Власники євробондів вимагають від України обслуговування зобов’язань: спростування нардепа

На Великдень розійшлась новина з посиланням на анонімні джерела WSJ, що власники українських євробондів хочуть, аби Україна поновила обслуговування відповідних зобов’язань із наступного року. Йдеться про суму до 0,5 млрд дол. процентних платежів щорічно. Також анонімні джерела писали, що якщо сторони не домовляться про умови реструктуризації, то Україна може оголосити дефолт після закінчення у серпні діючих боргових канікул. Данило Гетманцев розповів, що із цього є правдою.

• Які кроки має виконати Україна для прискорення гуманітарного розмінування: оцінки держбюджету

Деталі

За словами Гетманцева, у замітці немає ніякої сенсації. Можлива угода за євробондами на суму близько 20 млрд дол. (і ВВП-варантами) включає дві опції:

• продовження відстрочки (аналогічно тій, яку Україна отримала щодо держборгу перед Паризьким клубом та країнами G-7 до 2027 року)
• проведення повноцінної реструктуризації із випуском нових більш довгих цінних паперів, що може передбачати списання певної частини боргу в обмін на розтягнуті у часі компенсації та/ або гарантії для кредиторів (в т.ч. щодо обслуговування боргу)

Будь-які "інсайди" зараз щодо майбутньої угоди і висновки на їхній основі, що вигідно, а що не вигідно Україні – це чиста спекуляція. Хто хоч трохи обізнаний, як відбуваються операції з реструктуризації, знають наскільки це складний процес, до якого з обох боків залучаються фінансові і юридичні радники, які працюють на умовах не розголошення інформації (non-disclosureagreement, NDA). Очевидно нерезиденти – власники єврооблігацій, що здебільшого представлені інвестфондами та страховими компаніями, очікують, що це буде повноцінна реструктуризація. Утім публічно у деталях, поки йдуть перемовини, вони про це заявити не можуть, бо NDA, – пояснює нардеп

На його думку, "це слід сприймати нормально як елемент ринкового тиску".

Єдине, про що можна говорити з впевненістю, – це те, що вірогідність повноцінного дефолту, коли сторони взагалі не домовляться про реструктуризацію, на даному етапі є мінімальною.

Адже очевидно, що Україна продовжує знаходитись у виняткових обставинах через повномасштабну війну і не зможе обслуговувати єврооблігації на ринкових умовах після завершення відстрочки у серпні.

На яких умовах зможе – питання перемовин, де окремим аспектом залишається використання російських активів (прибутків від них) у якості гарантії/часткового джерела погашення витрат на обслуговування зовнішнього держборгу у майбутньому, – додає Гетманцев

Крім того, боргова угода із зовнішніми кредиторами є частиною програми МВФ, який має надати свою експертизу для проведення таких перемовин. За програмою EFF, у 2024 – І кварталі 2027 р. Україна має зекономити на виплатах за зовнішнім держборгом 11,8 млрд дол., в т.ч. 4,6 млрд дол. у 2024 році. Гетманцев пише:

Ніякого "корисного дефолту" не існує, і ніхто в ньому не зацікавлений. Починаючи з 2016 року Україна вибудовувала довірливі відносини із комерційними зовнішніми кредиторами, діючи як передбачуваний позичальник навіть у таких складних умовах як зараз.

Отже, Україна та зовнішні кредитори приступили до консультацій щодо майбутньої боргової угоди за єврооблігаціями (та окремо ВВП-варантами), що мають завершитись до серпня. Це частина програми з МВФ. Всі опції – продовження відстрочки або повноцінна реструктуризація із частковим обслуговуванням і списанням – на столі.

Раніше ми писали, коли нардепи ухвалять законопроєкт про підвищення акцизів на тютюнові вироби.