Замість людей – залізо: український військовий робот здійснив унікальну висадку на Кінбурнську косу

Українські військові здійснили унікальну операцію, яка відкриває нову сторінку у веденні бойових дій. Сили оборони вперше в історії застосували дистанційно керовану морську платформу для транспортування та висадки на узбережжя наземного роботизованого комплексу (НРК).

Деталі

Десантування техніки відбулося на Кінбурнській косі – одній із найгарячіших та найнебезпечніших точок південного фронту.

• Чому БпЛА "нарізають" кола в небі? Аналітики пояснили загадкові маневри дронів

Про успішне виконання бойового завдання у понеділок, 13 липня, повідомив Перший батальйон безпілотних систем 123-ї окремої бригади ТрО. Організацію та координацію цієї складної місії здійснювали безпосередньо командир 123-ї бригади полковник Олег Макуха та очільник батальйону безпілотних систем майор Денис Гіпік.

Військові наголошують, що Кінбурнський напрямок сьогодні перебуває під тотальним вогневим контролем, постійним наглядом та атаками російських дронів. У таких умовах поява людини на березі означає майже стовідсоткову загибель.

У підрозділі прокоментували операцію:

Безпілотний пліт з НРК – це не просто інженерне рішення. Це спосіб доставити роботизований комплекс туди, де кожен метр берега під загрозою, а ризик для людини надвисокий. Окупований рідний берег – Кінбурнський напрямок, частина нашого півдня, яка залишається в серці кожного миколаївця і кожного українця

Завдяки залученню безпілотного морського транспорту армійцям вдалося доставити залізо туди, куди живих бійців відправляти було не можна. Тепер найризикованішу роботу замість людей виконують машини.

Якого робота висадили на окупований берег

Офіційні джерела наразі не конкретизують модель наземного безпілотника. Проте, проаналізувавши оприлюднені кадри, українські військові аналітики дійшли висновку, що йдеться про роботизовану платформу "Рись" від вітчизняного розробника Roboneers, яка додатково була озброєна кулеметом ПКТ.

Роботи лінійки "Рись" уже добре знайомі на фронті. ЗСУ активно застосовують їх для:

• підвезення провізії та боєприпасів (логістика);
• евакуації поранених з-під обстрілів;
• виконання інженерних завдань;
• вогневої підтримки підрозділів;
• мінування та розмінування територій (окремі модифікації).

Успішна висадка роботизованого десанту демонструє перехід української армії до концептуально нової тактики. Інтеграція та взаємодія різних автономних систем – коли один безпілотник (морський) доставляє в зону бою інший (наземний) – дозволяє проводити надскладні операції в глибокому тилу ворога або на добре захищеному узбережжі, взагалі не залучаючи людей на передовій.

Російські загарбники не полишають спроб перерізати логістичні артерії Сил оборони, влаштовуючи засідки на шляхах забезпечення українських підрозділів. Проте плани ворога регулярно руйнують оператори безпілотників.

Кадри ефективної ліквідації противника опублікував батальйон безпілотних авіаційних систем (ББПС) Apachi, який входить до складу 81-ї окремої аеромобільної Слобожанської бригади.

Аеророзвідники та оператори ударних дронів підрозділу Apachi діють на випередження. Завдяки системному моніторингу логістичних маршрутів, вони виявляють приховані позиції окупантів заздалегідь. Загарбників знищують ще на етапі підготовки, не дозволяючи їм відкрити вогонь по українському транспорту.

Чітка та злагоджена робота десантників гарантує, що всі спроби заблокувати постачання завершуються для ворожих диверсійних груп ліквідацією, а українські підрозділи вчасно отримують усе необхідне.

Росія перевела використання безпілотників на новий небезпечний рівень, запустивши БпЛА з повною автономністю. Про це заявив фахівець із радіотехнологій Сергій Бескрестнов ("Flash"). Експерт повідомив, що на збитому апараті "Молнія", який атакував український об’єкт, взагалі не було антен керування. На борту безпілотника виявили лише камеру та бортовий комп'ютер. Це підтверджує, що навігація, виявлення цілі та наведення на неї відбувалися без участі людини чи зовнішнього сигналу – у повністю автоматичному режимі.