Рішення РНБО щодо тиску на бізнес: нардеп розписав, що можна і треба зробити по кожному пункту
Перезавантаження БЕБ: виникло не в результаті нестримної політичної волі, а лише тому, що це вже є вимогою МВФ, ЄС та в майбутньому грошей від США

Наступне, що зазначено в рішенні РНБО це умовно «мораторій на проведення процесуальних дій правоохоронців проти бізнесу»
Напевно єдиний конструктивний займенник це - що треба подальші кроки. Тому сьогодні буду писати про те, що по кожному пункту можна і треба зробити, про це пише нардеп Ярослов Железняк.
Деталі
Перший. Перезавантаження БЕБ
Як Железняк вже писав, що це виникло не в результаті нестримної політичної волі, а лише тому, що це вже є вимогою МВФ, ЄС та в майбутньому грошей від США. По першим двом дедлайн 01 липня 2024, і це тільки прийняття закону. Тому гарна новина - таке перезавантаження відбудеться вже незалежно від бажання влади. Погана - по строкам в найкращому випадку це десь в середині осені. До того БЕБ буде кошмарити бізнес далі.
АЛЕ(!) , якщо є нестримна політична воля то все перезавантаження БЕБ можна провести до кінця лютого.
В Раді є вже законопроект №10088-1, який підтриманий бізнесом, громадськістю та міжнародними партнерами. Він вже схвалений на рівні Комітету і готовий до розгляду в залі. Вже 06 лютого його можна проголосувати у першому (навіть можемо ще доопрацювати) і винести в зал в фінальне голосування в кінці лютого. Графік та регламент це дозволяє: "Відверто - у нас текст готовий вже повністю з міжнародниками, тому можемо зробити взагалі на першому читанні доопрацьований текст закону з позначкою «д» і одразу провести за основу та в цілому. Якщо ОП не буде збивати, пройде Раду спокійно. Всі інші варіанти - це затягування часу. Це якщо говорити про те, що всі сторони будуть працювати на результат, а не на поговорити".
Наступне, що зазначено в рішенні РНБО це умовно «мораторій на проведення процесуальних дій правоохоронців проти бізнесу»
Железняк вже писав свою думку, що це юридично дуже дивна конструкція. І працювати навряд чи буде довго / ефективно (вже робимо аналіз, хто перший порушить таку «заборону»). Ну і відверто, то іноді (як у випадку з нелегальним виробництвом того ж самого тютюну) такі дії потрібні.
Але, щоб знов ж таки конструктивно описати який має тут бути крок, то однозначно це в першу чергу зміни до КПК та інше законодавства, про які говорив бізнес.
Тут багато напрацювань. Є зміни від «Маніфест 42», є пропозиції бізнес - асоціацій (бачив чудові від ЄБА), є ініціативи депутатів (той самий законопроект від колеги Янченко №9211), є наші пропозиції, є навіть щось незрозуміле від КМУ….
Якщо коротко і по суті там:
- контроль за підслідністю (це взагалі мав би робити Генпрокурор, але його якось не спостерігається)
- питання арешту майна
- питання обшуків
Тобто все це так чи інакше виписали в текст і готове / чи вже в Раді. Було б бажання.
Що потрібно зараз, щоб реалізувати?
Враховуючи, що всі подібні зміни можуть проходити лише через правоохоронний Комітет ВРУ, то я в швидкість їх прийняття не вірю. Звичайно теж можна взяти вже готовий законопроект №9211, прийняти в першому, далі швидко внести додаткові зміни і прийняти в цілому. Теж це реально до березня зробити. Але в такий сценарій я майже не вірю.
Єдиний шанс, що зміни які обмежують правоохоронців по тиску на бізнес пройдуть - це законопроект ініційований:
- від самого Президента, коли його заступник не зможе просто відкрите блокувати їх через Раду. Але саме тому я впевнений, що він їх не подасть.
- законопроект від бізнесу, коли у політиків і цих шкідників з ОП не буде можливості відкрито саботувати їх прийняття.
Ще б бажано було б щоб Офіс генпрокурора почав працювати і слідкував за дотриманням вже наявних норм (як то заборона СБУ лізти в економіку), але це теж малореалістично.
Наступне по рішенню РНБО це створення Ради підприємців при Президенті.
Напевно непогана ідея, єдине що треба зробити роботу над помилками і зрозуміти, що не спрацювало минулі рази. Нагадаю, з 2019 року у нас було:
- Координаційна рада для комплексного вирішення проблем малого та мікробізнесу.
- Ради з питань сприяння розвитку малого підприємництва
- Ради підприємців України при КМУ
- Платформа для взаємодії з бізнесом (в рамках якої були ці славнозвісні зустрічі «за зачиненими дверима»)
- Національна інвестиційна рада при Президенті України
- «Економічний штаб» при ОП та КМУ (правда там були співголови Тимошенко та Шурма, я так розумію вже обидва бізнесом не займаються)
- Управління захисту інвестицій при Офісі Генпрокурора
- Купа громадських рад при різних інституцій, які я всі навіть не зможу перелічити.
А ще є дві додаткові інституції:
- Офіс бізнес-омбудсмена (який чудово працює, але чомусь Рада так і не прийме закон про нього)
- Офіс залучення інвестицій (Трошки про інше, але і таке є).
Чи треба тоді створювати ще одну Раду підприємців при Президентові?
...Думаю все ж таки так (враховуючи, що всі попередньо перераховані Ради-штаби-платформи не спрацювали і ми прийшли в ту точку, в якій бізнес незадоволений). Але зробивши висновки з того, чому попередній досвід не спрацював.
Тому там точно має:
Проводити таку Раду виключно сам Президент (так як на посередниках минулий досвід і завис)
Це точно не має бути великим по кількості органів. Зазвичай такі ради створюються з 100500 людей, щоб нікого не образити. І потім це одразу робить таку раду недієздатною навіть зібратися.
Має бути потужний секретаріат, які красиві слова перетворюють на конкретні рішення та ідеї. Адже ані Президент, ні підприємці потім руками виписувати законодавчі зміни не будуть.
...Тут найкращий, і як на мене, єдиний успішний приклад це знов ж таки - Офіс бізнес-омбудсмена. Можливо це непоганий варіант просто подумати, як значно підсилити його. Але точно, від реалізації цього пункту шкоди (напевно) не буде.
Не пропустіть цікавинки!
Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!