«Сьогодні твій день, друже»: українці масово згадують Кузьму Скрябіна

У понеділок, 17 серпня 2026 року, вся Україна відзначає особливу та щемливу дату. Цього дня видатному музиканту, легендарному фронтмену гурту «Скрябін» та справжньому народному філософу Андрію Кузьменку могло б виповнитися 58 років. Хоча з моменту тієї фатальної автокатастрофи в лютому 2015 року минуло вже понад одинадцять років, його масштабна постать продовжує залишатися фундаментальною в сучасній українській культурі.

• «Чувак» на сцені, диктатор вдома: донька розбила міфи про Кузьму Скрябіна

Деталі

Творчість Кузьми не втрачає актуальності: його безсмертні пісні продовжують очолювати цифрові хіт-паради, звучать на великих стадіонних сценах, у затишних кав'ярнях та в окопах на передовій. Цьогорічне вшанування пам'яті артиста набуло безпрецедентного масштабу, об'єднавши зворушливі спогади найрідніших людей, релізи кінопроєктів та великі благодійні ініціативи, що доводять — спадщина музиканта живе і працює на користь держави.

Неочікуваний старт: від Андрія Кіла до музичного Олімпу

Сьогодні важко уявити український шоу-бізнес без імені Кузьми Скрябіна, проте мало хто із сучасних прихильників знає, що на світанку свого творчого шляху музикант виступав під зовсім іншим псевдонімом. У перші роки сцени він називав себе Андрій Кіл.

Саме під цим дещо незвичним іменем юний виконавець уперше вийшов на дійсно велику сцену. Це сталося 13 серпня 1991 року в Запоріжжі, під час легендарного фестивалю «Червона рута», який відкривав нові імена незалежної України. Тоді новостворений гурт, що грав незвичний для того часу дарквейв та синті-поп, виконав три композиції: «Олля», «Самотній в'язень» та «На даху». Остання пісня настільки вразила журі, що принесла молодому колективу почесне третє місце у жанрі попмузики.

Ультиматум батьків та вибір життєвого шляху

Цей несподіваний успіх став абсолютно вирішальним переломним моментом у житті майбутньої суперзірки. Річ у тім, що на той момент Андрій серйозно здобував медичну освіту на стоматологічному факультеті. Його батьки, люди прагматичні, поставили синові жорстку умову: якщо музичні експерименти не принесуть реальних результатів та визнання, він має назавжди залишити юнацькі мрії про сцену і присвятити своє життя серйозній професії лікаря. Призове місце на найпрестижнішому фестивалі країни стало тим самим квитком у майбутнє, який дав йому шанс продовжити шлях артиста.

Секрет назви гурту та стрімкий зліт популярності

Історія виникнення культової назви «Скрябін» також сповнена кумедних випадковостей. На початку 90-х, під час виснажливої роботи на студії «Sпати» у містечку Новояворівськ, музиканти вирішили просто пожартувати над своїм звукорежисером та колегою Олександром Скрябіним. Оскільки його саме не було в той момент у студії, хлопці вписали його прізвище як назву свого гурту в титрах до першого відеокліпу на психоделічний трек «Чуєш біль». Назва настільки органічно вписалася в їхній стиль і так сподобалася самим учасникам, що залишилася з ними на наступні десятиліття.

Справжня, всеукраїнська популярність прийшла до колективу у 1995 році з виходом революційного альбому «Птахи». Музиканти змінили похмуре звучання на більш танцювальне, і вже у 1997-му хіти «Той прикрий світ» та «Train» безроздільно панували в головному телевізійному хіт-параді країни «Територія А». З часом лаконічне ім'я «Кузьма», що логічно походило від його прізвища, остаточно закріпилося за музикантом, ставши для мільйонів українців абсолютним синонімом неймовірної щирості, прямолінійності та відкритості.

Найближче оточення: хто був «своїм» за лаштунками

Кузьма володів рідкісним, майже магнетичним даром — він міг миттєво знаходити спільну мову абсолютно з будь-ким. Для нього не існувало бар'єрів між статусами: він міг годинами говорити з простими перехожими на вулиці, а через хвилину жартувати із зірками першої величини.

Роль наставника для Дзідзьо

Одним із найближчих друзів та протеже музиканта став Михайло Хома (відомий як Дзідзьо). Вони були знайомі ще з далеких часів життя в Новояворівську. Кузьма не просто словесно підтримував молодого земляка на початку його кар'єри, а й брав безпосередню участь у його становленні. Андрій написав для Дзідзьо хітову пісню «Ялта» та особисто допомагав конструювати його впізнаваний комедійний сценічний образ. Після трагічної загибелі наставника Михайло Хома неодноразово в інтерв'ю називав Андрія своїм головним учителем у житті.

