Помер Сем Ніл: зірка "Парку Юрського періоду" пішов із життя на 78-м

13 липня 2026 року в Сіднеї, Австралія, на 78-му році життя раптово пішов із життя сер Сем Ніл — один із найвідоміших і найулюбленіших акторів свого покоління, який назавжди ввійшов в історію кіно як доктор Алан Грант із «Парку Юрського періоду».

• Пішла з життя легендарна Бонні Тайлер: світ втратив голос епохи

Деталі

Актор пішов, оточений близькими, зберігши ту саму гідність і сухий гумор, які вирізняли його і на екрані, і в житті.

З великим сумом сім’я Сема Ніла повідомляє про його смерть… Втрата була раптовою й неочікуваною, але нас втішає те, що Сем залишався вільним від раку, — йдеться в офіційній заяві, опублікованій в Instagram актора

Від Північної Ірландії до Нової Зеландії

Сем Ніл (справжнє ім’я — Найджел Джон Дермот Ніл) народився 14 вересня 1947 року в Омасі, Північна Ірландія. Батько служив у британській армії, мати була англійкою. Коли хлопчику було сім років, сім’я переїхала до Нової Зеландії — країни, яка назавжди стала для нього домом.

У школі він змінив ім’я на Сем: «Найджел» погано підходив для життя, а «Сем» звучав простіше й легше. Пізніше він жартував, що з таким ім’ям набагато зручніше бути актором.

Ніл не одразу обрав акторську стежку. Він навіть намагався вивчати право в університеті Крайстчерча, але провалив рік і зрозумів, що це не його шлях. Переїхавши до Веллінгтона, він приєднався до театральної трупи Downstage, де заробляв 35 доларів на тиждень плюс залишки їжі після вистав. Це були скромні, але важливі роки — початок шляху людини, яка згодом представлятиме новозеландське й австралійське кіно на світовій арені.

Прорив: «Сплячі пси» та «Моя блискуча кар'єра»

Першою помітною роботою стала роль у новозеландському бойовику «Сплячі пси» (1977) — першому повнометражному фільмі країни, що вийшов у американський прокат. А вже через два роки прийшов справжній успіх: драма «Моя блискуча кар'єра» (1979) з Джуді Девіс. Фільм Джилліан Армстронг став світовим хітом і відкрив Нілу шлях у велике кіно.

1980-ті роки були для нього часом активного пошуку й різноманітності. Він знімався в хоррорах («Омен III: Останній конфлікт» і культовому «Одержимість» Анджея Жулавського), працював із Меріл Стріп у «Достатку» і «Крику в темряві», зіграв у трилері «Мертва тиша» з Ніколь Кідман і в блокбастері «Полювання за Червоним Жовтнем» (1990).

1993 рік — рік двох тріумфів

1993-й став для Сема Ніла по-справжньому зірковим. За один рік вийшли дві стрічки, які визначили його місце в історії кіно:

• «Піаніно» Джейн Кемпіон — оскароносна історична драма, де Ніл зіграв суворого новозеландського поселенця Алістера Стюарта.
• «Парк Юрського періоду» Стівена Спілберга — феноменальний блокбастер, що зібрав майже мільярд доларів і зробив доктора Алана Гранта іконою попкультури.

Роль палеонтолога, який спочатку боїться дітей, а потім стає для них захисником, ідеально лягла на сухуватий, інтелігентний і трохи іронічний образ Ніла. Спілберг спочатку пропонував цю роль Гаррісону Форду, але саме Ніл зробив Гранта таким впізнаваним — мудрим, трохи буркотливим і по-справжньому людяним.

Пізніше він повертався до ролі в «Парку Юрського періоду III» (2001) і «Світ Юрського періоду: Домінування» (2022).

Різнобічний талант

За п’ятдесят років кар’єри Ніл знявся більш ніж у 150 проєктах. Він уміло був чарівним романтичним героєм, харизматичним лиходієм, інтелектуалом і простим «своїм хлопцем». Серед помітних робіт:

• «Книга джунглів» (1994, Disney).
• «Горизонт подій» (1997).
• «Двісті років потому» (1999).
• «Полювання на дикунів» (2016) Тайки Вайтіті.
• Роль майора Честера Кемпбелла в «Гострих козирках».
• Камео в «Тор: Раґнарок» і «Тор: Кохання та грім».

Він тричі номінувався на «Золотий глобус», двічі — на «Еммі». Був одним із претендентів на роль Джеймса Бонда після Роджера Мура.

Особисте життя і виноробня

Окрім кіно, Ніл вів насичене життя. Він володів виноробнею Two Paddocks у Центральному Отаго (Нова Зеландія) — проєктом, який називав «абсурдно дорогим за часом і грошима, але неймовірно приємним». Тварин на фермі він називав на честь колег: курку — Лора Дерн, качку — Кайлі Міноуг, корову — Гелена Бонем Картер.

У нього четверо дітей і восьмеро онуків. Сімейне життя, за його власними словами, було «доволі хаотичним» через постійні зйомки, але він завжди залишався близьким із рідними.

Боротьба з раком і несподіваний фінал

У 2022 році, одразу після зйомок «Світу Юрського періоду: Домінування», Нілу діагностували рідкісну й агресивну ангіоімунобластну T-клітинну лімфому третьої стадії. Він пройшов важку хіміотерапію, брав участь у клінічних випробуваннях нового препарату й у квітні 2026 року оголосив, що повністю переміг недугу.

У книзі мемуарів «Did I Ever Tell You About This?» (2023) та інтерв’ю він відкрито говорив про смерть: «Я не боюся померти, але це мене б дратувало. Мені б хотілося ще одне-два десятиліття — подивитися, як ростуть онуки і дозрівають оливкові дерева на моїй виноробні».

Смерть прийшла раптово. Рак, як підтвердила сім’я, не був причиною. Це зробило втрату особливо шокуючою для всього кінематографічного співтовариства.

Сем Ніл не був голлівудською машиною. Він залишався новозеландцем — лаконічним, іронічним, закоханим у свою землю й свою справу. Він знімався у блокбастерах і авторському кіно, грав героїв та антигероїв, але завжди зберігав людське тепло й гідність.

«Парк Юрського періоду» зробив його обличчям цілої епохи кіно. Але за цим образом стояла людина, яка любила вино, онуків, гарні історії й свою країну.

Ми також писали, що пішов із життя актор Пітер Ван Норден, чиї ролі протягом багатьох років дарували глядачам усмішки та гарний настрій. Артист прославився завдяки яскравим образам у популярних комедіях 1980–1990-х років, а його неповторна харизма й почуття гумору зробили його улюбленцем шанувальників класичного Голлівуду. Персонажі Ван Нордена назавжди увійшли в історію легких комедій і залишаються впізнаваними для кількох поколінь глядачів.