах теми вічного кохання й людської душі.

«Ми будемо виконувати бажання Кусами та через мистецтво продовжувати нести надію та силу для майбутнього людям у всьому світі», — підкреслюється в офіційній заяві Yayoi Kusama Inc..

Спадщина, яку залишила по собі художниця, вражає своєю багатогранністю: її практичний доробок охоплює не лише візуальне мистецтво, живопис і монументальні скульптури, а й масштабні перформанси, художню літературу та поезію.

Дитинство у тіні війни та витоки фірмового «горошку»

Шлях Яйої Кусами до світового визнання був сповнений випробувань. Вона народилася 22 березня 1929 року в японському місті Мацумото в заможній родині. Попри матеріальний достаток, дитинство дівчинки було нещасливим через жорстоке ставлення батьків. Мати майбутньої художниці категорично не сприймала прагнення доньки займатися творчістю, всіляко намагалася завадити їй, а після погіршення психологічного стану дівчинки навіть викидала її малюнки та фарби.

Саме в цей важкий період дитинства Яйої почала відчувати перші зорові галюцинації. Вона згадувала, що під час цих видінь квіти роїлися навколо неї та навіть розмовляли з нею. Прагнучи впоратися з лякаючими відчуттями та врятувати власну психіку, дівчинка почала переношувати побачені образи на папір. Повторювані абстрактні елементи, сітки та фірмовий «горошок» стали її особистим способом долати хворобу й згодом перетворилися на головні художні знаки її творчості на все життя.

Під час Другої світової війни, у віці 13 років, Кусама була залучена до військової служби на фабриці з виробництва тканини для парашутів. Після завершення війни вона вступила до Кіотської школи мистецтв і ремесел, де вивчала традиційний японський стиль живопису — нігонга. Протім художниця швидко розчарувалася в жорстких рамка та обмеженнях традиційного стилю. Завершивши навчання та провівши перші персональні виставки на батьківщині, вона вирішила залишити Японію заради пошуку справжньої творчої свободи за кордоном.

Нью-Йоркський авангард, провокаційні гепенінги та боротьба за визнання

У 1958 році, рішуче відмовившись від запланованого родиною шлюбу за домовленістю, Кусама переїхала до Нью-Йорка, де одразу поринула у вир американського мистецького авангарду 1960-х років. У США вона познайомилася з художником і теоретиком мистецтва Дональдом Джаддом. Її унікальним впізнаваним почерком стали гігантські поля горошку, виконані у рельєфній техніці, які створювали враження тривимірного зображення та занурення у безкінечність. До її найвідоміших серій цього періоду належать Infinity Nets («Сіті нескінченності»), Flowers («Квіти») та Pumpkins («Гарбузи»).

Свою першу роботу в США Кусама продала у 1962 році за 75 доларів. Згодом мисткиня відверто зазначала, що протягом багатьох років консервативний арт-ринок відмовлявся її сприймати, а чимало її революційних ідей безсоромно запозичували художники-чоловіки.

Творчість Кусами завжди мала сміливий і провокативний характер. Вона регулярно влаштовувала перформанси-гепенінги та створювала так звані «м'які скульптури», під час яких розмальовувала фірмовим «горошком» оголені тіла учасників. Через це її виставки нерідко скасовували, а на самі заходи неодноразово приїжджала поліція.

Історія запам'ятала її яскраві акції:

• 1966 рік, Венеційська бієнале: Інсталяцію «Сад Нарцисів» із 1500 сріблястих дзеркальних кульок було скасовано після того, як художниця почала продавати ці кульки перехожим по 2 долари за штуку під гаслом «Ваш нарцисизм на продаж».
• 1968 рік, Нью-Йорк: На фестивалі Трайбека вона влаштувала перше в історії «гомосексуальне весілля».
• Протест біля ООН: Вона публічно випрала радянський прапор біля будівлі ООН на знак протесту проти вторгнення військ СРСР до Чехословаччини.

Психічні розлади, добровільне життя в лікарні та арт-терапія

На початку 1970-х років психологічний стан художниці знову критично погіршився. Важким ударом для неї стала смерть її багаторічного партнера — художника Джозефа Корнелла, з яким її пов'язували глибокі та нав'язливі стосунки. Кусама страждала від тяжких панічних атак, галюцинацій та спроб самогубства, через що неодноразово потрапляла до медичних закладів.

У 1973 році вона повернулася до Японії, однак на батьківщині зіткнулася з хвилею осуду та хейту через консервативні погляди місцевого суспільства. Це змусило її стиль тимчасово стати більш мінімалістичним і стриманим.

У 1977 році токійська психіатрична лікарня запропонувала мисткині курс арт-терапії та стабільне середовище. Кусама прийняла свідоме рішення оселитися в цій клініці на постійній основі, де й прожила кілька десятиліть. Попри перебування в лікарні, вона щодня з ранку до вечора працювала у власній студії, розташованій поруч із закладом. Кусама стала однією з перших публічних діячок свого часу, хто відкрито говорив про власні ментальні проблеми, руйнуючи стіну табу навколо теми психічного здоров'я.

Триумф у соціальних мережах, рекорди та співпраця з Louis Vuitton

Новий масштабний виток світової слави розпочався для Кусами наприкінці 1980-х років. У 1993 році вона стала першою художницею, яка одноосібно представляла Японію на Венеційській бієнале з дзеркальною кімнатою, наповненою яскравими скульптурами гарбузів. Її концепція «кімнат нескінченності» (Infinity Mirror Rooms) здобула всесвітнє визнання.

З настанням епохи соціальних мереж та Instagram творчість Кусами пережила справжній бум. Її яскраві інсталяції стали ідеальним контентом для селфі. Потік відвідувачів був настільки колосальним, що у 2017 році її виставку у Музеї Гіршхорна у Вашингтоні довелося тимчасово закрити через те, що один із гостей випадково пошкодив експонат, намагаючись зробити фото.

Того ж 2017 року в Токіо урочисто відкрили Музей Яйої Кусами. Вона також плідно співпрацювала з модним будинком Louis Vuitton, створюючи ексклюзивні колекції та оформлюючи вітрини. Символом цієї колаборації стала гігантська скульптура художниці на даху флагманського магазину бренду на Єлисейських полях у Парижі.

В останні роки життя Кусама встановила абсолютні комерційні рекорди:

• У 2024 році її ретроспектива у Національній галереї Вікторії в Мельбурні стала найвідвідуванішою виставкою в історії Австралії.
• Тож у 2024 році вона очолила світовий рейтинг найкасовіших сучасних художників, випередивши Девіда Хокні та Люсьєна Фройда з аукційними продажами у 58,8 мільйона доларів.
• Найдорожчою її полотном стала картина «Біла № 28», продана за рекордні 7,1 мільйона доларів.

Подвійна втрата для світової культури

Смерть Яйої Кусами стала ще одним болісним ударом для світової культури цього тижня. Нагадаємо, що у вівторок, 25 серпня, світова спільнота зазнала ще однієї непоправної втрати — у віці 80 років відійшла у вічність видатна американська співачка, композиторка, авторка пісень та акторка Доллі Партон. Сумну звістку про смерть артистки офіційно підтвердила її родина, хоча наразі точні причини її смерті не розголошуються. Попри те, що видатні мисткині залишили цей світ, їхній внесок у світову спадщину назавжди залишиться джерелом натхнення для майбутніх поколінь.