Зіркові тандеми та міцна дружба

Не менш важливу сторінку в біографії Кузьми займала робота з Наталією Могилевською. Їхній яскравий дует у культовому телепроєкті «Шанс» став справді епохальним для українського телебачення. Співачка часто згадує, що за кадром їхні стосунки були неймовірно теплими та родинними, хоча в роботі вони регулярно сперечалися та могли гучно сваритися. Цьогоріч, у день народження друга, Могилевська поділилася архівними фотографіями, залишивши лаконічний, але глибокий підпис: «Сьогодні твій день, друже...».

Серед найближчого зіркового кола спілкування також незмінно були:

• Ірина Білик, яку Кузьма ніжно називав своїм «ангелом-хранителем». Їхній спільний акустичний дует «Мовчати» й донині вважається однією з найчуттєвіших та найгеніальніших балад в історії української музики.
• Руслана Лижичко, тісне знайомство з якою почалося ще у Львові на початку буремних 90-х, коли українська естрада робила лише перші кроки.
• Володимир Бебешко, відомий саунд-продюсер, який працював із гуртом від самих його витоків і з часом перетворився на одного з найвідданіших товаришів Андрія.

Родина та спадщина: шлях доньки

Попри шалену популярність та тисячі фанатів, найбільшою гордістю та сенсом життя Андрія завжди була його єдина донька Марія-Барбара. На момент страшної загибелі батька дівчині було лише 17 років. Іронія долі полягає в тому, що мрію батьків Кузьменка про медицину втілила саме його донька.

Сьогодні Марія-Барбара — успішний і кваліфікований лікар-дерматовенеролог та косметолог, яка заснувала власну сучасну клініку в столиці. У день народження тата вона розчулила мережу, поділившись рідкісним архівним знімком. На плівковій фотографії молодий 29-річний Андрій ніжно тримає її, зовсім маленьку, на руках. Для неї він ніколи не був зіркою шоу-бізнесу — він назавжди залишився просто люблячим, веселим та турботливим татом.

Вінниця співає Скрябіна: благодійність під відкритим небом

Цього року святкування дня народження Кузьми вийшло далеко за межі телевізійних ефірів та соціальних мереж. Однією з наймасштабніших подій став великий концерт гурту «Скрябін», що відбувся у Вінниці. Захід пройшов на атмосферній території музею-садиби Миколи Пирогова, у сучасному просторі PIROGOV SKY.

Під безхмарним небом тисячі людей в унісон співали пісні, що вже давно стали народними гімнами: «Танець пінгвіна», «Мам», «Місця щасливих людей», «Сам собі країна», «Старі фотографії» та багато інших треків. Спеціальним гостем цього емоційного вечора став співак Юрко Юрченко. Під час виконання ліричних композицій музиканти закликали гостей увімкнути ліхтарики на телефонах, що створило неймовірну атмосферу світлового моря в пам'ять про артиста.

Концерт мав не лише глибоку мистецьку, а й надзвичайно важливу благодійну складову — масштабний збір коштів на підтримку підрозділів ЗСУ. Зі сцени лунали слова про те, що в сучасних реаліях повномасштабної війни кожна строчка з пісень Кузьми звучить «значно глибше та надривніше», набуваючи нових, часом пророчих сенсів. Квитки на подію стартували від 450 гривень, і їх розкупили за лічені дні у всіх міських касах, що вкотре беззаперечно доводить — справжня музика не має терміну придатності.

Увічнення пам'яті Андрія Кузьменка цього серпня продовжилося і на великих екранах. Напередодні дня народження артиста, 11 серпня 2026 року, в культовому київському кінотеатрі «Жовтень» з аншлагом пройшла довгоочікувана столична прем’єра документальної стрічки «Кузьма: Страшно веселий». Цей глибокий фільм цілком присвячений життєвому шляху, багатогранній творчості та унікальному культурному феномену лідера гурту «Скрябін». Вже з 13 серпня кінокартина вийшла у широкий всеукраїнський прокат. Спеціальний показ зібрав повні зали глядачів, адже творча команда запропонувала публіці не класичний, сухий та ідеалізований байопік, а максимально відверту, щиру історію легендарного співака. Історію, яку фактично розказує він сам, завдяки використанню величезного, раніше небаченого особистого відеоархіву.