Fire Point успішно випробувала ракету FP-7.X: Україна наближається до власного антибалістичного щита

Українська оборонна компанія Fire Point повідомила про успішне проведення одного з найважливіших випробувань у межах створення майбутньої системи протиракетної оборони Freya. Йдеться про повністю керований маневровий політ ракети FP-7.X, яка має стати основою українського протибалістичного перехоплювача.

• Запорізька АЕС втратила живлення після удару по підстанції “Нікопольська”

Про результати тестування сьогодні повідомила співзасновниця, CEO та CTO компанії Ірина Терех. Вона також опублікувала відео випробувань, на якому зафіксовано політ нової ракети.

Терех зазначила:

На днях ми зробили надзвичайно важливе випробування: повністю керований маневровий польот ракети FP-7.X, що ляже в основу майбутнього протибалістичного перехоплювача FREYJA. Наскільки б нереальною та амбіційною не звучала ця мета сьогодні, ми докладаємо всіх можливих та неможливих зусиль, для того, щоб вона стала реальністю якомога швидше і Україна змогла закрити своє небо самотужки.

Що відомо про ракету FP-7.X

Ракета FP-7.X створюється як перехоплювач балістичних загроз у межах проєкту Freya – перспективної системи протиповітряної та протиракетної оборони, яку розробляють спільно з європейськими партнерами.

За даними компанії, перші випробування ракета пройшла ще у лютому 2026 року. Згідно з оприлюдненими характеристиками, FP-7.X матиме довжину 7,25 метра, зовнішній діаметр 1,15 метра та діаметр фюзеляжу 0,53 метра. Очікується, що ракета розвиватиме швидкість від 1500 до 2000 метрів за секунду.

Перехоплювач оснащується напівактивною головкою самонаведення Image Infra-Red від німецької компанії Diehl Defence – виробника ракет IRIS-T. Саму ракету створюють із використанням композитних матеріалів, що має забезпечити зниження собівартості одного перехоплення.

У Fire Point раніше заявляли, що вартість одного запуску FP-7.X може становити менш як один мільйон доларів, що суттєво дешевше за використання ракет Patriot PAC-3.

Проєкт Freya: українська відповідь на балістичні загрози

Проєкт Freya позиціонується як пан'європейська система протиповітряної та протиракетної оборони нового покоління. У травні 2026 року співзасновник та головний конструктор Fire Point Денис Штілерман повідомив, що компанія бере участь у створенні спільного європейського антибалістичного щита. До проєкту вже залучені Німеччина, Франція та Норвегія. Нещодавно свою участь також підтвердила Швеція.

Система передбачає використання легкої мобільної пускової установки українського виробництва. Для виявлення цілей розглядаються радіолокаційні станції Giraffe 8A/4A шведського концерну SAAB, французький Thales Ground Master 400 або німецький Hensoldt TRML-4D.

Роль радарів підсвітки та наведення можуть виконувати Weibel GFTR-2100/48 або Leonardo KRONOS Land. Командний пункт планують будувати на базі норвезького Kongsberg Fire Distribution Center.

Особливістю Freya має стати відкрита архітектура та використання модулів Network Access Nodes, які дозволяють інтегрувати власні рішення без залежності від сторонніх постачальників. Обмін даними між усіма елементами комплексу забезпечуватиме тактична мережа Link 16 відповідно до стандарту STANAG 5516.

Коли можливе перше перехоплення балістичної ракети

Володимир Зеленський публічно підтримав розвиток українських програм зі створення власної балістики та антибалістики. За словами глави держави, реалізація таких проєктів є складною через конкуренцію на світовому ринку озброєнь, однак Україна має продовжувати цей напрямок.

Головний конструктор Денис Штілерман заявив, що за умови швидкої роботи всіх учасників проєкту перше перехоплення балістичної цілі ракетою FP-7.X може відбутися вже до кінця 2026 року. Водночас він зазначив, що на темпи реалізації впливають не лише технічні фактори. За його словами, компанія втратила близько місяця через необхідність пояснювати іноземним партнерам відсутність зв'язку Fire Point із Міндічем. Після проведення додаткових перевірок та отримання підтверджень від НАБУ європейські партнери продовжили співпрацю.

Попри затримки, які призвели до перенесення старту програми з червня 2025 року на лютий 2026-го, компанія успішно пройшла всі комплаєнс-процедури та отримала підтримку міжнародних партнерів.

Якщо програма буде реалізована успішно, Freya може стати не лише новою системою протиповітряної оборони, а й символом нового етапу українського оборонного суверенітету. Уперше Україна має шанс увійти до європейської безпекової архітектури не як отримувач допомоги, а як повноцінний технологічний партнер.

Корвет "Бойкий" є одним із кораблів Балтійського флоту росії та належить до проєкту 20380. Судно оснащене сучасними ракетними системами, засобами протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби. Кронштадт, де перебував корабель, є однією з ключових військово-морських баз росії у Балтійському морі та важливим центром базування бойових кораблів. Від початку повномасштабної війни українські сили неодноразово завдавали ударів по російських військових об'єктах і кораблях, розширюючи географію операцій далеко за межі фронту.